Світовий Конгрес Українців на сторінках наукового щорічника “Україна дипломатична” (2000-2024)

Abstract

У статті представлено комплексний аналіз висвітлення діяльностіСвітового Конгресу Українців (СКУ) на сторінках наукового щорічника “Українадипломатична” за період 2000-2024 рр. Вона базується на вивченні матеріалів видання,що систематизовані за хронологічним та тематичним принципами, з використаннямзагальнонаукових і спеціальних історичних методів дослідження та методівджерелознавчого аналізу. Проаналізовано динаміку появи згадок про СКУ у щорічнику,що відображає зростання уваги з боку науковців і дипломатів до діяльності цієїміжнародної організації, особливо після 2014 р., коли почалася “гібридна” фаза російсько-української війни. Виявлено основні напрямки діяльності СКУ, що висвітлені на сторінкахщорічника, а саме: захист прав людини, підтримка незалежності і суверенітету України,сприяння демократичним процесам в країні, розвиток культурної, економічної і публічноїдипломатії та контроль за виборами в Україні. Особливу увагу приділено ролі СКУ щодоконсолідації української діаспори та її взаємодії з Україною. Простежено еволюціювзаємовідносин СКУ з центральними органами влади України, починаючи від першихконтактів до підписання меморандумів про співпрацю. Висвітлено процес набуття СКУстатусу міжнародної організації, його співпрацю з міжнародними інституціями,зокрема ООН, Радою Європи, НАТО, ОБСЄ та ЄС. Розкрито внесок СКУ у розвитокрізних напрямків публічної дипломатії України, зокрема економічну, наукову, експертну,освітню, культурну, цифрову та спортивну дипломатію. Наведено приклади конкретнихзаходів та ініціатив, які СКУ здійснював з метою поліпшення іміджу України у світі.Матеріали щорічника розглянуто як цінне джерело для вивчення історії СКУ та йоговпливу на міжнародні відносини України. Висвітлено публікації ветеранів дипломатичноїслужби, які містять унікальні відомості про діяльність Конгресу. Результати дослідженнясприяють заповненню лакун в історіографії української діаспори та міжнароднихвідносин України, а також можуть бути використані для подальшого вивчення роліСКУ як важливого актора міжнародної політики.

This article offers a comprehensive analysis of the Ukrainian World Congress(UWC) coverage within the scientific yearbook “Diplomatic Ukraine” from 2000 to 2024.It is based on a study of the publication’s materials, systematized chronologically andthematically, using general scientific, specialized historical research, and source analysismethods. The article analyzes the dynamics of UWC mentions in the yearbook, which reflectthe increasing attention paid by scholars and diplomats to the organization’s activities,particularly after 2014 and the onset of the ‘hybrid’ phase of the Russo-Ukrainian war.The article identifies the main areas of UWC activity highlighted in the yearbook, includinghuman rights protection, support for Ukraine’s independence and sovereignty, promotionof democratic processes, development of cultural, economic, and public diplomacy, andelection monitoring in Ukraine.Particular attention is given to the UWC’s role in consolidating the Ukrainian diasporaand its interaction with Ukraine. The evolution of the UWC’s relations with Ukrainiancentral authorities is traced, from initial contacts to the signing of cooperation memoranda.The process of the UWC achieving international organization status, and its cooperationwith international institutions such as the UN, the Council of Europe, NATO, the OSCE,and the EU, are highlighted. The UWC’s contribution to the development of various facetsof Ukraine’s public diplomacy, including economic, scientific, expert, educational, cultural,digital, and sports diplomacy, is examined. Specific examples of measures and initiativesundertaken by the UWC to enhance Ukraine’s global image are provided. The yearbook’smaterials are considered a valuable resource for studying the UWC’s history and its impacton Ukraine’s international relations. Publications by diplomatic service veterans,containing unique insights into the Congress’s activities, are emphasized. The researchfindings contribute to addressing gaps in the historiography of the Ukrainian diasporaand Ukraine’s international relations, and can be used for further study of the UWC as animportant actor in international politics.