Атиповий перебіг розшарування аорти

Abstract

Ведення хворих з аневризмою аорти, що розшаровується, відноситься до компетенції фахівців в області серцево-судинної хірур- гії. У той же час синдром розшарування аорти не має патогномонич- ної клінічної семіотики, у зв'язку з чим пацієнти спочатку спрямовуються у відділення загальної і торакальної хірургії, кардіоло- гії, пульмонології, нефрології. Таким чином, діагностика синд- рому аневризми аорти, що розшаровує, набуває мультидисцип- лінарный характер. Представлено два клінічні спостереження, в одному з яких розшарування аорти ускладнилося гемотораксом, а в іншому - гемопе- рикардом. У обох хворих клініка протікала атипово без больового синдрому. З метою уникнення діагностичних помилок і попередження фатальних результатів за наявності ризику розшарування аорти, реко- мендуєтся використання ультрасоноскопічного дослідження усіх відділів аорти, перикарду і плевральної порожнини.

Ведение больных с расслаивающей аневризмой аорты относится к компетенции специалистов в области сердечно-сосудистой хирур- гии. Вместе с тем синдром расслоения аорты не имеет патогномонич- ной клинической семиотики, в связи с чем пациенты первоначально направляются в отделения общей и торакальной хирургии, кардиоло- гии, пульмонологии, нефрологии. Таким образом, диагностика синд- рома расслаивающей аневризмой аорты приобретает мультидисцип- линарный характер. Представлены два клинических наблюдения, в одном из которых расслоение аорты осложнилось гемотораксом, а в другом — гемопе- рикардом. У обоих больных клиника протекала атипично без болевого синдрома. С целью избежания диагностических ошибок и предупреж- дения фатальных исходов при наличии риска расслоения аорты, реко- мендуется использование ультрасоноскопического исследования всех отделов аорты, перикарда и плевральной полости.

Management of patients with the aortic dissection belongs to the area of cardio-vascular surgeon practice. At the same time this syndrome has no specific clinical signs, which means that these patients are often referred initially to general and thoracic surgery, cardiology, pulmonology and nephrology departments. This makes the diagnosis of dissecting aortic aneurysm a multi-disciplinary problem. Two clinical cases are presented: one — the aortic dissection, complicated by hemothorax, another — by hemopericardium. In both patients the clinical picture was atypical without pain syndrome. In order to avoid diagnostic mistakes and to prevent lethal outcomes ultrasonography of all parts of aorta, pericardium and thoracic cavity is recommended in cases of suspected dissecting aneurysm.