Гуманітарна сфера життя українського суспільства у «Щоденниках» Сергія Єфремова

Abstract

У статті розглядається ставлення С. Єфремова до процесів, які відбувались у гуманітарній сфері і свідчили про руйнівний вплив більшовицької ідеології на середню й вищу освіту, науку, виховання, літературне життя, театр, видавничу справу тощо, від яких залежала національна духовність. Звертається увага на відображення у «Щоденниках» проявів деморалізації школярів, студентів, викладачів вишів, науковців, митців, яких партійні чиновники активно використовували у класовій боротьбі. Характеризуються також погляди публіциста на засилля в академічних колах партійних висуванців, на витіснення з науки непокірних учених, на боротьбу із загальнолюдськими християнськими цінностями у виховній роботі, на жорстку селекцію-цензуру у книговидавництві, періодиці, мистецькому житті, викладацькій роботі тощо. Аналізується оцінка С. Єфремовим квазіукраїнізації, яка небезпідставно викликала в суспільстві опір і мала корисливу політичну мету.The article deals with S. Yefremov’s attitude to processes that took place in the humanitarian sphere and showed devastating impact of the Bolshevik ideology on middle and higher education, science, literary life, theater, publishing etc, all that national spirituality depended on. Attention is drawn to the displays of demoralization of pupils, students, teachers, scientists, artists all those who have been actively used in the class struggle by party officials. The work also considers publicist’s views on dominance of party nominees in academic circles, the displacement of disobedient scientists, the struggle against universal Christian values in educational work, tough censorship in book publishing, periodicals, artistic life, teaching and so on. The author analyzes Yefremov’s assessment of fake ukrainization which provoked understandable opposition in the society and had lucrative political goals.В статье рассматривается отношение С. Ефремова к процессам, происходящим в гуманитарной сфере и свидетельствовавшим о разрушительном влиянии большевистской идеологии на среднее и высшее образование, науку, воспитание, литературную жизнь, театр, издательское дело т. д., от которых зависела национальная духовность. Обращается внимание на отображение в «Дневниках» проявлений деморализации школьников, студентов, преподавателей вузов, научных деятелей, работников искусства, которых партийные чиновники активно использовали в классовой борьбе. Характеризуются также взгляды публициста на подавляющее присутствие в академических кругах партийных выдвиженцев, на выдавливание из науки непокорных ученых, на борьбу из общечеловеческими христианскими ценностями в воспитательной работе, на жесткую селекцию-цензуру в книгоиздательстве, периодике, жизни искусства, преподавательской работе и т. д. Анализируется оценка С. Ефремовым квазиукраинизации, которая небезосновательно вызывала в обществе сопротивление и имела корыстную политическую цель.