Вміст кобальту в біосередовищах доношених новонароджених як предиктор виникнення гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС

Abstract

Мета роботи – визначити вміст кобальту в біосередовищах новонароджених, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (ГІУ ЦНС) і вивчити його предикторські властивості у формуванні гіпоксії. Дослідити забезпечення кобальтом у системі мати–плацента–плід. Матеріали та методи. Визначили вміст кобальту в сироватці крові та еритроцитах 30 вагітних жінок та їхніх 30 новонароджених із ГІУ ЦНС. Групу контролю становили 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності та їхніх 30 здорових доношених новона- роджених (ЗДН). Для визначення вмісту Со в біосубстратах застосовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Використовували методи варіаційної статистики, що придатні для медико-біологічних досліджень, і метод Вальда–Генкіна для визначення предикторських властивостей кобальту. Результати. У сироватці крові вагітних жінок, які народили дітей із ГІУ ЦНС, знайдений дефіцит кобальту. Вміст Со в еритроцитах пуповинної крові ЗДН був нижчим, ніж в еритроцитах жінок із фізіологічним перебігом вагітності, вдвічі. Отже, для еритроцитів плода властиве нижче забезпечення кобальтом. Кількісне визначення вмісту Со у плаценті показало, що при гіпоксії концентрація його була меншою вчетверо, ніж в умовах фізіологічного перебігу вагітності. Індекс проникнення для кобальту у випадку ГІУ ЦНС був вищим, ніж у групі контролю. Проте індекс накопичення – у 1,5 раза меншим. У разі ГІУ ЦНС у сироватці пуповинної крові доношених новонароджених спостерігали суттєве зменшення вмісту кобальту на 34,6 % та збільшення на 44 % в еритроцитах пуповинної крові порівняно з групою контролю. У доношених із ГІУ ЦНС у першу добу життя концентрація кобальту в сечі була в 1,6 раза меншою, ніж у групі порівняння. Наприкінці першого місяця життя його концентрація в сечі знижувалася на 31,7 %. Висновки. Для жінок, які народили дітей із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, властивий чималий сироватково-еритроци- тарний дисбаланс Со. Властиві плаценті бар’єрна та функція депонування суттєво порушені у випадках народження дітей в асфіксії. Для вмісту кобальту в сироватці крові, еритроцитах і сечі встановлені дуже високі предикторські властивості: Ī = 4,71; ПК = +13,9; Ī = 6,24; ПК = +9,0 та Ī = 5,08; ПК = +2,0 відповідно.

Цель работы – определить содержание кобальта в биосредах новорождённых, перенёсших гипоксически-ишемическое поражение ЦНС (ГИП ЦНС) и изучить его предикторские свойства в формировании гипоксии. Исследовать роль обеспечения кобальтом в системе мать–плацента–плод. Материалы и методы. Проведено определение кобальта в сыворотке крови и эритроцитах 30 беременных женщин и их 30 новорождённых с ГИП ЦНС. Группу сравнения составили 30 женщин с физиологическим течением беременности и их 30 здоро- вых доношенных новорождённых. Для определения содержания Со в биосубстратах применяли метод атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Использовали методы вариационной статистики, пригодные для медико-биологических исследований и метод Вальда–Генкина для определения предикторских свойств кобальта. Результаты. В сыворотке крови беременных женщин, родивших детей с ГИП ЦНС, находили дефицит кобальта. Содержание Со в эритроцитах пуповинной крови ЗДН был ниже, чем в эритроцитах женщин с физиологическим течением беременности – в 2 раза. Таким образом, для эритроцитов плода свойственно более низкое обеспечение кобальтом. Содержания Со в плаценте при гипоксии было меньше в 4 раза, чем в случае физиологического течения беременности. Индекс проникновения для кобальта в случае ГИП ЦНС был выше, чем в группе контроля. Однако индекс накопления – в 1,5 раза меньше. В случае ГИП ЦНС в сыворотке пуповинной крови доношенных новорождённых наблюдали существенное уменьшение содержания кобальта на 34,6 % и увеличение на 44 % в эритроцитах пуповинной крови по сравнению с группой контроля. У доношенных с ГИП ЦНС в первые сутки жизни концентрация кобальта в моче была в 1,6 раза меньше, чем в группе сравнения. В конце первого месяца жизни его концентрация в моче снижалась на 31,7 %. Выводы. Женщинам, родившим детей с гипоксически-ишемическим поражением ЦНС, присущ значительный сывороточ- но-эритроцитарный дисбаланс Со. Свойственные плаценте барьерная и функция депонирования существенно нарушены в случаях рождения детей в асфиксии. Для содержания кобальта в сыворотке крови, эритроцитах и моче установлены очень высокие предикторские свойства: Ī = 4,71; ПК = +13,9; Ī = 6,24; ПК = +9,0 и Ī = 5,08; ПК = +2,0 соответственно.

The aim of the study: to determine cobalt content in biological media of newborns with hypoxic-ischemic lesions of central nervous system (CNS and to study its properties as predictor in formation of hypoxia outcomes, to investigate cobalt ensuring the in mother-placenta-fetus system.Materials and methods. Co content was determined in serum and erythrocytes of 30 pregnant women and their 30 newborns with hypoxic-ischemic damage of CNS. The content of trace elements in biomaterials of newborns and their mothers was determined by atomic absorption spectrophotometry on a spectrophotometer C-115M1, manufacturing NGO “Selmi” (Ukraine). We used methods of variation statistics suitable for biomedical research and method Wald-Genkin to determine the properties as prediktor of cobalt. Results. For women which born babies with hypoxia was typical significant serum-erythrocytic imbalance of Co. In case of hypoxia we determined decreasing of barrier function (96.2 %) and depositing function of Co (79.3 %), indicating a dysfunction of placenta in case of hypoxia. Content of Co in serum of newborns with hypoxic damage of CNS Co was significantly (p < 0.05) lower and in erythrocytes on 40 % higher compared to healthy newborns. Low content of Co in urine of infants with hypoxic CNS damage shows its low kidneys elimination during neonatal period. Properties of cobalt as predyktor was found in serum ≥3.01 mmol/L, erythrocyte ≥0.61 mcg/mg ashes and urine ≤0.40 mmol/L, respectively. Prognostic significance (index and informative prognostic factor) was high. Conclusions. Significant serum-erythrocytic imbalance of Co was typical for women who born babies with hypoxia. Barrier function and depositing function of Co were determined in hypoxia. This indicated dysfunction of placenta under conditions of hypoxia. Serum cobalt level, erythrocytes and urine had typically high predictor properties: Ī = 4.71; PC = +13.9; Ī = 6.24; PC = +9.0 and Ī=5.08; PC = +2.0.