Роль алельного поліморфізму генів у розвитку патологічних процесів і хвороб

Abstract

Вперше встановлено, що алельний поліморфізм гена МGP є важливим чинником спадкової схильності до розвитку ІАТІ. У гомозигот за мінорним алелем A/A (G-7A поліморфізм) ризик ІАТІ у 2,6 рази більший, ніж у носіїв основного алеля (G/G+G/A). Вплив генетичного чинника на розвиток цереброваскулярної патології має статеві особливості. Особи жіночої статі, гомозиготні за мінорним алелем A/A у 6,6 рази частіше хворіють на ІАТІ, ніж жінки-носії основного алеля. Встановлення такого зв’язку дасть змогу в майбутньому прогнозувати ризик виникнення і розвитку склеротичних уражень судин та їх тяжких наслідків і на цій основі пропонувати та застосовувати сучасні методи профілактики та лікування в осіб, що мають спадково зумовлену схильність до судинної патології. Цим може бути досягнуто важливий економічний і соціальний ефект, який полягає в зменшенні захворюваності і смертності від ускладнень різних типів артеріосклерозу. Результати дослідження можуть бути використані при підготовці фахівців у галузі медичної і молекулярної генетики, при створенні методів виявлення спадкової схильності до найпоширеніших в Україні хвороб і розробці засобів їх попередження та лікування. Наукові результати будуть доповнювати банк даних про поширеність різних видів поліморфізму генів серед населення України та зв’язок цього явища з виникненням патологічних процесів та хвороб.