Information on prognostic markers of severe acute bronchitis in preschoolers: a study in Sumy region in North-Eastern Ukraine

Abstract

Респіраторні інфекції, особливо у дітей, є значною проблемою охорони здоров'я у всьому світі. Розуміння наслідків респіраторних інфекцій, таких як гострий бронхіт, має вирішальне значення для розробки ефективних стратегій лікування. Методи дослідження. Дослідження тривало чотири роки (2018-2021) на базі Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди" та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги No 2" Сумської міської ради. У ньому взяли участь 135 дітей дошкільного віку з гострим бронхітом (основна група) та 28 здорових дітей (контрольна група). Контрольна група відповідала за віком і статтю групі хворих на гострий бронхіт. Критеріями включення були: згода батьків, вік 3-6 років і діагноз гострого бронхіту; виключення – відмова батьків, вік молодше 3 або старше 6 років, супутні соматичні або алергічні захворювання, недотримання правил і діагнози, відмінні від гострого бронхіту. Були використані різні методи, включаючи клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні аналізи. Тяжкість гострого бронхіту оцінювали за допомогою клінічного інструменту BSS-ped. Оцінка імунологічного статусу включала визначення показників клітинного імунітету методом імуноферментного аналізу. Аналіз гормонального статусу включав визначення рівня тиреотропного гормону та кортизолу за допомогою імуноферментного аналізу. Для статистичного аналізу використовували SPSS 26 та імовірнісне моделювання на основі теореми Баєса для побудови прогностичних моделей і оцінки факторів ризику розвитку гострого бронхіту. Критерій Фішера визначав достовірність на рівні значущості 0,05, класифікуючи ступінь ризику від низького до критично високого на основі апостеріорних шансі. Висновки. Таким чином, хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів і паління батьків, особливо коли обоє батьків мають таку шкідливу звичку, є значущими клініко-анамнестичними факторами ризику тяжкого перебігу гострого бронхіту у дітей дошкільного віку. Тяжкість кашлю та хрипи за шкалою BSS-ped сприяють його розвитку. Гормональні показники, особливо реверсивний трийодтиронін, демонструють помітний вплив, при цьому слабші зв'язки спостерігаються для загального трийодтироніну і кортизолу. Показники імунологічного статусу, такі як CD22+, CD4+ та CD8+, також пов'язані з тяжким перебігом гострого бронхіту. Комбінації змінених показників CD4+ і вільного трийодтироніну, CD3+ і вільного трийодтироніну, CD3+ і загального трийодтироніну посилюють ризик. При обстеженні дітей дошкільного віку з гострим бронхітом доцільно звертати увагу на клінічний анамнез (хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів, куріння батьків, сильний кашель і легеневі хрипи) та специфічні лабораторні показники (концентрація трийодтироніну, кортизолута сироваткові рівні CD22+, CD4+ і CD8+).

Respiratory infections, especially in children, are a significant global health concern. Understanding the implications of respiratory infections like acute bronchitis is crucial for devising effective management strategies. Methods. The study spanned four years (2018–2021) at "Saint Zinaida's Children's Clinical Hospital" and "Primary Health Care Center No. 2" in Sumy City Council. It involved 135 preschool children with acute bronchitis (study group) and 28 healthy children (control). The control group matched the age and gender of the acute bronchitis group. Inclusion criteria comprised parental consent, ages 3–6, and a diagnosis of acute bronchitis; exclusions included parental refusal, ages below 3 or above 7, concurrent somatic or allergic diseases, non-compliance, and diagnoses other than acute bronchitis. Various methods were employed, including clinical, laboratory, instrumental, and statistical analyses. The severity of acute bronchitis was gauged using the BSS-ped clinical tool. Immunological status assessment involved determining cellular immunity indicators via enzyme-linked immunosorbent assay. Hormonal status analysis included thyroid and cortisol levels via enzyme-linked immunosorbent assay. Statistical analysis utilized SPSS 26 and probabilistic modeling based on Bayes' theorem for building prognostic models and assessing risk factors for acute bronchitis. Fisher's criterion determined reliability at a significance level of 0.05, categorizing risk degrees from lowto critically high based on a posteriori chances. Conclusions. In summary, chronic upper respiratory tract disease and parental smoking, particularly when both parents smoke, are significant clinical and anamnestic risk factors for severe acute bronchitis in preschoolers. Cough severity and wheezing on the BSS-ped scale contribute to its development. Hormonal indicators, especially reverse triiodothyronine, display notable impacts, with weaker associations observed for total triiodothyronineand cortisol. Immunological status indicators such as CD22+, CD4+, and CD8+ are also linked to severe acute bronchitis. Combinations of altered CD4+ and free triiodothyronine, CD3+ and free triiodothyronine, CD3+ and total triiodothyronineintensify the risk. When evaluating preschoolers with acute bronchitis, attention to clinical history (chronic upper respiratore disease, parental smoking, severe cough, and pulmonary rales) and specific laboratory parameters (concentration of triiodothyronine, cortisol, and serum levels of CD22+, CD4+, and CD8+) is advisabl.