Неоплатонічна традиція в східній патристиці

Abstract

В дисертації аналізується процес становлення ранньохристиянського богослов'я та його філософського обгрунтування представниками східної патристики за допомогою засооїв ідей но-методологія ного і логіко концептуального апарату неоплатонізму. Аргументується думка про виключне значення неоплатонічної традиції для перетворення християнства в динамічну конфесію І високоінтелектуальне вчення. Цей вплив простежується шляхом порівняльного аналізу ключових етапів розвитку Універсума в сакралізованій пізньоантичній філософії і філософсько-богословській системі східної патристики.В диссертации анализируется процесс становления раннехристианского богословия и его философского обоснования представителями восточной патристики с помощью засооив идей но-методология ного и логико концептуального аппарата неоплатонизма. Аргументируется мнение об исключительном значение неоплатонической традиции для преобразования христианства в динамическую конфессию И высокоинтеллектуальное учения. Это влияние прослеживается путем сравнительного анализа ключевых этапов развития Универсума в сакрализованной позднеантичный философии и философско-богословской системе восточной патристики.In the thesis the analysis of the process of the early Christian theology's formation and its philosophic ground by the representatives of the Oriental patristics by means of the ideological-methodological and logico-conceptual apparatus ofNeoplatonism is carried out. The author motivates the idea of the exceptional significance ofthe Neoplatonic tradition for the transformation of Christianity into the dinamic confession and highly intellectual doctrine. This influence is traced with the help ofthe comparative analysis ofthe key stages of the Universe's development in the sacral late antique philosophy and in the philosophic-theological system of the Oriental patristics.