Привлечение молодежи в учебные заведения системы трудовых резервов во время восстановления экономики Украины: социальные и организационные аспекты (1943–1950 гг.)

Abstract

У статті було зроблено спробу охарактеризувати процес формування контингенту учнів системи трудових резервів. Під час післявоєнної відбудови згадана централізована система виконувала завдання забезпечення стратегічних секторів радянської економіки молодими робітниками. Авторами були вивчені соціальні та організаційні особливості залучення молоді в ремісничі училища та школи ФЗН Української РСР в 1943-1950 рр. Визначено роль місцевих органів, управлінь трудових резервів і військових комісаріатів в ході мобілізації. Вирішальне значення в наповненні даних закладів зіграли примусові призови. Максимальної кількості учнів системи трудових резервів в Україні було досягнуто на рубежі 1947-1948 рр. Широкомасштабний процес залучення молоді до навчальних закладів трудових резервів і методи його реалізації ускладнювалися різними підходами до підбору контингенту учнів певних типів установ, розширенням категорій мобілізованих, неоднозначною мотивацією молоді до навчання, поширенням ухилення від примусового призову. Дослідження засноване на матеріалах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України та кількох українських регіональних архівів.В статье была сделана попытка охарактеризовать процесс формирования контингента учащихся системы трудовых резервов. Во время послевоенного восстановления упомянутая централизованная система выполняла задачу обеспечения стратегических секторов советской экономики молодыми рабочими. Авторами были изучены социальные и организационные особенности привлечения молодежи в ремесленные училища и школы ФЗО Украинской ССР в 1943-1950 гг. Определена роль местных органов, управлений трудовых резервов и военных комиссариатов в ходе мобилизации. Решающее значение в наполнении данных заведений сыграли принудительные призывы. Максимальное количество учащихся системы трудовых резервов в Украине было достигнуто на рубеже 1947-1948 гг. Широкомасштабный процесс привлечения молодежи в учебные заведения трудовых резервов и методы его реализации осложнялись различными подходами к подбору контингента учащихся определенных типов учреждений, расширением категорий мобилизованных, неоднозначной мотивацией молодежи к производственному обучению, распространением уклонения от принудительного призыва. Исследование основано на материалах Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины, Центрального государственного архива общественных объединений Украины и нескольких украинских региональных архивов.An attempt to characterize the formation of Labour Reserves student contingent was made in the article. During the post-war reconstruction, the mentioned centralized system performed the task of ensuring the strategic sectors of Soviet economy by young workers. The authors studied the social and organisational characteristics of youth recruitment to vocational and factory training schools in Ukrainian SSR during 1943-1950. The specific role of local bodies, Labour Reserves agencies and military commissariats in the mobilisation was identified. Enforcement mobilisation actions played a decisive importance in the process. The maximum number of Labour Reserves students in Ukraine has reached at the turn of 1947-1948. The large-scale process of involving young people to Labour Reserves institutions and methods of its implementation were complicated by different approaches to recruiting student contingent of certain types of institutions, the expansion of the mobilised categories, ambiguous motivation of young people to vocational education, and spread of evading conscription. The research is based on materials from the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the Central State Archive of Public Associations of Ukraine and some Ukrainian regional archives.