Процедура реєстрації релігійних організацій

Abstract

Свобода, зокрема свобода совісті, безперечно є одним з найвагоміших прав людини, яке, мабуть, можна прирівняти до права на життя. Досить знаменно, що ухвалення в квітні 1991 р. Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», а фактично проголошення не лише декларативної, але й справжньої, забезпеченої у своїх проявах свободи совісті, стало однією з віх, що розмежовували радянську тоталітарну минувшину, де будь-який прояв свободи, а тим більше свободи совісті, свободи переконань, свободи внутрішньої вважався державно небезпечним, та нову українську державність, що прагнула розбудуватися як правова та європейська, а отже із реальним забезпеченням проголошених цивілізованим людством прав і свобод. Незважаючи на те, що українське законодавство у сфері релігійної свободи та прав, що з неї виникають, вважається одним із найбільш ліберальних у Європі, велика кількість питань залишається без вирішення, зокрема, щодо безперешкодної можливості для релігійних організацій набувати статусу юридичної особи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34127