Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67840
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorШвачко, Світлана Олексіївна-
dc.contributor.authorШвачко, Светлана Алексеевна-
dc.contributor.authorShvachko, Svitlana Oleksiivna-
dc.contributor.authorКобякова, Ірина Карпівна-
dc.contributor.authorКобякова, Ирина Карповна-
dc.contributor.authorKobiakova, Iryna Karpivna-
dc.contributor.authorБаранова, Світлана Володимирівна-
dc.contributor.authorБаранова, Светлана Владимировна-
dc.contributor.authorBaranova, Svitlana Volodymyrivna-
dc.contributor.authorТаценко, Наталія Віталіївна-
dc.contributor.authorТаценко, Наталия Витальевна-
dc.contributor.authorTatsenko, Nataliia Vitaliivna-
dc.contributor.authorЖулавська, Ольга Олександрівна-
dc.contributor.authorЖулавская, Ольга Александровна-
dc.contributor.authorZhulavska, Olha Oleksandrivna-
dc.contributor.authorДорда, Віталій Олександрович-
dc.contributor.authorДорда, Виталий Александрович-
dc.contributor.authorDorda, Vitalii Oleksandrovych-
dc.contributor.authorМовчан, Дiана Василiвна-
dc.contributor.authorМовчан, Диана Васильевна-
dc.contributor.authorMovchan, Diana Vasylivna-
dc.contributor.authorЄгорова, Олеся Іванівна-
dc.contributor.authorЕгорова, Олеся Ивановна-
dc.contributor.authorYehorova, Olesia Ivanivna-
dc.contributor.authorПопова, Олена Володимирівна-
dc.contributor.authorПопова, Елена Владимировна-
dc.contributor.authorPopova, Olena Volodymyrivna-
dc.contributor.authorРуденко, Наталія Володимирівна-
dc.contributor.authorРуденко, Наталия Владимировна-
dc.contributor.authorRudenko, Nataliia Volodymyrivna-
dc.contributor.authorНазаренко, Олена В`ячеславівна-
dc.contributor.authorНазаренко, Елена Вячеславовна-
dc.contributor.authorNazarenko, Olena Viacheslavivna-
dc.contributor.authorПриходько, Наталія Анатоліївна-
dc.contributor.authorПриходько, Наталия Анатольевна-
dc.contributor.authorPrykhodko, Nataliia Anatoliivna-
dc.contributor.authorКириченко, Олена Анатоліївна-
dc.contributor.authorКириченко, Елена Анатольевна-
dc.contributor.authorKyrychenko, Olena Anatoliivna-
dc.contributor.authorСтепанов, Віталій Валерійович-
dc.contributor.authorСтепанов, Виталий Валерьевич-
dc.contributor.authorStepanov, Vitalii Valeriiovych-
dc.contributor.authorКац, Юлія Вікторівна-
dc.contributor.authorКац, Юлия Викторовна-
dc.contributor.authorKats, Yuliia Viktorivna-
dc.date.accessioned2018-05-23T13:49:21Z-
dc.date.available2018-05-23T13:49:21Z-
dc.date.issued2017-
dc.identifier.citationВербалізація концептів: внутрішньомовні та міжмовні аспекти [Текст]: звіт про НДР (заключний) / кер. С.О. Швачко. - Суми: СумДУ, 2017. - 105 с.ru_RU
dc.identifier.urihttp://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67840-
dc.description.abstractУ рамках роботи було здійснено дослідження аспектів внутрішньомовної та міжмовної актуалізації концептів із залученням корпусного підходу, котрий реалізовувався у відповідних напрямах актуалізації крізь призму релевантних методів. Залучені при дослідженні внутрішньомовної актуалізації концептів метод моделювання, тезаурусний і реєстраційний методи дозволили сформувати фреймову методику визначення і реконструкції лінгвокультурних і ментальних концептів на базі публіцистичного (газетні тексти) та художнього (тексти малого жанру — прислів’я і афоризми) дискурсів, що в широкому сенсі постає комбінованим поєднанням фреймової структури концепту М. Мінського (вузли та зв’язки між вузлами) та форм імплементації подібної мережі концепту С.А. Жаботинської (пропозиції предметного, акціонального, посесивного, компаративного та ідентифікаційного фреймів). Публіцистичний дискурс, як виявилося, виступає ефективним джерелом реконструкції концепту за типом «фрейм-сценарій», тобто цілісної низки змінних фреймових концептів нижчого порядку у рамках єдиної фреймової системи вищого порядку. Подібний механізм корпусної реконструкції виявився ефективним для мовної об’єктивації лінгвокультурних явищ (політичні події тощо), де контактні взаємодії складових концептів зі змінними слотами дозволяють не лише встановити узагальнену суть явищ, але й відтворити причинно-наслідкові зв’язки подій, що імплементується у рамках моделювання як залучення пропозицій акціональних та предметних фреймів. Відтак, предметно-акціональна форма фреймової схематизації подій є найбільш ефективним засобом узагальненої репрезентації лінгвіокультурних подій у публіцистичних дискурсах. Художній дискурс виявився потужним джерелом ідентифікації ментальних концептів. Розроблений та реалізований нами декілька разів алгоритм фреймового моделювання когнітивних структур на базі тема-рематичних зв’язків глибинної структури паремій (прислів’їв, політичних та філософських афоризмів) дозволив встановити інші типи пропозицій базових фреймів, що схематично розкривають узагальнений сенс статичних концептів, репрезентованих у паремійних корпусах — предметні та посесивні фрейми. Відтак, дослідивши внутрішньомовну актуалізацію концептів, маємо всі підстави стверджувати, що динамічні типи концептів зазвичай втілюються крізь призму акціонально-предметних пропозицій, а статичні — крізь призму посесивно-предметних пропозицій. Це аргументовано свідчить про те, що динамічні концепти цікавлять суспільство в першу чергу причинно-наслідковими зв’язками, подіями, результатами тощо, у той час як від статичних концептів переважно вимагається якнайглибше розкриття ментальної сутності позначеного ним предмета або явища. Додатково у рамках міжмовної актуалізації концептів вивчався і лінгводидактичний аспект прислів’їв. Він розкривався крізь призму формування власної стратегії використання паралельного корпусу паремій для вивчення способів їх адекватного відтворення студентами вищих навчальних закладів, що додатково поєднувалося з іншими релевантними корпусними технологіями — віртуальним і референтним корпусами, а також конкордансером, — на основі яких паралельний корпус укладався та використовувався для розробки тренувальних і контрольних вправ трьох типів — перекладацького, аналітичного та перекладацько-аналітичного. Наведено не лише приклади розробок подібних вправ, але й зазначено можливі засоби мотивування та посилення креативності студентів при закріпленні відповідного теоретичного матеріалу та виконанні схожих завдань. Таким чином, корпусний підхід до вивчення когнітивних питань виступає ефективним джерелом для формування узагальнених методик науково-дослідницького та науково-методичного характеру. Перспективою подальших досліджень вважаємо залучення корпусних технологій до вивчення явищ інших лінгвістичних наук.ru_RU
dc.language.isoukru_RU
dc.publisherСумський державний університетru_RU
dc.subjectконцептru_RU
dc.subjectконцептосфераru_RU
dc.subjectкорпусний підхідru_RU
dc.subjectкорпусru_RU
dc.subjectфреймru_RU
dc.subjectфрейм-сценарійru_RU
dc.subjectдискурсru_RU
dc.subjectвнутрішньомовна та міжмовна актуалізаціяru_RU
dc.subjectкорпусный подходru_RU
dc.subjectфрейм-сценарийru_RU
dc.subjectвнутриязыковая и межъязыковая актуализацияru_RU
dc.subjectconceptru_RU
dc.subjectconceptosphereru_RU
dc.subjecthull approachru_RU
dc.subjecthousingru_RU
dc.subjectframeru_RU
dc.subjectframe-scriptru_RU
dc.subjectdiscourseru_RU
dc.subjectintralinguistic and interlingual updatingru_RU
dc.titleВербалізація концептів: внутрішньомовні та міжмовні аспектиru_RU
dc.typeTechnical Reportru_RU
Appears in Collections:Звіти з наукових досліджень

Files in This Item:
File Description SizeFormatDownloads 
Shvachko_1350.pdf812.04 kBAdobe PDF37Download


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.