Маркетинг і менеджмент інновацій (Marketing and Management of Innovations)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/186
Browse
1548 results
Search Results
Item The Impact of Digital Tourism Marketing Dimensions on Attracting Domestic Tourism in Saudi Arabia(Sumy State University, 2025) AL-Ghaswyneh, O.F.M.У статті досліджено вплив цифрового туристичного маркетингу на поведінкові рішення внутрішніх мандрівників у Саудівській Аравії. Зосереджено увагу на п’яти ключових детермінантах: зручності використання мобільних додатків, якості цифрового контенту, персоналізації пропозицій відповідно до індивідуальних уподобань споживачів, ступеня залучення через соціальні мережі, а також узгодженості маркетингових стратегій із національною програмою «Бачення 2030». Замість ізольованого аналізу окремих чинників застосовано інтегровану модель, що дозволила комплексно оцінити сукупний вплив цифрових інструментів і стратегій на прийняття рішень щодо внутрішніх подорожей. Емпіричну базу становили дані опитування 1200 громадян Саудівської Аравії, які протягом останнього року здійснили внутрішні поїздки. Респондентів відібрано з різних регіонів країни з метою забезпечення репрезентативності вибірки. Застосовано структурований анкетний інструментарій, перевірений на валідність та надійність. Результати аналізу засвідчили, що найбільший вплив на рішення щодо внутрішнього туризму має зручність використання мобільних додатків. Туристи віддавали перевагу платформам із простою навігацією, доступною актуальною інформацією та можливістю швидкого й безпечного бронювання. Встановлено також вирішальне значення якісного цифрового контенту: візуальна привабливість, інформативність і культурна релевантність сприяли формуванню довіри до дестинацій і підвищенню зацікавленості у подорожах країною. Маркетингові стратегії, узгоджені з цілями «Бачення 2030» (зокрема з акцентом на національну ідентичність, сталий розвиток та економічне зростання), істотно стимулювали внутрішній туризм. Персоналізовані пропозиції, адаптовані до індивідуальних вподобань користувачів, підвищували привабливість туристичного продукту. Водночас взаємодія через соціальні мережі виявилася найменш значущим чинником серед досліджуваних, що свідчить про потребу вдосконалення підходів до створення більш цільового та інтерактивного контенту. Дослідження становить вагомий теоретичний і прикладний внесок у розвиток цифрового туристичного маркетингу. Отримані результати можуть бути корисними для фахівців туристичної сфери, державних органів та розробників цифрових стратегій, спрямованих на стимулювання внутрішнього туризму. Застосування користувацькоорієнтованих, контентно насичених та стратегічно узгоджених підходів сприятиме зростанню привабливості національних туристичних дестинацій і підвищенню туристичної активності серед громадян Саудівської Аравії.Item Digital Innovation in Healthcare: Impacts on Patient Behaviour, Appointment Scheduling and Times in Waiting Rooms – An Explorative Empirical Study in Germany(Sumy State University, 2025) Ludin, D.; Duman, S.; Kirchner, V.; Mikulec, M.Упродовж останніх років цифровізація охорони здоров’я стала ключовою темою наукових і практичних досліджень, особливо в умовах глобальної пандемії COVID-19, яка актуалізувала потребу в інноваційних рішеннях для покращення доступу до медичних послуг. Метою цього дослідження є аналіз впливу цифрових технологій на управління охороною здоров’я та поведінку пацієнтів, зокрема щодо запису на прийом, онлайн-консультацій та часу очікування. У рамках дослідження було проведено кількісне опитування пацієнтів у Німеччині, зосереджене на рівні використання цифрових платформ для запису на прийом і онлайн-консультацій, а також на впливі демографічних чинників на поведінку пацієнтів. Анкетування відбулося у листопаді 2024 року в медичних закладах, реабілітаційних центрах та аптеках, обраних випадковим чином. У дослідженні взяли участь 103 пацієнти. Результати дослідження виявили, що цифровізація сфери охорони здоров’я створює як нові можливості, так і виклики. Значна частина опитаних визнає переваги цифрових медичних сервісів, зокрема зручність у записі на прийом. Водночас рівень їх прийняття залишається обмеженим через такі бар’єри, як недовіра до цифрової безпеки та звичка користуватися традиційним записом по телефону. Опитування показало, що пацієнти цінують зручність цифрових сервісів, проте часто стикаються з браком довіри та знань. Демографічні фактори, зокрема вік і стать, суттєво впливають на готовність пацієнтів використовувати цифрові рішення. Дослідження підкреслює необхідність інтеграції цифрових і традиційних медичних послуг задля підвищення задоволеності пацієнтів та забезпечення якості медичної допомоги. Ці результати формують базу для подальших досліджень, зокрема щодо розробки моделей прийняття цифрових медичних рішень та вивчення взаємозв’язків між технологіями, поведінкою пацієнтів і якістю надання медичних послуг. У підсумку, дослідження демонструє високий потенціал цифровізації в охороні здоров’я, але також вказує на необхідність цілеспрямованих заходів для підвищення рівня прийняття та подолання існуючих бар’єрів, таких як відсутність обізнаності або доступу до рішень.Item Revisiting Metaverse Marketing: A Bibliometric Analysis(Sumy State University, 2025) Ozturk, R.; Kizilkan, Z.Цифрові технології, які нині стали основною рушійною силою соціальних та економічних структур, виступають трансформаційними інноваціями в онлайн-маркетингу разом із концепцією метавсесвіту. Маркетинг у метавсесвіті, який створює цифровий всесвіт шляхом надання споживачам унікального досвіду, відіграє ключову роль у перебудові маркетингових стратегій. Метою цього дослідження є ґрунтовне вивчення сфери маркетингу у метавсесвіті за допомогою методів бібліометричного аналізу. Для цього було використано 289 документів із баз даних Web of Science (WoS) і Scopus, а також програмне забезпечення R Studio і VOSviewer. Дослідження було проаналізовано за допомогою методів аналізу ефективності та наукового мапування. Результати свідчать про те, що якщо на початковому етапі наукова література зосереджувалася на формуванні концептуальних основ метавсесвіт-маркетингу, то з часом дослідження розширилися до практичних аспектів, таких як поведінка споживачів, маркетинг у відеоіграх та досвід «потоку» (flow experience). Крім того, встановлено, що співпраця між дослідниками, які мають вплив у сфері маркетингу у метавсесвіті, сприяє прискоренню розвитку галузі та підвищує міждисциплінарну взаємодію. Це дослідження надає цінну інформацію про те, як метавсесвіт трансформує маркетингові парадигми, а також проливає світло на екосистему наукових досліджень. У практичному вимірі фахівці з маркетингу зможуть використати можливості, які надає метавсесвіт, для отримання стратегічних переваг і кращого розуміння взаємодії споживачів у цифровому середовищі. У майбутніх дослідженнях варто розглянути потенціал маркетингу у метавсесвіті в менш вивчених сферах, таких як охорона здоров’я та освіта, а також ретельно дослідити питання, пов’язані з віртуальною економікою та етичними аспектами. Це дослідження закладає підґрунтя для подальших наукових пошуків у сфері метавсесвіт-маркетингу та пропонує нові напрями для подолання існуючих теоретичних прогалин.Item Exploring the Acceptance and Application of a Humanoid Robot: Insights from Three Field Studies(Sumy State University, 2025) Blettner, C.; Ritter, M.; Berkemer, E.; Raab, G.Німеччина переживає значні демографічні зміни, які, як очікується, матимуть суттєві наслідки для ринку праці країни. Технологічні рішення є важливими не як заміна кваліфікованої робочої сили, а як підтримка, оскільки вони допомагають подолати існуючий дефіцит кадрів у різних секторах. Ця стаття спрямована на вирішення цієї проблеми шляхом тестування гуманоїдного робота у трьох різних середовищах: музеї, кінофестивалі та центри денного догляду, з метою отримання сталих та практичних висновків щодо доцільності використання, прийняття та застосування гуманоїдних роботів. У дослідженні застосовано змішаний методологічний підхід, що інтегрально поєднує якісні та кількісні методи збору даних у трьох експлоративних польових дослідженнях. Гуманоїдний робот був доступний для взаємодії як з відвідувачами, так і зі співробітниками, що дозволило всебічно оцінити його використання та рівень прийняття. Результати показали, що більшість учасників раніше не мали досвіду взаємодії з гуманоїдними роботами. Крім того, рівень прийняття варіювався залежно від демографічних факторів, таких як вік та обізнаність із технологіями. У культурній сфері робот переважно використовувався як постачальник інформації, тоді як у центрі денного догляду він був найбільш ефективним як джерело розваг. Хоча учасники вважали робота інтуїтивно зрозумілим і цікавим, його обмежена сприйнята корисність підкреслила потребу у підвищенні рівня інтерактивності та функціональності, щоб максимізувати його економічний та операційний потенціал у вирішенні проблеми нестачі кваліфікованих кадрів. Це дослідження робить внесок у розвиток галузі взаємодії людини та робота, надаючи емпіричні дані про сприйняття та прийняття гуманоїдних роботів у різних реальних умовах. На відміну від багатьох досліджень, що зосереджуються лише на контрольованих середовищах або окремих групах користувачів, це дослідження показує, як гуманоїдний робот сприймається у культурних та доглядових контекстах, пропонуючи ширше розуміння його практичного потенціалу та викликів. Результати підкреслюють важливість адаптації гуманоїдних роботів до специфічних потреб та очікувань різних груп користувачів, наприклад, шляхом підвищення інтерактивності у культурних закладах або усунення обмежень функціональності у закладах догляду. Ці висновки містять цінні рекомендації для розробників, бізнесу та політиків щодо необхідності удосконалення дизайну та функцій роботів для максимального використання їхнього потенціалу як доповнення до кваліфікованої робочої сили, особливо у таких галузях, як охорона здоров’я.Item Innovation-Oriented HR Strategy Transformation and Business Model Reengineering: Empirical Insights from Ukrainian Agribusiness(Sumy State University, 2025) Stehnei, M.; Irtyshcheva, I.; Kramarenko, I.; Ishchenko, O.; Irtyshchev, O.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питань напрямів трансформації інноваційно-орієнтованої HR-стратегії та здійснення реінжинірингу бізнес-моделі аграрних підприємств України в умовах зростання цифрової економіки. У цьому контексті особливого значення набуває застосування інтегральної парадигми стратегування та використання моделі Терещенко, яка дозволяє поєднати цифрові, ціннісні та поведінкові вектори розвитку підприємства в єдину HR-бізнесову архітектуру. Методичним інструментарієм проведеного дослідження став факторний аналіз оцінки необхідності оптимізації бізнеспроцесів за такими групами показників: інтегральний вектор продуктивності ресурсів підприємства (земля, праця, засоби виробництва), що відображає ефективність використання ресурсів сільськогосподарських підприємств; інтегрований вектор прибутковості бізнес-процесів; інтегрований фінансовий вектор і вектор ефективності бізнес-моделі. Запропонована система інтегральних показників дозволяє забезпечити комплексну оцінку системної ефективності аграрного підприємства з урахуванням не лише операційних результатів, а й стратегічних, організаційних та культурних аспектів його функціонування. Сформована методологія є метааналітичним каркасом, що забезпечує синергетичне поєднання HR-стратегії, ресурсного менеджменту та інноваційного розвитку підприємства. Визначено, що перевагою використання моделі Терещенко в агробізнесі України у контексті трансформації інноваційно-орієнтованої HR-стратегії полягає в її здатності системно поєднувати бізнес-модель, культуру, ресурси та поведінкову динаміку працівників. Це особливо актуально в умовах постконфліктного відновлення, цифрової трансформації та демографічного виклику, з якими стикається український агросектор. Результати проведеного дослідження дозволяють удосконалити кадрову стратегії сільськогосподарських підприємств шляхом прогнозування та планування трудових ресурсів з використанням технологій штучного інтелекту; цифровий рекрутинг (чат-боти, онлайн-опитування, цифрові платформи); впровадження HRM-систем для автоматизації кадрових функцій. Ці кроки спрямовані на адаптацію людського капіталу до нових умов ведення бізнесу та підтримку впровадження оновленої бізнес-моделі.Item Integrating QR Technology into Enterprise Systems: Accounting and Managerial Innovations in EDocument Flow(Sumy State University, 2025) Zadorozhnyi, Z.-M.; Muravskyi, V.; Nazarova, I.; Shevchuk, O.; Zhukevych, S.Цифровізація економіки передбачає використання інноваційних інформаційних технологій кодування інформації, новітнім видом якого є генерування QR-кодів. Обґрунтовано переваги QR-кодування: здатність зберігати великі масиви різнорідних даних, зручність експлуатації, можливість швидкого декодування, корекції помилок, а також інтеграції з корпоративними інформаційними системами. Метою дослідження є удосконалення методики комплексного використання двовимірного штрих-кодування у формі QR-кодування для збору обліково-аналітичних даних та електронного документообігу при організації ділових взаємовідносин з контрагентами. Доведено перспективність оптимізації електронного документообігу на основі QR-кодування як обліково-аналітичної підтримки управління підприємством. Виокремлено два формати реалізації електронного документообігу з використанням QR-кодів: статичний (з посиланням на конкретний файл) та динамічний (із доступом до редагованої інформації через хмарні сервіси). Пріоритет віддається динамічному формату завдяки його гнучкості та інтеграційним можливостям в обліково-аналітичному супроводі управління підприємством. Уточнено методику організації електронного документування та документообігу, що включає: налаштування сайту для обміну документами, генерування змінного QR-коду з URL-адресою, отримання (формування) замовлення, формування електронного документа, підписання документа електронними засобами ідентифікації, вивантаження електронних даних у різних форматах, пересилання QR-коду, сканування QR-коду, перегляд та обробка електронної обліково-аналітичної інформації, інформаційна синхронізація з спеціалізованим програмним забезпеченням для автоматизації обліку та управління. Запропонована система сприяє зменшенню потреби в паперових документах, захисту конфіденційної інформації, забезпеченню безперервного доступу до облікових даних, легітимізації документів та розбудові електронного середовища ділової комунікації. Наведено існуючі обмеження QR-кодування: зростання адміністративних витрат, посилення кіберризиків, складність обґрунтування переваг для партнерів, що потребує подальших наукових досліджень і вдосконалення практичних положень щодо використання QR-кодів в обліковій та управлінській практиці.Item Driving Innovation-Driven Growth in Vietnam: Effects of Digital Transformation, Foreign Direct Investment, and Human Capital on Resource Dependence(Sumy State University, 2025) Ngoc, B.H.; Tram, N.H.M.Забруднення навколишнього середовища та ресурсне прокляття залишаються одними з найважливіших викликів для людства, масштаби яких постійно зростають у багатьох країнах, зокрема у В’єтнамі. З економічної точки зору ресурсне прокляття означає парадоксальну ситуацію, коли країни, багаті на природні ресурси, демонструють нижчі темпи економічного зростання та розвитку порівняно з країнами, які не володіють значними ресурсами. Причини виникнення ресурсного прокляття є різноманітними, однак серед найсуттєвіших вирізняються особливості економічної діяльності, якість інституційного середовища, структура інвестицій та розподіл природних ресурсів між галузями економіки. Метою даного дослідження є визначення ролі цифрової трансформації, прямих іноземних інвестицій та людського капіталу у зменшенні залежності економіки В’єтнаму від природних ресурсів упродовж 1990–2018 років. Для досягнення поставленої мети застосовано два сучасні методи оцінювання – квантильну регресію та квантиль-квантильний підхід. Отримані результати дозволяють зробити такі висновки: (i) інтенсивне впровадження цифрових технологій є необхідною умовою економічного зростання В’єтнаму та зниження його залежності від природних ресурсів; (ii) прямі іноземні інвестиції сприяють економічному зростанню країни через зменшення ресурсної залежності; (iii) взаємозв’язок між людським капіталом та рівнем залежності економіки від природних ресурсів у В’єтнамі залишається нечітко окресленим. З огляду на отримані результати, авторами підкреслено необхідність послідовної державної політики цифровізації економіки. Зокрема, доцільно стимулювати фізичних осіб, організації та підприємства до впровадження цифрових технологій у різні сектори економіки, такі як сільське господарство, охорона здоров’я, освіта та транспорт. Крім того, В’єтнам має здійснювати комплексну оцінку та вибіркове залучення прямих іноземних інвестицій. Для цього органам управління іноземними інвестиціями необхідно активно розвивати стратегічні партнерства, зокрема шляхом цілеспрямованого залучення великих транснаціональних корпорацій, які володіють значними капіталами та сучасними технологіями, замість розпорошеного залучення інвесторів. Також важливо надавати підтримку підприємствам у процесах технологічних інновацій, сприяти їх поступовій інтеграції до глобальних ланцюгів постачання з метою набуття управлінського досвіду та доступу до передових світових технологій.Item Words of Mouth on Destination Images and Intentions to Revisit(Sumy State University, 2025) Huynh, Q.L.У статті розкрито роль електронного сарафанного радіо (eWOM) як інструменту маркетингових інновацій у сфері туризму. У контексті цифрової трансформації туристичної галузі eWOM відіграє дедалі важливішу роль у формуванні іміджу туристичного напрямку та у впливі на поведінкові наміри споживачів, зокрема на їхню готовність здійснити повторний візит. Теоретичною основою дослідження є концепція взаємодії між цифровими каналами комунікації, брендингом туристичного напрямку та очікуваннями споживачів. Особливу увагу приділено дослідженню модераційного ефекту eWOM у взаємозв’язку між іміджем дестинації та намірами повторного відвідування, що дозволяє глибше зрозуміти механізми впливу цифрових відгуків на споживчу поведінку у сфері туризму. Емпіричне дослідження реалізовано на прикладі провінції ЧаВінь (В’єтнам), яка розглядається як перспективний регіон для розвитку туризму завдяки своїм культурним та природним особливостям. Зібрано 500 анкет серед туристів, які відвідали десять випадково обраних туристичних об’єктів регіону. Із них 347 анкет були визнані валідними для подальшого аналізу, що забезпечило рівень відповіді 69,4%. Для перевірки дослідницьких гіпотез застосовано ієрархічний багаторазовий регресійний аналіз. Результати дослідження засвідчили статистично значущий позитивний вплив eWOM як на імідж туристичного напрямку (коефіцієнт = 2,881; p < 0,01), так і на наміри повторного візиту (коефіцієнт = 4,502; p < 0,01). Крім того, підтверджено наявність модераційного ефекту eWOM у зазначеному взаємозв’язку (взаємодійний ефект = 0,101; p < 0,05). Це свідчить про те, що електронне сарафанне радіо не лише напряму впливає на сприйняття споживачами туристичних послуг, але й посилює взаємозв’язок між позитивним іміджем туристичного напрямку та готовністю споживачів повернутися. Зроблено висновок, що eWOM є ключовим чинником маркетингових інновацій у сфері туризму, здатним зміцнювати емоційний зв’язок із брендом туристичного напряму, формувати довгострокову лояльність та сприяти підвищенню конкурентоспроможності регіонів. Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні доцільності впровадження стратегій цифрового маркетингу, орієнтованих на стимулювання позитивних онлайн-відгуків, взаємодію з туристами у соціальних мережах та підтримку цифрового брендування дестинації.Item Distribution Channel Models in Life Insurance: Identifying Key Influencing Factors(Sumy State University, 2025) Grebeniuk, N.; Бойко, Антон Олександрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Dehtiar, N.Індустрія страхування життя зазнає суттєвих трансформацій, зумовлених еволюцією споживчих уподобань, стрімким технологічним прогресом і зміною ринкової динаміки. У процесі адаптації до нових умов моделі каналів дистрибуції набувають критичного значення, визначаючи рівень успішності та прибутковості страховиків. Метою статті є розроблення науково-методичних підходів до обґрунтування моделей дистрибуції продуктів зі страхування життя, що передбачає формування однорідних груп країн та ідентифікацію ключових чинників, які впливають на вибір моделі збуту. У дослідженні застосовано модель гауссової суміші для виявлення кластерів країн за схожістю дистрибуційних структур та метод обертання загальних факторів (Varimax) для оцінювання впливу релевантних соціально-економічних і технологічних показників на відповідні моделі дистрибуції. Дослідження охоплює період 2008–2019 років і базується на даних із 13 країн Європейського Союзу. Обчислення виконано з використанням мови програмування Python. На основі кластерного аналізу виділено три ключові моделі збуту страхових продуктів: банкострахувальну (Іспанія, Франція, Італія, Мальта, Португалія), посередницьку (Болгарія, Німеччина, Угорщина) та гібридну (Швеція, Велика Британія). Аналіз динаміки кластеризації свідчить про відносну стабільність розподілу більшості країн за моделями, хоча в окремих випадках зафіксовано переходи між групами. Дослідження подібностей і відмінностей між країнами, а також впливу цифрових і соціально-економічних чинників, дозволяє розробити ефективні дистрибуційні стратегії в умовах динамічного страхового ринку. За результатами факторного аналізу, найбільші відмінності між кластерами виявлено за показниками доступу до Інтернету, рівня освіти та індексу фактично відпрацьованих годин. Зокрема, на банкострахувальну модель найбільше впливають показники цифрового розвитку (частота користування Інтернетом, рівень доступу до Інтернету), на посередницьку – рівень доступу до Інтернету та освіта громадян, а на гібридну – частота користування Інтернетом і рівень урбанізації. Отримані результати мають практичне значення для страхових компаній і фінансових установ, які прагнуть оптимізувати свої канали збуту та адаптуватися до сучасних умов ринку.Item Evaluation of the Effects of Organic Food Labels on Consumer Preference via Neuromarketing(Sumy State University, 2025) Uyar, A.Попит на органічні продукти постійно зростає. Руйнування природного середовища, глобальне потепління, пандемії та погіршення стану здоров’я, пов’язані з якістю харчових продуктів, змушують споживачів відмовлятися від промислових товарів на користь здоровіших альтернатив. Це зумовлює підвищену увагу до натуральних та органічних продуктів. Водночас, попри зростання ринку органічної продукції, існують чинники, що стримують споживачів від їх придбання. Тому детальне вивчення факторів, які впливають на споживчі вподобання щодо органічних продуктів, є актуальним. У цьому дослідженні проаналізовано споживчі установки стосовно органічної продукції та чинники, що визначають поведінку під час прийняття рішення про її купівлю. Ставлення респондентів до органічних продуктів оцінювались за допомогою комплексних методів: анкетування, технології відстеження руху очей (eye-tracking) та мімічного кодування (facial coding). Зв’язки між змінними досліджувалися за допомогою статистичного програмного забезпечення SPSS. Експеримент було проведено в лабораторних умовах із використанням вебкамери за участі 31 респондента. Результати показали, що споживачі з позитивним ставленням до органічних продуктів частіше виявляли готовність до їх придбання. Було встановлено, що вони уважніше вивчають етикетки органічних продуктів порівняно з іншими товарами. Хоча зовнішні елементи упаковки – форма банок, кришки тощо – не привертали значної уваги, етикетки аналізувалися ретельно. Метод мімічного кодування виявив емоційні реакції радості під час перегляду органічних продуктів. Разом із цим, респонденти зазначили, що органічні продукти є дорогими, недостатньо доступними, а також висловлювали потребу в чіткішому маркуванні. Виробники, зацікавлені у просуванні органічної продукції, можуть стимулювати попит, поширюючи інформацію про процеси виробництва й логістики, а також підвищуючи обізнаність споживачів щодо переваг органічних продуктів. Додатково, ефективною стратегією може стати візуальне удосконалення інших елементів упаковки, окрім етикетки. Також доцільно розробити канали збуту, які зменшують вартість продукції та покращують доступ до цільової аудиторії. У подальших дослідженнях доцільно створити умовний простір магазину для спостереження за споживчою поведінкою. Рекомендується також включати методи електроенцефалографії (ЕЕГ) та якісні методи, зокрема інтерв’ю.