Not only foreign affairs: U.S. Department of State’ cultural policy during Cold war

Abstract

Стаття присвячена розгляду існуючих напрямків діяльності Державного Департаменту США в питаннях культурної політики. Акцентується увага на працях зарубіжних і вітчизняних дослідників, які присвятили свої роботи розгляду сутнос ті культурної політики д ержави, яку часто називають культурною або публічною дипломатією або м’якою силою. Вказується, що ці напрямки в США здійснюються структурним підрозділом Держав ного Департаменту – Відділом з питань освіти і культури і описується історія його становлення. Активний період проведення культурної дипломатії США припадає на закінчення Другої світової війни і початку ідеологічного протистояння США і СРСР, відомого як "холодна війна". Одним з активних інструментів ведення культурної дипломатії стало розповсюдження теле- та радіомовлення по всьому світу. Не менш активно використовувалися програми обміну та візити громадян інших країн, які були покликані сприяти взаєморозумінню, міжнародного, освітньому та культурному обміну, а також розвитку лідерських якостей її учасників. Вказується, що культурна дипломатія США досягла свого розквіту, включивши в свій арсенал джаз, культуру і літературу.

The article is devoted to the consideration of the existing activities of the US Department of State in matters of cultural policy. Attention is focused on the works of foreign and domestic researchers who devoted their work to the consideration of the essence of the cultural policy of the state, which is often called cultural or public diplomacy or soft power. It is indicated that these directions in the USA are carried out by the structural unit of the State Department – the Bureau of Education and Culture, and the history of its formation is described. The active period of cultural diplomacy in the USA falls on the end of World War II and the beginning of the ideological confrontation between the USA and the USSR, known as the Cold War. One of the active tools for cultural diplomacy has been the dissemination of television and radio broadcasting around the world. No less actively used exchange programs and visits of citizens of other countries, which were designed to promote mutual understanding, international, educational and cultural exchange, as well as the development of leadership qualities of its participants. It is pointed out that US cultural diplomacy has reached its peak by incorporating jazz, culture and literature into its arsenal.