Життєстійкість та її розвиток у спортсменів різним рівнем самооцінки

Abstract

У сучасному спорті життєстійкість є одним із ключових факторів, що визначає здатність атлета долати труднощі, адаптуватися до стресових ситуацій та підтримувати високу ефективність діяльності. Особливого значення набуває взаємозв’язок між рівнем життєстійкості спортсмена та його самооцінкою, оскільки від цих характеристик залежить як психологічний стан, так і спортивна результативність. Метою дослідження є аналіз особливостей життєстійкості спортсменів із різним рівнем самооцінки та визначення ефективних методів її розвитку. У роботі розглянуто основні теоретичні підходи до поняття життєстійкості, її структурні компоненти та механізми впливу на діяльність атлетів. Особлива увага приділена кореляції між рівнем самооцінки та життєстійкістю, що дозволяє визначити фактори, які сприяють підвищенню адаптаційного потенціалу спортсменів.

In modern sports, resilience is one of the key factors determining an athlete’s ability to overcome difficulties, adapt to stressful situations, and maintain high performance. The relationship between an athlete’s level of resilience and self-esteem is of particular importance, as these characteristics influence both psychological well-being and athletic performance. The aim of this study is to analyze the features of resilience in athletes with varying levels of self-esteem and to identify effective methods for its development. The paper examines the main theoretical approaches to the concept of resilience, its structural components, and mechanisms of influence on athletic activity. Special attention is given to the correlation between self-esteem and resilience, which allows for the identification of factors that enhance athletes’ adaptive potential.