Gamification as an Innovative Instrument for Employee Engagement

Abstract

Суспільство 5.0, четверта промислова революція, глобалізація, цифровізація та пандемія обумовлюють трансформаційні процеси в усіх секторах та ринках, у тому числі на ринку праці. Авторами наголошено, що роботодавці відчувають критичну нестачу як високо-, так і низькокваліфікованої робочої сили. Оскільки працівники не бажають повертатись на робоче місце після послаблення карантинних обмежень внаслідок пандемії. Співробітники втрачають зацікавленість у процесах та результатах функціонування компанії, тоді як рівень зацікавленості співробітників має прямий вплив на ефективність її роботи та фінансові результати. Таким чином, перед менеджментом компаній постає необхідність впровадження низки інноваційних інструментів та методів для залучення, утримання та заохочення співробітників. Проблематика залучення співробітників є актуальною для менеджерів з персоналу при визначенні напрямів утримання співробітників та розвитку їх компетенцій, а також покращення результатів діяльності компанії. Встановлено, що традиційні методи заохочення співробітників не дозволяють досягнути ключових показників ефективності. У рамках даної статті авторами досліджено гейміфікацію як інноваційний інструмент підвищення зацікавленості співробітників, що дозволяє уникнути нецікавих та рутинних завдання. Гейміфікація сприяє підвищенню рівня мотивації співробітників, задовольняючи їх внутрішні та зовнішні потреби. Головною метою статті є визначення впливу гейміфікації на особисту, робочу та організаційну зацікавленість співробітників. У ході емпіричного дослідження оцінено теоретичну схему гейміфікації та заохочення співробітників. Отримані результати засвідчили, що гейміфікація має найбільш значущий вплив на особисту та робочу зацікавленість. Найбільший вплив гейміфікації на зацікавленість працівників спостерігається при нагороді та визнанні їх заслуг, забезпеченні зворотного зв'язку, підтримці з боку керівництва, кар'єрному зростанні, підвищенні знань та наданні можливостей для професійного розвитку.Society 5.0, industry 4.0, globalization, digitalization, and even pandemic have changed the whole labor market. Thus, the market expands, and the need for employees is very high. Nowadays, employers face with huge lack of qualified and even unqualified workforce. On the contrary, employees are unwilling to change their workplace, return to normal contract work, or even start work. They become less engaged in all organizational processes and performance. Organizations are forced to think about employee attraction, retention, and engagement by applying various modern instruments and methods. Employee engagement is a trending topic among human resource managers because it directly correlates with organizational performance, customer satisfaction, and even its financial results. It helps to retain employees, explode their competencies, and improve organizational results. In this paper, employee engagement could be defined as individual, job, and organization engagement. Gamification is a powerful tool that increases employee engagement because it allows transforming boring and routine tasks into interesting and meaningful activities and engaging employees. Gamification motivates employees, providing the mean or satisfying internal or external needs. Regular engagement methods already could not achieve key purpose indicators, so gamification could be one of the new ways of work. Although organizations are highly interested in gamification application possibilities, there is a relative lack of research concerning gamification in employee engagement growth. This paper aims to identify how gamification affects employee engagement – individual, job, and organizational. The quantitative empirical research evaluated the theoretically grounded framework of gamification and employee engagement. The results showed that gamification has the strongest impact on individual and job engagement. In the process of assessing the engagement factors and gamification relationship, gamification makes the most substantial impact on reward and recognition, procedural justice, feedback, distributive justice, perceived supervisor support, career, knowledge, learning, and development opportunities.