Please use this identifier to cite or link to this item: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72939
Title: Hyperuricemia as a risk factor of arterial hypertension
Other Titles: Гіперурикемія як фактор ризику артеріальної гіпертензії
Гиперурикемия как фактор риска артериальной гипертензии
Authors: Kovalenko, Yevhen Leonidovych 
Melekhovets, Oksana Kostiantynivna 
Orlovskyi, Viktor Feliksovych
Melekhovets, Yurii Volodymyrovych
Keywords: гіперурикемія
гиперурикемия
hyperuricemia
артеріальна гіпертензія
артериальная гипертензия
arterial hypertension
ендотеліальна дисфункція
эндотелиальная дисфункция
endothelial dysfunction
сечова кислота
мочевая кислота
uric acid
Issue Year: 2019
Publisher: Sumy State University
Citation: Hyperuricemia as a risk factor of arterial hypertension [Текст] = Гіперурикемія як фактор ризику артеріальної гіпертензії / Ye.L. Kovalenko, O.K. Melekhovets, V.F. Orlovskiy, Yu.V. Melekhovets // Східноукраїнський медичний журнал. - 2019. - Т. 7, № 1. - P. 11-19.
Abstract: Вступ. Серед населення Центральної і Східної Європи поширеність гіперурикеміі (ГУ) становить 28% у жінок і 23% у чоловіків. У 2018 року Європейська асоціація з вивчення АГ офіційно включила ГУ в число незалежних факторів ризику АГ. Мета - зіставлення літературних і власних даних, що відображають сучасні уявлення про роль гіперурикемії в прогресуванні артеріальної гіпертензії, і вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію. Матеріали та методи. Було проаналізовано 382 особи для оцінки поширеності гіперурикемії в Сумській області. Для вивчення впливу гіперурикемії на ендотеліальну дисфункцію у нормотензивних пацієнтів були сформовані дві групи: 31 пацієнт з UA<400мкмоль/л (1-aгрупа) і 29 пацієнтів з UA>400 мкмоль/л (2-aгрупа). Групи були співставні за віком і статтю. Тест з реактивною гіперемією для оцінки ендотелій - залежної вазодилатації (ЕЗВД) проводили з використанням ультразвукової системи SonoScape S6. Збільшення діаметра плечової артерії менш ніж на 10% при проведенні тесту розглядалося як критерій ендотеліальної дисфункції. Результати. Встановлено розповсюдженість гіперурикемії в Сумській області близько 42% серед нормотензивних пацієнтів і 51% у пацієнтів з артеріальною гіпертензією із загальної когорти з 382 осіб. Добовий моніторинг АТ продемонстрував у 1-й групі рівень середньоденного систолічного артеріального тиску 118 ммрт.ст. і середньоденного діастолічного АТ –72 мм рт.ст.; у 2-й групі -130 мм рт.ст. і 80 мм рт.ст. відповідно (р<0,05). Аналіз рівнів ЕЗВД показує достовірні відмінності між групами: 12,9% і 9,6% в 1-й групі і 2-й групі відповідно (р<0,05). Середній рівень СК в 1-й групі склав 328±24 мкмоль/л; у 2-й групі –469±34мкмоль/л. Була отримана зворотна кореляція -0,32 між рівнем СКі ЕЗВД в 1-й групі і -0,48 у 2-й групі (р<0,05). Висновки. Результати дослідження показали високу поширеність ГУ як у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, так і у нормотензивних пацієнтів. Встановлено статистично значущий зв'язок між ендотелійзалежної вазодилатацією і рівнем сечової кислоти у нормотензивних пацієнтів.
Вступление. Среди населения Центральной и Восточной Европы распространенность гиперурикемии (ГУ) составляет 28% у женщин и 23% у мужчин. В 2018 году Европейская ассоциация по изучению АГ официально включила ГУ в число независимых факторов риска АГ. Цель - сопоставление литературных и собственных данных, отражающих современные представления о роли гиперурикемии в прогрессировании артериальной гипертонии, и изучение влияния гиперурикемии на эндотелиальную дисфункцию. Материалы и методы. Было проанализировано 382 человека для оценки распространенности гиперурикемии в Сумской области. Для изучения эффектов гиперурикемии на эндотелиальную дисфункцию у нормотензивных пациентов были сформированы две группы: 31 пациент с уровнем мочевой кислоты МК<400 мкмоль/л (1-я группа) и 29 пациентов с уровнем МК>400 мкмоль/л (2-я группа). Группы были сопоставимы по возрасту и полу. Тест с реактивной гиперемией для оценки эндотелий зависимой вазодилатации (ЭЗВД) проводили с использованием ультразвуковой системы SonoScape S6. Увеличение диаметра плечевой артерии менее, чем на 10% при проведении теста рассматривалось как критерий эндотелиальной дисфункции.Результаты. Установлена распространенность гиперурикемии в Сумской области 42% среди нормотензивных пациентов и 51% у пациентов с артериальной гипертензией из общей когорты 382 человека. Суточный мониторинг АД продемонстрировал в 1-й группе уровень среднедневного систолического АД 118 мм рт.ст. и средне-дневного диастолического АД –72 мм рт.ст.; во 2-й группе –130 мм рт.ст. и 80 мм рт.ст. соответственно (р<0,05). Анализ исходных уровней ЭЗВД показывает достоверные различия между группами: 12,9% и 9,6% в 1-й группе и 2-й группе соответственно (р<0,05). Средний уровень МК в 1-й группе составил 328±24мкмол/л; во 2-й группе –469±34 мкмоль/л. Была получена обратная корреляция -0,32 междууровнем UA и ЭЗВД в 1-й группе и -0,48 во 2-й группе (р<0,05). Выводы. Результаты исследования показали высокую распространенность ГУ как у пациентов с гипертонической болезнью, так и у нормотензивных пациентов. Установлена статистически значи-мая связь между эндотелий-зависимой вазодилатацией и уровнем мочевой кислоты у пациентов.
Introduction. Among the population of Central and Eastern Europe, hyperuricemia(HU) prevalence is 28% in female and 23% in male. In 2018, European Society of Hypertension has officially included HU to the independent risk factors for AH. Objective: tointegrateliterature and own data that reflectcontemporary views on the role of hyperuricemiain the progression of arterial hypertension and study the early effects of hyperuricemia on endothelial dysfunction. Materials and methods. Total of 382 persons were analyzed to evaluate the prevalence of hyperuricemia in Sumy region. To study the early effects of hyperuricemia on endothelial dysfunction in normotensive patients two groups were formed: 31 patients with UA<400μmol/l(1stgroup) and 29 patients with UA>400μmol/l(2ndgroup). The groups were comparable in age and sex. Test with reactive hyperemia for estimation of endothelium-dependent vasodilation (EDVD) was performedusing the ultrasound system SonoScape S6. Increasing of brachial artery diameter less than 10% during the test with reactive hyperemia wasconsidered as a criterionof endothelial dysfunction.Results: theprevalence of hyperuricemia in Sumy region is about 42% for normotensive patients and 51%–in hypertension patients from total cohort 382. Daily BP monitoring demonstrated daytime systolic blood pressure (DaySBP) 118mmHg and daytime diastolic blood pressure (DayDBP) 72mmHgin the 1stgroup; and in the 2ndgroup these were:DaySBP 130mmHg, DayDBP 80mmHg (р<0.05). Analysis of baseline levels of EDVD shows significant differencebetween groups: 12.9% and 9.6% inthe 1stgroup and 2ndgroup,respectively (р<0.05). The average UA level in the 1stgroup was 328±24μmol/l; in the 2ndgroup –469±34μmol/l. The negative correlation was obtainedbetween the level of UA and EDVD: -0.32 in the 1st group and -0.48 in the 2nd group (p<0.05). Conclusion. Study results demonstrated high prevalence of HU both inhypertensive andnormotensive patients. Statistically significant relationship between endothelium-dependent vasodilation and uric acid levels in patients was established.
URI: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72939
Type: Article
Appears in Collections:Східноукраїнський медичний журнал

Views
Other8
Downloads
Other5


Files in This Item:
File Description SizeFormatDownloads 
Kovalenko_Hyperuricemia.pdf739.61 kBAdobe PDF5Download


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.