Ранжування та пріоритизація проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері, спрямованих на досягнення ЦСР 13

Abstract

У межах складної військово-політичної ситуації в Україні та міжнародних і національних ініціатив щодо досягнення Цілі сталого розвитку 13, (Міжнародної стратегії скорочення ризиків стихійних лих, Сендайської рамкової програми та Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату) посилюється значимість відбору проєктів відповідального інвестування у природоохоронній сфері. У роботі зроблено наголос на важливості інкорпорації критеріїв імпакт-інвестування, зокрема максимізації соціального та екологічного впливу за одночасного досягнення таргетів Цілі сталого розвитку 13. Робота спрямована на розвиток методології ранжування та пріоритизації проектів відповідального інвестування у природоохоронній сфері для сприяння прогресу у ЦСР 13 та її апробацію на прикладі проектів напряму «Екологічна безпека» за Планом повоєнного відновлення України. Основою розроблення методології виступають елементи теорії прийняття рішень (критерії Лапласа, Вальда, Гурвіца і Севіджа для вибору найкращої альтернативи рішень, правила Борда і Кондорсе для оптимальних колективних рішень) та п’ятивимірний підхід до оцінювання імпакту досліджуваних проєктів. Цей підхід дає змогу оцінити якісні характеристики проєктів за вимірами сутності, цільової аудиторії, тривалості, впливу на навколишнє середовище та системи управління ризиками. Серед основоположних критеріїв оцінювання варто виділити важливість та ефективність імпакту природоохоронного проекту, прогрес у досягненні цілей сталого розвитку, характеристики зацікавлених сторін під впливом проекту, тривалість результатів, отриманих від реалізації проекту, екологічний внесок проекту. підприємство у вигляді договірного результату, особливості управління його ризиками. Використання розвинутої методології дозволило виявити найбільш пріоритетні природоохоронні проекти, до складу яких увійшли проєкти спрямовані на рекультивації, консервації та охорони земель на пілотних територіях, у тому числі тих що постраждали внаслідок військової агресії рф, відновлення лісів, впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів та екомодернізацію промислових та інфраструктурних підприємств.

Within the complex military-political situation in Ukraine and international and national initiatives to achieve Sustainable Development Goal 13 (International Strategy for Natural Disaster Risk Reduction, Sendai Framework Program and Strategy for Environmental Security and Adaptation to Climate Change), the importance of selecting projects for responsible investment in environmental protection is increasing significantly. The work emphasizes the importance of incorporating impact investment criteria, in particular, maximizing social and environmental impact while simultaneously achieving the targets of Sustainable Development Goals 13. The work is aimed at developing a methodology for ranking and prioritizing projects of responsible investment in the field of environmental protection to promote progress in Sustainable Development Goals 13 and its approval on the example of the projects of the "Environmental safety" direction under the Post-war Recovery Plan of Ukraine. The basis of the development of the methodology is the elements of decision-making theory (Laplace, Wald, Hurwitz and Savage criteria for choosing the best alternative solutions, Borda and Condorcet rules for optimal collective decisions) and a fivedimensional approach to assessing the impact of the studied projects. A special emphasis should be placed on the five-dimensional approach to assessing the impact of the researched projects, which makes it possible to evaluate their quality characteristics based on the dimensions of the essence of the project, its target audience, duration, environmental impact and risk management system. Among such criteria, it is worth mentioning the importance and effectiveness of the project's impact, progress in the sustainability targets, the characteristics of the stakeholders under the project impact, the duration of the results obtained from the implementation of the project, the environmental contribution of the enterprise in the form of a contractual result, the peculiarities of its risk management. The use of the developed methodology made it possible to identify the most priority nature protection projects, which included projects aimed at reclamation, conservation and protection of lands in the pilot territories, including those affected by the military aggression of the Russian Federation, restoration of forests, implementation of the national system of trading quotas for greenhouse gas emissions and eco-modernization of industrial and infrastructure enterprises.