Комплекс інтіма-медіа каротидних артерій, пружно-еластичні властивості артеріальних судин і їх предикторна здатність у хворих на гіпертензивну нефропатію (оригінальне дослідження)

Abstract

Метою було дослідження у хворих на гіпертензивну нефропатію товщини комплексу інтима-медіа каротидних артерій, вивчення пружно-еластичних властивостей судин еластичного і м’язового типів, виявлення їх взаємозв’язків, та аналіз їх предикторних здатностей, щодо появи нефропатії. Обстежено дві основні групи хворих на гіпертонічну хворобу II стадії з 2-им (n=31) та 3-ім (n=31) ступенем підвищення артеріального тиску з наявністю ранніх проявів нефропатії та три групи співставлення, серед яких хворі на гіпертонічну хворобу II стадії з 2-им (n=31) та 3-ім (n=31) ступенем підвищення артеріального тиску із збереженою функцією нирок та практично здорові особи (n=31). Виміряли товщину комплексу інтима-медіа в дистальних відділах загальних сонних артерій та оцінювали стан пружно-еластичних властивостей артеріальних судин, шляхом вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі на аорті та аорто-стегновому сегменті. Швидкість поширення пульсової хвилі вимірювали застосовуючи реографічний комплекс РЕОКОМ. Отримані дані свідчать про те, що у хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивною нефропатією визначається достовірно більш виражений характер ремоделювання сонних артерій, а також більш значущі втрати пружно-еластичних властивостей судин, як еластичного, так і м’язового типів. Встановлено наявність кореляційних взаємозв’язків показників, що характеризують пружно-еластичні властивості артеріальних судин між собою, а також з усередненим показником товщини комплексу інтима-медіа лівої та правої загальної сонної артерії. Застосовуючи ROC аналіз виявлено, що усереднений показник товщини комплексу інтима-медіа лівої та правої загальної сонної артерії, швидкість поширення пульсової хвилі по аорті та усереднений показник швидкості поширення пульсової хвилі по лівому та правому аорто-феморальних сегментах можуть використовуватися в якості предикторів виникнення гіпертензивної нефропатії. За допомогою логістичної регресії виявлено, що серед останніх найбільш якісними незалежними предикторами є швидкість поширення пульсової хвилі по аорті та усереднений показник товщини комплексу інтима-медіа лівої та правої загальної сонної артерії та є можливим їх, як ізольоване використання, так і застосування в моделі побудованої логістичної регресії.

Целью явилось исследование у больных гипертензивной нефропатией толщины комплекса интима-медиа сонных артерий, изучение упруго-эластических свойств сосудов эластичного и мышечного типов, выявление их взаимосвязей, а также анализ их предикторных способностей, относительно появления нефропатии.

Обследовано две основные группы больных гипертонической болезнью II стадии со второй (n=31) и третьей (n=31) степенью повышения артериального давления с наличием ранних проявлений нефропатии и три группы сопоставления, среди которых больные гипертонической болезнью II стадии со второй (n=31) и третьей (n=31) степенью повышения артериального давления с сохраненной функцией почек и практически здоровые лица (n=31). Измеряли толщину комплекса интима-медиа в дистальных отделах общих сонных артерий и оценивали состояние упруго-эластичных свойств артериальных сосудов, путем измерения скорости распространения пульсовой волны на аорте и аорто-бедренном сегменте. Скорость распространения пульсовой волны измеряли используя компьютеризированный реографический комплекс РЕОКОМ.

Полученные данные свидетельствуют о том, что у больных гипертонической болезнью с гипертензивной нефропатией определяется достоверно более выраженный характер ремоделирования сонных артерий, а также более значимые снижение упруго-эластичных свойств сосудов как эластичного, так и мышечного типов. Установлено наличие корреляционных взаимосвязей показателей, характеризующих упруго-эластичные свойства артериальных сосудов между собой, а также с усредненным показателем толщины комплекса интима-медиа левой и правой общей сонной артерии. Используя ROC анализ обнаружено, что усредненный показатель толщины комплекса интима-медиа левой и правой общей сонной артерии, скорость распространения пульсовой волны по аорте и усредненный показатель скорости распространения пульсовой волны по левому и правому аорто-феморальному сегментах могут использоваться в качестве предикторов возникновения гипертензивной нефропатии. С помощью логистической регрессии установлено, что среди последних наиболее качественными независимыми предикторами является скорость распространения пульсовой волны по аорте и усредненный показатель толщины комплекса интима-медиа левой и правой общей сонной артерии. Возможно, как изолированное их использование, так и применение в созданной модели логистической регрессии.

Studying features of arterial stiffness and its predictor ability at an early stage of the hypertensive nephropathy (HN) is very important to deepen knowledge about pathogenetic development mechanisms of the latter. The aim was to study intima-media thickness (IMT) of carotid arteries in patients with HN, to study elastic properties of vascular elastic and muscular types identifying their interactions, and to analyze their predictor abilities concerning the HN.