Просторовий аналіз відтворення лісоресурсного потенціалу: еколого-економічний аспект

Abstract

У статті визначено актуальність застосування просторового аналізу для процесів відтворення лісоресурсного потенціалу у контексті принципів сталого просторового розвитку. Обґрунтовано поняття оптимального лісоресурсного потенціалу у взаємозв’язку з особливостями формування оптимальної лісистості території. Сформовано систему показників взаємозв’язку соціо-екологоекономічних характеристик лісового потенціалу з основними підсистемами національного (регіонального) госоподарського простору. В рамках розробки та реалізації цільових програм відтворення лісових ресурсів на основі принципів проектного управління обґрунтовано застосування показників - приріст площі заліснення в розрахунку на один відсоток підвищення лісистості та витартоємності одного відсотка підвищення лісистості.

В статье определена актуальность применения пространственного анализа для процессов воспроизводства лесоресурсного потенциала в контексте принципов устойчивого развития. Обосновано понятие оптимального лесоресурсного потенциала во взаимосвязи с особенностями формирования оптимальной лесистости территории. Сформирована система показателей взаимосвязи социо-эколого-экономических характеристик лесного потенциала с основными подсистемами национального (регионального) пространства. В рамках разработки и реализации целевых программ воспроизводства лесных ресурсов на основе принципов проектного управления целесообразно применять такие показатели как прирост площади облесения в расчете на один процент повышения лесистости и затратоемкости одного процента повышения лесистости.

The aim of the article is the deepening of the content basis of the reproduction of forest resource potential from the perspectives of the methodology of spatial analysis in the context of ecologically balanced reproduction of forest resources. Formation of a modern, continuous forest management area requires a more in-depth study of forest resource potential as a spatially-forming object in conjunction with subsystems of the national (regional) economic space. It should be noted that the size of forest potential can be defined as the sum of potentials of its separate components in accordance with various types of forest use (main, secondary, recreational, etc.), and also in accordance with existing classifications of functions of forest resources. The existing concepts are to a certain extent complex and systemic in relation to the content basis for determining the optimal forests of the territory, since they reflect the interconnection of economic, ecological and social functions of the aggregate of forest resources, as well as the multi-purpose nature of forest potential. This gives basis, in our opinion, to assert that the achievement of the optimal afforestation of the territory is a necessary but insufficient condition for the formation and optimal value of the forest resource potential with the corresponding components (economic, ecological (ecological resource, ecosystem) and social), and qualitative condition of plantations determine the extent of integrated multi-purpose forest use. It can also be said that the optimal forest potential in the first approximation is determined by the optimal forest area. Thus, the optimal forest resource potential can be considered as the territorial-spatial set of forest biogeocoenoses, which provide continuous environmentally balanced forest management on a multi-purpose and integrated basis. Spatial analysis of forest resource potential includes assessments of qualitative and quantitative indicators of the researched object. It is also necessary to assess the relationship of forest potential with the components of the territorial capital and the main subsystems of the economic space – the territory, population and economy. In the presented study a more differentiated and expanded classification of indicators of the relationship of forest resource potential with the main subsystems of the national (regional) economic space has been proposed. In the framework of the development and implementation of targeted forest reproduction programs based on the principles of project management, it is expedient to use indicators such as the increase in the area of afforestation, calculated on the basis of one percent increase in forest cover and the cost intensity of one-percent of afforestation increasing.