Соціальна стійкість територіальних громад в умовах пандемії COVID-19

Abstract

Соціальна стійкість громади будується на відчутті згуртованості, яка полягає, в свою чергу, на відчутті приналежності до громади та тісного зв’язку з іншими членами громади. Такий зв'язок неможливо побудувати примусово. Навпаки лише добровільний внутрішньодержавний діалог та діалог на місцевому рівні здатні склеїти суспільство. При чому зазначене єднання (діалог) має відбуватися як на горизонтальному рівні між різними суспільними групами, так і на вертикальному – між громадянами та владою. Також згуртованість можлива за умови довіри в середині суспільства та довіри до влади; за готовності співпрацювати та взаємно допомагати. Зовнішня агресія та пандемія COVID-19 стали певним випробуванням для України на міцність соціальної стійкості. Наразі актуальним є оцінка стану соціальної стійкості на рівні територіальних громад. Важливо зрозуміти яким чином зовнішня агресія та пандемія COVID-19 вплинули на відчуття згуртованості громадян, зокрема на вразливі групи населення. Ключовими питаннями аналізу стали також: як різні групи громадян протистоять загрозам; що їм допомагає справлятися із викликами; чи готові до співпраці; чи довіряють органами державної влади та місцевого самоврядування, інститутам громадянського суспільства; чи здатні впливати на суспільні зміни через інструменти участі. У фокусі представленого дослідження є територіальні громади, які об’єднані навколо обласного центру, але при цьому розташовані поруч із регіональними центрами, що створює для них додаткові виклики. Опитування проведено у Сумській, Черкаський, Миколаївській та Івано-Франківській територіальних громадах протягом березня-травня 2021 року. Всього опитано 1530 респондентів віком від 18 років і старше.

Социальная устойчивость общества строится на ощущении сплоченности, которая состоит, в свою очередь, на ощущении принадлежности к обществу и тесной связи с другими членами общины. Такая связь невозможно построить принудительно. Напротив только добровольный внутригосударственный диалог и диалог на местном уровне способны склеить общество. Причем указанное соединение (диалог) должно происходить как на горизонтальном уровне между различными общественными группами, так и на вертикальном - между гражданами и властью. Также сплоченность возможна при условии доверия внутри общества и доверия к власти; при готовности сотрудничать и взаимно помогать.Внешняя агрессия и пандемия COVID-19 стали определенным испытанием для Украины на прочность социальной устойчивости. Сейчас актуальным является оценка состояния социальной устойчивости на уровне территориальных общин. Важно понять каким образом внешняя агрессия и пандемия COVID-19 повлияли на чувство сплоченности граждан, в частности на уязвимые группы населения. Ключевыми вопросами анализа стали также: как различные группы граждан противостоят угрозам; что им помогает справляться с вызовами; готовы к сотрудничеству; доверяют органами государственной власти и местного самоуправления, институтам гражданского общества; способны влиять на изменения в обществе через инструменты участия.

The social stability of society is based on a sense of cohesion, which in turn consists of a sense of belonging to society and close ties with other members of the community. Such a connection cannot be built by force. On the contrary, only voluntary domestic dialogue and dialogue at the local level are able to unite society. Moreover, this connection (dialogue) should take place both on a horizontal level between different social groups and on a vertical level - between citizens and the government. Cohesion is also possible provided there is trust within society and trust in government; when ready to cooperate and help each other.External aggression and the COVID-19 pandemic have become a test for Ukraine of the strength of social stability. Now it is important to assess the state of social stability at the level of territorial communities. It is important to understand how external aggression and the COVID-19 pandemic have affected citizens' sense of cohesion, in particular vulnerable groups. The key issues of the analysis were also: how different groups of citizens face threats; that helps them cope with challenges; ready for cooperation; trust public authorities and local governments, civil society institutions; are able to influence changes in society through tools of participation.