Медіаграмотність та мовна культура: формування усвідомлених аудиторій

Abstract

У контексті зростання гібридних загроз, дезінформації та пропаганди медіаграмотність набуває статусу ключової компетентності сучасної особистості. Вона забезпечує здатність критично аналізувати медіаконтент, виявляти маніпуляції, фейки, емоційний тиск. У статті розглянуто взаємозв’язок медіаграмотності та мовної культури як чинників, що взаємно підсилюють одне одного у процесі формування усвідомлених авдиторій. Підкреслено, що володіння державною мовою сприяє кращому розумінню медіатекстів, виявленню прихованих смислів, дотриманню норм етичного спілкування. Виокремлено основні компоненти медіаграмотності в цифрову добу –критичне мислення, перевірку джерел, розпізнавання маніпуляцій, медіаетику. Мовну культуру охарактеризовано як інструмент глибшого й усвідомленого сприйняття інформації. Наведено статистику щодо поширення україномовного контенту, що також є маркером мовної безпеки. Зроблено висновок, що розвиток медіаграмотності у поєднанні з високою мовною культурою сприяє зміцненню інформаційної стійкості, національної ідентичності та демократичної культури в умовах цифрових трансформацій.n the context of growing hybrid threats, disinformation, and propaganda, media literacy has become a key competence of the modern individual. It ensures the ability to critically analyze media content, detect manipulations, fake news, and emotional pressure. The article examines the relationship between media literacy and language culture as mutually reinforcing factors in the process of shaping conscious audiences. It emphasizes that proficiency in the state language facilitates deeper understanding of media texts, helps uncover hidden meanings, and supports ethical communication norms. The main components of media literacy in the digital age are outlined, including critical thinking, source verification, recognition of manipulation, and media ethics. Language culture is characterized as a tool for deeper and more conscious information perception. The article also presents statistics on the presence of Ukrainian-language content, which serves as an indicator of linguistic security. The conclusion states that the development of media literacy combined with a high level of language culture contributes to strengthening informational resilience, national identity, and democratic culture in the context of digital transformations.