Планіметрія поверхні опікової рани при використанні хітозанових мембран

Abstract

Робота присвячена вивченню динаміки планіметричних показників опікової рани щурів різних вікових груп при застосуванні інноваційних хітозанових мембран. Щурам експериментальної та контрольної груп проводилося моделювання опікової рани ІІІб ступеня, для місцевого лікування яких використовували хітозанові покриття. Планіметрію раневої поверхні проводили за допомогою програми «SEO Image lab 2.0» (Суми, Україна) з урахуванням загальної площі дефекту в см², відносної площі некрозу, грануляцій та епітелізації у відсотках, дослідження яких проводилося на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14-ту та 21-шу добу після нанесення травми, що відповідає термінам, які характеризують основні етапи регенераційних процесів шкіри. Оцінка швидкості загоєння раневого дефекту проводилася з використанням таких показників: середньої швидкості зменшення раневої поверхні в см² за добу (СШЗРП) та зменшення площі рани у відсотках за добу. Біологічні покриття з хітозану запобігали вторинному інфікуванню рани, забезпечуючи її захист від зовнішніх впливів, добре моделювалися на рановій поверхні, що попереджувало травмування новоутвореного епітелію. Починаючи з фази запалення відбувалося прискорення репаративних процесів у рані за рахунок скорочення термінів очищення рани з подальшим заповненням ранового дефекту грануляційною тканиною, більш раннім початком крайової епітелізації в фазах регенерації та епітелізації, що приводило до скорочення термінів заживлення ран зі зменшенням строків повної епітелізації в середньому на 1,5 доби. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33881

Работа посвящена изучению динамики планиметрических показателей ожоговой раны крыс разных возрастных групп при использовании инновационных хитозановых мембран. Крысам экспериментальной и контрольной групп моделировали ожоговые раны ІІІб степени, для местного лечения которых применяли хитозановые покрытия. Планиметрия раневой поверхности приводилась с использованием программы «SEO Image lab 2.0» (Сумы, Украина), учитывая общую площадь дефекта в см², относительную площадь некроза, грануляцию и эпителизацию в процентах. Измерения проводили на 1-е, 3-е, 7-е, 14-е и 21-е сутки после нанесения травм, что отвечает срокам основных этапов регенерационных процессов кожи. Оценка скорости заживления раневого дефекта проводилась по следующим показателям: средняя скорость уменьшения раневой поверхности в см² за сутки и уменьшение площади раны в процентах за сутки. Биологические хитозановые покрытия препятствовали повторному инфицированию раны, обеспечивая ее защиту от внешнего воздействия, хорошо моделировались на раневой поверхности, что предупреждало травмированние новообразованного эпителия. Начиная с фазы воспаления, происходило ускорение репаративных процессов в ране за счет сокращения терминов ее очищения с последующим заполнением раневого дефекта грануляционной тканью, более ранним началом эпитализации краев в фазах регенерации и эпитализации, ведя к сокращению терминов заживления ран и сроков полной эпитализации в среднем на 1,5 суток. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33881

The article is devoted to evaluate dynamics of planimetric indexes of burns. I took rats of different age and applied innovative chitosan membranes on the burns. I modeled IIIb burns on the rats from both experimental and control groups; I used chitosan-based coatings for topical treatment. Planimetric analyses of the affected areas were performed by the “SEO Image lab 2.0” program (Sumy, Ukraine) considering the total affected area (sm2); the relative areas of dead tissue, granulation tissue and epithelization (%). I measured them on 1st, 3rd, 7th, 14th and 21st days after the burn modelling. These days show key phases of skin healing. I determined the rate of burn healing according to certain criteria: average rate of affected area reduction (sm2) per day; reduction in burn area (%) per day. Natural chitosan coatings prevented from repeated infections protecting the burn areas from exogenous factors. Besides, it was applied easily on the affected areas to protect newly formed epithelium. Healing process speeded up during the inflammatory phase as both burn cleaning and granulation tissue formation enhanced. Moreover, gripping of the burn edges occurred during the proliferation and remodeling phases. Due to these results I may claim that period of healing process with rate of epithelization has decreased by 1.5 day. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33881