Возможные миры поэта в переводе (на материале стихотворений И. Бродского)

Abstract

У статті розглядається лингвокогнитивний потенціал теорії можливих світів у перекладознавстві. Когнітивною підвалиною дослідження є здатність свідомості людини створювати моделі миру (можливі ситуації) згідно з її власними (такими, що не завжди співпадають з реальністю) уявленнями про явища світу і їх взаємозв'язки. У термінах лінгвокогнітивістики ситуація в можливому світі постає як скрипт (сценарій) – набір лінійно послідовних концептуальних вузлів із кластерами пропозицій. На прикладі творів Й. Бродського, який є автором їх російськомовної й англомовної версій, продемонстрована можливість застосування описаної методики в аналізі перекладу як лінгвокогнітивного явища. Виявлені модальні оператори й відносно константний склад скриптів можливих світів оригіналу й перекладу. Варіативність, що зумовлена як внутрішньомовними нормами, так і національно-культурними причинами, спостерігається усередині кластерів пропозиційних зв'язків змінних (концептів).

В статье рассматривается лингвокогнитивный потенциал теории возможных миров в переводоведении. Когнитивной исходной исследования является способность сознания человека создавать модели мира (возможные ситуации) согласно его собственным (не всегда совпадающим с реальностью) представлениям о явлениях мира и их взаимосвязях. В терминах лингвокогнитивистики ситуация в возможном мире представляется как скрипт (сценарий) – набор линейно последовательных концептуальных узлов с кластерами пропозиций. На примере произведений И. Бродского, который является автором их русскоязычной и англоязычной версий, продемонстрирована возможность применения описанной методики в анализе перевода как лингвокогнитивного явления. Выявлены модальные операторы и практически константный состав скриптов возможных миров оригинала и перевода. Вариативность, обусловленная как внутриязыковыми нормами, так и национально-культурными причинами, наблюдается внутри кластеров пропозициональных связей переменных (концептов).

The article focuses on the linguistic cognitive potential of possible worlds theory in translation studies. Its cognitive underpinning is the tenet stating the ability of human consciousness to construe the world models (contingent situations) according to his/heridea of certain phenomena and their relationships, which may or may not correspond to the state of things in the real world. In terms of linguistic cognitive method, state of things in a possible world is a script (scenario) defined as a set of linearly subsequent conceptual terminals containing propositional clusters. Translation viewed as a cognitive process, the methodology is applied to the analysis of the Russian language J. Brodsky’s poetry translated in English by the author himself. Modal operators and practically identical script structures of the original and translation possible worlds have been singled out. Variations stipulated by either linguistic norms of the language or cultural-historical reasons have been observed within the clusters of the concepts (variables) propositional relations.