Категорія емпатії крізь призму лінгвістичної емотіології

Abstract

У статті систематизовано лінгвістичні трактації емпатії як когнітивно-афективного феномена, репрезентовано різні підходи до її тлумачення в сучасному мовознавстві. У рамках лінгвістичної емотіології проаналізовано співвідношення емоційності та емотивності в площині емпатійної комунікативної взаємодії. Встановлено, що категорії експресивності, інтенсивності, емотивності та оцінності є конструктивними компонентами й водночас детермінантами емпатії, наявність яких у комунікативних комплексах забезпечує раціонально-аксіоматичну толерантність і ефективність спілкування, реалізацію емпатійних імплікатур, які інтегруються у феномені мовленнєвих репрезентацій.В статье предлагается систематизация лингвистических трактовок эмпатии как когнитивно-афективного феномена, репрезентация различных подходов к еѐ толкованию в современном языкознании. В рамках лингвистической эмотиологии анализируется соотношение эмоциональности и эмотивности в плоскости эмпатического коммуникативного взаимодействия. Установлено, что категории экспрессивности, интенсивности, эмотивности и оценочности являются конструктивными компонентами и в то же время детерминантами эмпатии, наличие которых в коммуникативных комплексах обеспечивает рационально-аксиоматическую толерантность и эффективность общения, реализацию эмпатических импликатур, интегрирующихся в феномене речевых репрезентаций.The article presents systematization of linguistic interpretations of empathy as a cognitive and affective phenomenon, and representation of different approaches to its explication in modern linguistics. The correlation between emotionality and emotiveness is analyzed in the sphere of empathic communicative interaction within the framework of linguistic emotiology. It has been found out that the categories of expressiveness, intensiveness, emotiveness and evaluativeness are structural components and at the same time determinants of empathy, the presence of which in communication complexes provides rational axiomatic tolerance and efficiency of communication, and realization of empathic implicatures integrating into the phenomenon of verbal representations.