Семантичні нюанси іменника “Freude“ у сучасній німецькій мові (на матеріалі оповідань Г. Беля)

Abstract

У статті проаналізовано проблему семантики сучасного німецького іменника Freude в контексті художнього мовлення. Уживання аналізованої лексеми вказує на об‟єктивацію базової емоції радості, основними активаторами якої, згідно з емпіричним матеріалом, є антропосфера та артефакти. Антропосферу розглянуто через логічні відношення „частина‟ (біосфера) й „ціле‟ (сукупність усіх людей земної кулі), артефакти – через логічно-предметні відношення „ціле‟ (людина-творець) і „частина‟ (побутова річ). Виокремлено два різновиди емоційного переживання радості – позитивне й негативне. І позитивне, і негативне переживання пов‟язане з лінгвістичним або стилістичним контекстом та репрезентоване аналітичними конструкціями. Виявлено реальну й ірреальну семантику іменника Freude, проілюстровано його лексико-семантичний потенціал. Доведено, що текстова семантика іменника Freude ширше, ніж словникова.

В статье анализируется проблема семантики современного немецкого имени существительного Freude в контексте художественной речи. Употребление анализируемой лексемы указывает на объективацию базовой эмоции радости, основными активаторами которой, согласно эмпирическому материалу, являются антропосфера и артефакты. Антропосфера рассматривается сквозь призму логических отношений „часть‟ (биосфера) и „целое‟ (совокупность всего человечества земного шара), артефакты – сквозь призму логически-предметных отношений „целое‟ (человек-творец) и „часть‟ (бытовая вещь). Выделены два вида эмоциональных переживаний радости – позитивное и негативное. И позитивное, и негативное переживания связаны с лингвистическим или стилистическим контекстом и репрезентировано аналитическими конструкциями. Выявлена реальная и ирреальная семантика имени существительного Freude, проиллюстрирован его лексико-семантический потенциал. Доказано, что текстовая семантика имени существительного Freude шире, нежели словарная.

The article deals with the semantic peculiarities of the modern German noun “Freude” in the context of fictional prose. The use of the analyzed lexical item points at objectification of a basic emotion of joy, which is activated, according to empiric material, with an anthroposphere and artifacts. The anthroposphere has been viewed through the logical relationship „the part‟ (biosphere) and „the whole‟ (all human beings on the Earth in the total), and the artifacts have been viewed through the logical-objective relationship „the whole‟ (a man as a demiurge) and „the part‟ (a household item). Two types of emotional feeling of joy – positive and negative – have been selected. A positive feeling, likewise a negative one, is connected with either linguistic or stylistic context and is represented with analytical constructions. Both a real and an irreal semantic meanings of the noun “Freude” have been investigated; a lexical-semantic potential of the noun “Freude” has been instantiated. Wider textual semantics of the noun “Freude”, as compared to its dictionary semantics, has been proved.