Commemorative Vocabulary in ModernEnglish-LanguageDiscourse asaTool for Forming Historical Memory About the Russian-Ukrainian War

Abstract

У статті досліджено формування та функції комеморативної лексики в сучасному англомовному дискурсі, пов’язаному з російсько-українською війною. Спираючись на підходи дискурсології, соціолінгвістики та теорії пам’яті, комеморативну лексику розглянуто як соціокогнітивний конструкт, що опосередковує колективну пам’ять, моральну оцінку та формування ідентичності. У дослідженні показано, що такі лексичні одиниці, як «різанина в Бучі», «привид Києва», «захисники Азовсталі», «жінка з насінням соняшника» та «щит Європи» функціонують як символічні мовні артефакти, які кодують поняття про історичну травму, героїзм та стійкість. Ці вирази виходять за межі описової функції, виконуючи роль інструментів глобальної солідарності та культурної дипломатії, що підтримують міжнародну обізнаність про боротьбу України за суверенітет. Водночас у роботі висвітлено маніпулятивну лексику, поширювану Росією –зокрема, «спеціальна військова операція», «денацифікація» та «акт доброї волі» –які виступають евфемізмами, покликаними приховати агресію та уникнути моральної відповідальності. На противагу цьому, англомовна комеморативна лексика відновлює семантичний простір, утверджуючи істину й справедливість через прозорі, емоційно забарвлені вислови. Зроблено висновок, що комеморативна лексика функціонує як динамічна лінгвістична та ідеологічна система, важлива для формування глобальної пам’яті та протидії дезінформації. Наголошено на ролі мови як активного засобу формування політики пам’яті, що трансформує колективний досвід у сталі символи моральної свідомості та міжнародної солідарності.The article investigates the formation and functions of commemorative vocabulary in contemporary English-language discourse related to the Russian-Ukrainian war. Drawing on discourse studies, sociolinguistics, and memory theory, it conceptualizes commemorative lexicon as a socio-cognitive construct that mediates collective memory, moral evaluation, and identity formation. The study demonstrates that lexical units such as “Bucha massacre”, “ghost of Kyiv”, “Azovstal defenders”, “woman with sunflowers”, and “the shield of Europe” operate as symbolic linguistic artifacts that encode historical trauma, valor, and resilience. These expressions transcend descriptive function, serving as instruments of global solidarity and cultural diplomacy that sustain international awareness of Ukraine’s struggle for sovereignty. At the same time, the research highlights the manipulative lexicon propagated by Russia –terms such as “special military operation”, “denazification”, and “gesture of goodwill” –which function as euphemistic tools to obscure aggression and moral responsibility. In contrast, the English-language commemorative vocabulary reclaims semantic territory by reaffirming truth and justice through transparent, emotionally resonant expressions. The study concludesthat commemorative vocabulary operates as a dynamic linguistic and ideological system central to global memory construction and resistance to disinformation. It emphasizes language as an active agent in the politics of remembrance, transforming collectiveexperience into enduring symbols of moral consciousness and international solidarity.