Please use this identifier to cite or link to this item: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77793
Or use following links to share this resource in social networks: Recommend this item
Title Лікування анемії хронічного запалення у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень
Authors Ковчун, Алла Володимирівна
Ковчун, Алла Владимировна
Kovchun, Alla Volodymyrivna
Prystupa, Liudmyla Nykodymivna  
ORCID http://orcid.org/0000-0002-6454-9831
Keywords анемія хронічного запалення
анемия хронического воспаления
anemia of chronic inflammation
хронічне обструктивне захворювання легень
хроническое обструктивное заболевание легких
chronic obstructive pulmonary disease
сироваткове залізо
сывороточное железо
гепсидин
гепсидин
hepcidin
Type Article
Date of Issue 2020
URI https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77793
Publisher ТОВ «Медичний журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія»
License
Citation Ковчун А.В. Лікування анемії хронічного запалення у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / А.В. Ковчун, Л.Н. Приступа // Астма та алергія. – 2020 – № 1. – С. 28–36. - DOI: 10.31655/2307-3373-2020-1-28-36.
Abstract Більшість пoзалегеневих проявів хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) тепер інтерпретуються як його системні маніфестації, серед яких і анемія хронічного запалення. За наявності достатньої кількості наукових досліджень, присвячених з’ясуванню частоти анемії при ХОЗЛ та її патогенетичних аспектів, практично відсутні дослідження стосовно шляхів її лікування. Метою роботи було порівняти ефективність різних методів лікування хворих на ХОЗЛ із анемією хронічного запалення. Матеріали і методи. У дослідження було включено 52 хворих на ХОЗЛ у фазі загострення із анемією хронічного запалення та 62 практично здорові особи. Усі пацієнти отримували комплексне лікування загострення ХОЗЛ на фоні базисного лікування та були рандомізовані на 3 групи: І (20 пацієнтів), ІІ (20 пацієнтів) та ІІІ (12 хворих). Пацієнти І групи додатково отримували 80 мг двовалентного заліза 2 рази на добу протягом 21 доби; ІІ групи — 100 мг сахарозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно 3 рази на тиждень протягом 4 тижнів, ІІІ групи — 100 мг сахарозного комплексу гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно та еритропоетин людини рекомбінантний 3000 МО підшкірно 3 рази на тиждень протягом 4 тижнів. Хворим визначали вміст в крові гемоглобіну, сироваткового заліза, феритину, гепсидину та С-реактивного протеїну до початку лікування, після завершення лікування загострення ХОЗЛ та після завершення лікування препаратами заліза та еритропоетином. Визначення еритропоетину проводили всім хворим до початку лікування. Статистичну обробку проводили з використанням програми SPSS-21. Результати. Встановлено, що лише у хворих ІІІ групи вміст феритину в крові вірогідно знижувався, а вміст сироваткового заліза достовірно підвищувався порівняно із хворими інших груп. Зростання вмісту гемоглобіну на фоні зменшення концентрації гепсидину у хворих ІІІ групи та зниження вмісту гемоглобіну поряд із збільшенням вмісту гепсидину у пацієнтів І та ІІ груп було підтвердженням існуючої думки про роль гепсидину, який є основним гормоном, що регулює метаболізм заліза шляхом контролю його всмоктування в тонкому кишечнику та його використання з депо, і таким чином, відіграє ключову роль в патогенезі анемії хронічного запалення. По завершенню лікування було виявлено, що у хворих ІІІ групи вміст гемоглобіну був достовірно вищим (р < 0,05), а гепсидину та С-реактивного протеїну — нижчим порівняно із пацієнтами І та ІІ груп (р < 0,001). Висновки. У хворих на ХОЗЛ з анемією хронічного запалення застосування базисного лікування у поєднанні з сахарозним комплексом гідроксиду заліза (ІІІ) внутрішньовенно та еритропоетину підшкірно відбулося пригнічення запального процесу, що супроводжувалося достовірним зниженням вмісту гепсидину, С-реактивного протеїну та феритину одночасно із збільшенням вмісту гемоглобіну та сироваткового заліза, — чого не спостерігалось у пацієнтів під впливом монотерапії пероральними або внутрішньовенними препаратами заліза.
Большинство внелегочных проявлений хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) теперь интерпретируются как его системные манифестации, среди которых и анемия хронического воспаления. При наличии достаточного количества научных исследований посвященных определению частоты анемии при ХОЗЛ и её патогенетических аспектов, практически отсутствуют исследования изучающие её лечение. Целью работы было сравнить эффективность различных методов лечения больных ХОЗЛ с анемией хронического воспаления. Материалы и методы. В исследование было включено 52 пациента с ХОЗЛ в фазе обострения и анемией хронического воспаления и 62 практически здоровых пациента. Все пациенты получали комплексное лечение обострения ХОЗЛ на фоне базисного лечения и были рандомизированы на 3 группы: I (20 пациентов), II (20 пациентов) и III (12 больных). Пациенты I группы дополнительно получали 80 мг двухвалентного железа 2 раза в сутки в течение 21 дня; II группы — 100 мг сахарозного комплекса гидроксида железа (III) внутривенно 3 раза в неделю в течение 4 недель, III группы — 100 мг сахарозного комплекса гидроксида железа (III) внутривенно и эритропоэтин человека рекомбинантный 3000 МЕ 3 раза в неделю в течение 4 недель. Больным определяли содержание в крови гемоглобина, сывороточного железа, ферритина, гепсидина и С-реактивного протеина до начала лечения, после завершения лечения обострения ХОЗЛ и после завершения лечения препаратами железа и эритропоэтином. Определение эритропоэтина проводили всем больным до начала лечения. Статистическую обработку проводили с использованием программы SPSS-21. Результаты. Установлено, что только у больных III группы содержание ферритина в крови достоверно снижалось, а содержание сывороточного железа достоверно повышалось по сравнению с больными других групп. Увеличение содержания гемоглобина на фоне уменьшения концентрации гепсидина у больных III группы и снижение содержания гемоглобина наряду с увеличением содержания гепсидина у пациентов I и II групп было подтверждением существующей мысли о роли гепсидина, который является основным гормоном, регулирующим метаболизм железа путем контроля его всасывания в тонком кишечнике и его использования из депо, и таким образом, играет ключевую роль в патогенезе анемии хронического воспаления. По завершению лечения было выявлено, что у больных III группы содержание гемоглобина было достоверно выше (р < 0,05), а гепсидина и С-реактивного протеина — ниже по сравнению с пациентами I и II групп (р < 0,001). Выводы. У больных ХОЗЛ с анемией хронического воспаления применение базисного лечения в сочетании с сахарозным комплексом гидроксида железа (III) внутривенно и эритропоэтина подкожно привело к подавлению воспалительного процесса, что сопровождалось достоверным снижением содержания гепсидина, С-реактивного протеина и ферритина одновременно с увеличением содержания гемоглобина и сывороточного железа, — чего не наблюдалось у пациентов под влиянием монотерапии пероральными или внутривенными препаратами железа.
Most extrapulmonary manifestations of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) are now interpreted as its systemic manifestations, including anemia of chronic inflammation. If there is a sufficient number of scientific studies devoted to determining the frequency of anemia in COPD and its pathogenetic aspects, there are practically no studies about its treatment. The aim of our work was to compare the effectiveness of various methods of management of COPD with anemia of chronic inflammation. Materials and methods. The study included 52 patients with COPD in the acute phase and anemia of chronic inflammation and 62 healthy patients. During the baseline treatment all patients received treatment for exacerbation of COPD and were randomized to 3 groups: I (20 patients), II (20 patients) and III (12 patients). Group I additionally received 80 mg of Fe2+ 2 times per day during 21 days; Group II — 100 mg of the iron (III) hydroxide sucrose complex intravenously 3 times per week during 4 weeks, Group III — 100 mg of the iron (III) hydroxide sucrose complex intravenously and human recombinant erythropoietin 3000 IU 3 times per week during 4 weeks. The blood levels of hemoglobin, serum iron, ferritin, hepcidin and C-reactive protein were determined before treatment, after completion of treatment of COPD exacerbation, and after treatment with iron and erythropoietin. Erythropoietin was determined in all patients before treatment. Statistical analysis of the results was performed by using the SPSS-21 program. Results. It was established that only in patients of group III the content of ferritin in the blood was significantly reduced, and the content of serum iron was significantly increased in comparison with patients of other groups. An increase in hemoglobin and decrease in hepcidin concentration in patients of group III and a decrease in hemoglobin and increase in hepcidin in patients of groups I and II was a confirmation of the existing idea about the role of hepcidin, which is the main hormone that regulate metabolism of iron by controlling its absorption in the small intestine and its use from the depot, and thus plays a key role in the pathogenesis of anemia of chronic inflammation. After completion of treatment, it was found that in patients of group III the hemoglobin content was significantly higher (p > 0.05), and hepcidin and C-reactive protein — lower compared to patients in groups I and II (p < 0.001). Conclusions. In patients with COPD and anemia of chronic inflammation basic treatment in combination with iron (III) hydroxide sucrose complex intravenously and erythropoietin subcutaneously leads to suppression of the inflammatory process, specifically by a significant decrease in the content of hepcidin, C-reactive protein and ferritin simultaneously with an increase in the content of hemoglobin and serum iron, which was not observed in patients with oral or intravenous iron monotherapy.
Appears in Collections: Наукові видання (НН МІ)

Views

Austria Austria
1
China China
1849233
Czechia Czechia
47641
Greece Greece
1
Ireland Ireland
668
Lithuania Lithuania
1
Poland Poland
225387
Ukraine Ukraine
1037308
United Kingdom United Kingdom
18490
United States United States
519733
Unknown Country Unknown Country
1

Downloads

Czechia Czechia
1
Lithuania Lithuania
1
Poland Poland
1
Ukraine Ukraine
225382
United Kingdom United Kingdom
1
United States United States
225384

Files

File Size Format Downloads
Kovchun_hepcidin.pdf 609,25 kB Adobe PDF 450770

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.