Епідемічний процес вітряної віспи та фактори ризику його інтенсифікації

Abstract

У сучасних умовах у період депопуляційних процесів, інтенсивної міграції населення, реформування системи охорони здоров’я все більшого значення набуває соціально-гігієнічний моніторинг у системі епідеміологічного нагляду за вітряною віспою. В Україні вітряна віспа є неконтрольованою засобами специфічної профілактики інфекцією. Відмінність інтенсивності епідемічного процесу цієї інфекції в областях України може свідчити про різну активність впливу показників середовища життєдіяльності. Мета даного дослідження полягала у встановленні причин нерівномірності поширення вітряної віспи на підставі вивчення особливостей перебігу епідемічного процесу в областях, що відрізняються за станом середовища життєдіяльності.

Дослідження проводили у Рівненській та Сумській областях. Якість стану середовища життєдіяльності вважали нижчою в Сумській області порівняно з Рівненською. Вивчали багаторічну динаміку захворюваності на вітряну віспу, темпи приросту, циклічність, захворюваність у вікових групах та за місцем проживання, використовуючи непараметричні методи.

В обох областях установлено високий рівень захворюваності, особливо серед дітей та міських жителів, циклічність епідемічних спалахів захворюваності з великими (16 років) й малими (2–5 років) періодами та тенденцію до зростання. Збільшення частки дорослих у віковій структурі та сільських жителів серед захворілих на вітряну віспу свідчить про зміни проявів епідемічного процесу інфекції. У Сумській області були вищі показники захворюваності на вітряну віспу, зокрема серед дітей, дорослих і сільських мешканців, більш виражена циклічність із малими інтервалами та двохвильовість у періоди спаду і зростання захворюваності.

Отже, активна дія факторів середовища життєдіяльності негативно впливає на закономірності епідемічного процесу вітряної віспи. Це необхідно враховувати під час планування профілактичних заходів. Можливо, упровадження профілактичних щеплень дитячому населенню призупинить чергове зростання захворюваності на вітряну віспу, яке, ймовірно, пов’язане з погіршенням стану середовища життєдіяльності.

Social and hygienic monitoring in the system for epidemiological control of varicella is becoming increasingly important in current conditions of depopulation processes, intensive migration of the population and health care reforming. In Ukraine varicella is regarded as an infection uncontrolled by specific means of prevention. The difference between the intensity of epidemic process of the infection in the regions of Ukraine may indicate different impact activity of living environment factors. The purpose of the study was to determine the causes of uneven spread of varicella by studying peculiarities of the epidemic process in the regions with different living environment conditions. The studies were conducted in Rivne and Sumy regions. Quality of living environment condition was considered to be lower in Sumy region than in Rivne region. In addition, our task was to study long-term dynamics of varicella morbidity, its increase rate, recurrence, morbidity according to age groups and place of residence, using nonparametric methods. Both regions were found to have high morbidity, especially among children and urban residents, with cyclical epidemic morbidity peaks in large (16 years) and small (2–5 years) periods and a trend to increase. The increase in the proportion of adults in the age structure and rural population in varicella incidence indicates changes in manifestations of epidemic process of the infection. Sumy region was shown to have higher incidence of varicella, including among children, adults and rural population with a more significant cyclic recurrence with small intervals and two-wave periods during recession and increase in morbidity. The study showed that active effect of living environmental factors exerts an adverse impact on the pattern of the epidemic process of varicella. This should be considered when planning prevention activities. The results of the study suggest that introduction of preventive vaccination in children could suspend the next rise in varicella morbidity, which is allegedly connected with deterioration of living environment.

В современных условиях в период депопуляционных процессов, интенсивной миграции населения, реформирования системы здравоохранения все большее значение приобретает социальногигиенический мониторинг в системе эпидемиологического надзора за ветряной оспой. В Украине ветряная оспа является неконтролируемой средствами специфической профилактики инфекцией. Отличие интенсивности эпидемического процесса данной инфекции в областях Украины может свидетельствовать о различной активности влияния показателей среды жизнедеятельности. Цель предоставленного исследования заключалась в установлении причин неравномерности распространения ветряной оспы на основании изучения особенностей течения эпидемического процесса в областях, которые отличаются по состоянию среды жизнедеятельности. Исследования проводились в Ровенской и Сумской областях. Качество состояния среды жизнедеятельности считали ниже в Сумской области по сравнению с Ровенской. Изучали многолетнюю динамику заболеваемости ветряной оспой, темпы прироста, цикличность, заболеваемость в возрастных группах и по месту жительства, используя непараметрические методы. В обеих областях установлены высокий уровень заболеваемости, особенно среди детей и городских жителей, цикличность эпидемических подъемов заболеваемости с большими (16 лет) и малыми (2–5 лет) периодами и тенденцию к росту. Увеличение доли взрослых в возрастной структуре и сельских жителей среди заболевших ветряной оспой свидетельствует об изменениях проявлений эпидемического процесса инфекции. В Сумской области были выше показатели заболеваемости ветряной оспой, в том числе среди детей, взрослых и сельских жителей, более выраженная цикличность с малыми интервалами и двухволновостью в периоды спада и подъема заболеваемости. Итак, активное действие факторов среды жизнедеятельности негативно влияет на закономерности эпидемического процесса ветряной оспы. Это следует учитывать при планировании профилактических мероприятий. Возможно, внедрение профилактических прививок детскому населению приостановит очередной подъем заболеваемости ветряной оспой, который предположительно связан с ухудшением состояния среды жизнедеятельности.