Аналіз лікування дітей з множинними вродженими вадами розвитку

Abstract

Метою нашого дослідження було проаналізувати результати лікування та приорітетність надання допомоги дітям із множинними вродженими вадами розвитку, до складу яких входить вада серця. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації дітей віком до року з МВВР і ВВС. Усі результати були статистично опрацьовані за допомогою оригінальної комп'ютерної програми Microsoft Excel. Найчастіше ВВС поєднувались з аномаліями сечовидільної системи та ШКТ, рідше – з вадами розвитку нервової системи, скелету, і органів дихання. Аномалії скелету чи органів сечовивідної системи рідко впливають на стан хворого і не вимагають ургентного хірургічного лікування. Критичні ВВС, при МВВР, вимагають хірургічного лікування в першу чергу. Некритичні ВВС впливають на перебіг поопераційного періоду і повинні бути враховані при лікуванні дітей з МВВР. Аномалії шлунково-кишкового тракту є вирішальними у дестабілізації клінічного стану пацієнта і вимагають хірургічного втручання вже у періоді новонародженості. Суттєво вища смертність після хірургічного лікування пов’язана з виконанням паліативних операцій, а не завершеної корекції вади розвитку.

Целью нашего исследования было проанализировать результаты лечения и приоритетность оказания помощи детям с множественными врожденными пороками развития, в состав которых входит порок сердца. Проведен ретроспективный анализ медицинской документации детей до года с МВПР и ВВС. Результаты статистически обработаны с помощью оригинальной компьютерной программы Microsoft Excel. Чаще ВВС сочетались с аномалиями мочеполовой системы и желудочно-кишечного тракта, реже - с пороками развития нервной системы, скелета и органов дыхания. Аномалии скелета или органов мочевыводящей системы редко влияют на состояние больного и не требуют ургентного хирургического лечения. Критические ВВС, при МВВР, требуют хирургического лечения в первую очередь. Некритические ВВС влияют на течение послеоперационного периода и должны быть учтены при лечении детей с МВПР. Аномалии желудочно-кишечного тракта являются решающими в дестабилизации клинического состояния пациента и требуют хирургического вмешательства уже в периоде новорожденности. Существенно выше смертность после хирургического лечения связана с выполнением паллиативных операций, а не завершенной коррекции порока развития.

Congenital development defects (CDD) are a difficult medical and much more social problem. They are observed in 3-5% of newborns and are a cause of 20% infant deaths. The opportunity of modern examination methods as well as improvement in operative technique and perioperative care and rehabilitation gave a chance to improve considerably the results of CDD patient treatment. However, CDD is further one of main lethality causes of newborns, infants and children of early years as well as one of key causes of children’s disability. It is not always able to make a full correction of congenital multiple development defects. Alternate surgical treatment depends mainly on defect constituents and hospital potentials. Therefore, treatment algorithm of different combined development defects is not finally developed and under discussion. The aim of our research is to analyse the results of treatment and priority of helping children with congenital multiple development defects, among of which there is a heart defect. It is done a retrospective analysis of medical documents on children with congenital multiple development defects and congenital heart defects at the age of less than one year. All results were statistically worked out by means of an original computer program Microsoft Excel. Most of all congenital heart defects are combined with anomalies of the urinary system and the gastrointestinal tract, rarely they are combined with development defects of the nervous system, a skeleton and respiratory organs. The anomaly of a skeleton and the urinary system influences rarely on a patient status, but does not need emergency surgical treatment. Critical congenital heart defects at CDD require surgical treatment first of all. Noncritical congenital heart defects influence on the course of postsurgical period and are to be taken into consideration while children with CCD undergo the treatment. The anomaly of the gastrointestinal tract is crucial in the destabilization of a patient clinical state and needs surgical treatment in the very period of newbornness. Considerably higher mortality after surgical treatment is connected with doing palliative operations, but not with completed correction of development defects. Carrying out a research of multiple organ congenital anomalies makes it able to understand better aetiology and pathogenesis of their occurrence; moreover the profound analysis of the treatment provided makes it able to set priorities of helping such patients.