Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55728
Title: Ефективність використання пробіотиків у дітей з ААД на фоні та після лікування ГРЗ
Authors: Ніколаєнко, В.В.
Keywords: антибіотик-асоційована діарея
гострі респіраторні захворювання
пробіотики
діти
антибиотик-ассоциированная диарея
острые респираторные заболевания
пробиотики
дети
Issue Year: 2017
Publisher: Сумський державний університет
Citation: Ніколаєнко, В.В. Ефективність використання пробіотиків у дітей з ААД на фоні та після лікування ГРЗ [Текст]: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра; спец.: 14.01.38 - загальна практика-сімейна медицина / В.В. Ніколаєнко; наук. керівник С.В. Попов. - Суми: СумДУ; Мед. ін-т, 2017. - 52 с.
Abstract: Діти як і люди похилого віку найбільш незахищена верства населення. Внаслідок незрілості імунітету та відсутності імунологічної реактивності на дуже розповсюдженні агенти інфекційного характеру, зокрема вірусного походження ця категорія людей досить часто хворіє на гострі респіраторні захворювання . ГРЗ – збірна група захворювань , що включає респіраторні хвороби вірусного та бактерійного походження, в тому числі й такі, що проявляються синдромом локального ураження дихальних шляхів - ларингіт, тонзиліт, фарингіт тощо. Доцільність застосування антибіотиків для лікування цих захворювань строго регламентується спеціальними протоколами МОЗ України та ВООЗ. Ми не розглядаємо питання ,коли ААД виникає у дітей внаслідок неконтрольованого та необґрунтованого застосування антибіотиків їхніми батьками без підтвердження лікарем. Розглядаємо конкретні випадки ,коли лікар призначає дитині антибіотик, враховуючі клінічні та лабораторні дані. ГРЗ відіграють велику роль не тільки у структурі захворюваності велику частку, а і у структурі смертності, тому доцільна рання антибіотикотерапія є вкрай важливою. Лікуючи інфекційні захворювання ми патогенетично впливаємо на макроорганізм. Ще не створили жодного антибіотика, що має здатність вибірково знищувати тільки інфекційні агенти і не чіпати неповторну і унікальну мікробіологічну екосистему людини. Якщо дія антибіотика не досить тривала і імунореактивність дитини не порушена, то ризик виникнення ААД є мінімальним, але знову таки виникнення ААД ассоційованої з Clostridium difficile не пов’язане з тривалістю прийому антибіотика, а пов’язане з носійством токсигенного штама Cl.difficile. Чомусь помилково вважається багатьма авторами, що ААД, що має ідіопатичну природу, тобто не пов’язану з Сl.difficile не варта підвищеної уваги і зазвичай проходить самостійно при елімінації антибіотика і через деякий час. Звісно сdААД протікає більш тяжко, набагато частіше може призводити до псевдомембранозного коліту та летальних наслідків. Проте ідіопатична ААД розвивається у 80% випадків, тоді як ААД з інфекційним агентом у 10-25% випадків, тобто на практиці педіатри та сімейні лікарі стикаються саме з проблемою лікування ААД , не пов’язаної з Clostridium difficile. АЗ, що викликали ААД порушують нормальну мікрофлору людини, насамперед дитини, можуть приводити до подальшого лікування в гастроентеролога, викликати коліт, гастроентерит , знижувати її імунний захист і приводити до різноманітних захворювань, насамперед до повторного захворювання на ГРЗ та замикати патофізіологічне коло. За визначенням ВООЗ ААД- це епізоди як мінімум 3 випадків неоформленого стільця, що виникли на фоні прийому антибактеріальних препаратів, чи після їх відміни через 4-8 тижнів ,коли не виявлена інша причина діареї. По даним різних авторів, частота виникнення ААД у дітей в Україні, що приймали антибіотики перорально становить від 5% до 15.5% і збільшується в деяких клініках до 62% випадків. Доцільність застосування пробіотиків в медичній практиці останні роки ставлять під сумнів багато вчених та лікарів. Не дивлячись на масштабні дослідження у цій сфері спірним залишається питання наскільки обґрунтованим є широке їх використання у різних сферах медицини. Так, пробіотики, застосовуються в лікуванні шлунково-кишкових захворювань- як допоміжна терапія в лікуванні коліту, ентериту, синдрому подразненого кишечнику, а також в лікуванні так званого дисбактеріозу, який відсутній як термін в МКХ-10 і в зарубіжній медицині ( в зарубіжній медицині використовують майже тотожній термін- синдром надмірного бактеріального росту – СНБР, який ,до речі також відсутній в МКХ- 10), в лікуванні антибіотик-асоційованої діареї(ААД) і в алергології, імунології та широко застосовуються в практиці сімейних лікарів та педіатрів. Вважається, що кишкова флора людини індивідуальна і вживання різних форм пробіотиків перорально не може вплинути та змінити флору людини та що з часом флора сама відновлюється і застосування пробіотиків є недоцільним. Дані вчених є суперечними- одні дослідження показують, що застосування пробіотиків є високоефективним, інші- що, ні. Мета дослідження: Оцінити ефективність пробіотиків у дітей з ААД , що отримували антибактеріальні препарати для терапії ГРЗ.
URI: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55728
Type: Masters thesis
Appears in Collections:Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти (МІ)

Views
Other12
China12
Germany2
EU1
France3
United Kingdom5
Italy4
Poland1
Turkey1
Ukraine9
United States66
Downloads
Other23
China1
Germany1
EU1
France1
Ukraine16
United States4


Files in This Item:
File Description SizeFormatDownloads 
mag_Nikolaienko.pdf1.46 MBAdobe PDF47Download


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.