Диференційні підходи до фармакотерапії різних патологічних станів, що супроводжуються кашлем

Abstract

На жаль, не можна навести інформацію щодо поширеності кашлю серед населення України, через те, що на даному етапі реформування медицини в Україні статистична інформація спирається на нозології, а кашель – це симптом, що може бути присутнім при багатьох нозологіях. Можна лише відмітити, що причиною кашлю серед населення різних вікових категорій можуть бути: гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), вірусні інфекції, туберкульоз, хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма (БА), гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), активне та пасивне паління, прийом інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ), аутоімунна патологія, алергія, рак легень, хвороби серцево-судинної системи (тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), застійна серцева недостатність), анатомічні порушення (наприклад, трахеобронхомаляція), інтерстиційні (колагенові) хвороби легень, аспірація сторонніх тіл тощо [33,34]. Незважаючи на таку багатогранну природу, кашель все таки займає перше місце серед симптомів, обумовлених саме патологією дихальних шляхів і може бути проявом важких захворювань, а при відсутності належного лікування - обтяжуватися серйозними ускладненнями [29]. У дитячій практиці кашель, як правило, є проявом гострої респіраторної інфекції (ГРІ). У структурі захворюваності українських дітей у віці від 0 до 14 років респіраторні захворювання посідають перше місце; їх питома вага становить 52,68%. Від 20 до 60% дитячої популяції часто (5 разів на рік і більше) хворіють ГРЗ [12,18,29]. Зазвичай, кашель завдає значного дискомфорту хворим та порушує якість їхнього життя, особливо у тих випадках, коли мова йде про початкові прояви гострих запальних захворювань дихальних шляхів: сухий, частий, інтенсивний або малопродуктивний кашель з утрудненим відходженням мокротиння [23]. Саме це у першу чергу змушує пацієнтів звертатися за допомогою до спеціаліста загальної практики. Головна потреба дорослих соціально-активних пацієнтів сьогодні збігається з глобальними завданнями амбулаторної служби у цілому і полягає у швидкому відновленні соціальної функції [29]. Однак, незважаючи на важливе місце в семіотиці респіраторних захворювань, знання лікарів про причини, особливості, підходи до діагностики та диференційованого лікування кашлю недосконалі, що вимагає прийняття відповідних заходів [27,29].