Theoretical Approaches to Comprehension of State Regulation Essence of Education Sector

Abstract

Роль та значення освіти в умовах сучасного світу не може бути недооцінена, що вимагає від держави постійного втручання в дану сферу з метою її регулювання та розвитку. Від таких заходів впливу залежить якість формування як розвиненої особистості, так і загалом людського потенціалу нації, зміна продуктивності праці та ефективності діяльності окремих суб’єктів господарювання, соціально-економічний розвиток територіальної громади, регіону, держави тощо. Враховуючи ці та багато інших чинників, в Україні активно почався процес реформування галузі освіти від старої радянської моделі до нового європейського зразка. Так, відбувається трансформація правового поля освітньої сфери, що виражається через зміну основного закону "Про освіту", а також ряду суміжних та додаткових нормативно-правових актів. Окрім цього, в країні спостерігається поступовий процес зміни інфраструктурного та ресурсного забезпечення освітніх закладів, що безпосередньо впливає на зміст та якість освітніх послуг. Такі зміни значним чином впливають і на механізм державного регулювання галузі освіти, що стало об’єктом дослідження даної роботи. У статті досліджено економічний зміст понять регулювання, державне регулювання загалом та в галузі освіти зокрема, визначено основні суб’єкти та об’єкти даного процесу як в прямому, так і в опосередкованому відношенні, функції та принципи діяльності. Це дозволяє розглядати процес державного регулювання галузі освіти як складну систему, що має свій інструментарій та методологічну основу. Авторами доведено необхідність втручання держави в галузь освіти, що на противагу ринкового регулювання, зумовлено специфічними ознаками освітнього сектору (монополія держави в галузі, переважно суспільний характер послуг, нематеріальність, багатосуб’єктність тощо). Окремо зосереджено увагу на основних формах інструментарію державного регулювання галузі освіти, що представлено у вигляді прямих та опосередкованих методів, важелів тощо.

Роль и значение образования в условиях современного мира не может быть недооценена, что требует от государства постоянного вмешательства в данную сферу с целью ее регулирования и развития. От таких мер воздействия зависит качество формирования как развитой личности, так и в целом человеческого потенциала нации, изменение производительности труда и эффективности деятельности отдельных субъектов хозяйствования, социально-экономическое развитие территориальной общины, региона, государства и тому подобное. Учитывая эти и многие другие факторы, в Украине активно начался процесс реформирования образования от старой советской модели к новой европейского образца. Так, происходит трансформация правового поля образовательной сферы, которое выражается через изменение основного закона "Об образовании", а также ряда смежных и дополнительных нормативно-правовых актов. Кроме этого, в стране наблюдается постепенный процесс изменения инфраструктурного и ресурсного обеспечения образовательных учреждений, что непосредственно влияет на содержание и качество образовательных услуг. Такие изменения значительным образом влияют и на механизм государственного регулирования отрасли образования, что стало объектом исследования данной работы. В статье исследовано экономическое содержание понятий регулирование, государственное регулирование в целом и в области образования в частности, определены основные субъекты и объекты данного процесса как в прямом, так и в косвенном отношении, функции и принципы деятельности. Это позволяет рассматривать процесс государственного регулирования отрасли образования как сложную систему, которая имеет свой инструментарий и методологическую основу. Авторами доказана необходимость вмешательства государства в сферу образования, что в противовес рыночного регулирования, обусловлено специфическими признаками образовательного сектора (монополия государства в отрасли, преимущественно общественный характер услуг, невещественность, многосубьектность т.д.). Отдельно сосредоточено внимание на основных формах инструментария государственного регулирования отрасли образования, представленных в виде прямых и косвенных методов, рычагов и тому подобное.

In the modern world the role and importance of education cannot be underestimated, which requires to continuously interference of the state in this sphere in order to regulate and develop it. From such measures of influence depends on the quality of the formation of developed personality and the overall human potential of the nation, changes in labor productivity and the efficiency of individual economic entities, socio-economic development of the territorial community, region, state, etc. Taking into account these and many other factors, the process of education sector reforming from the old Soviet model to the new European one has begun in Ukraine. There is a transformation of the legal field of the educational sphere, which is expressed through the change of the basic law "About Education", as well as a number of adjacent and additional regulatory acts. In addition, there is a gradual process of changing the infrastructure and resource provision of educational institutions in the country, which directly affects the content and quality of educational services. Such changes also significantly affect the mechanism of state regulation of education, which became the object of study of this work. In this article are analysed the economic content of the concepts of regulation, state regulation in general and in the field of education in particular, are identified main subjects and objects in this process both in direct and indirect terms, main functions and principles of activity. This allows us to consider the process of state regulation of the education sector as a complex system with its own toolkit and methodological basis. The authors prove the need for state intervention in the field of education, which, in contrast to market regulation, is due to the specific features of the educational sector (the monopoly of the state in the industry, mainly the social character of services, immateriality, multisubstantability, etc.). Separately, attention is focused on the main forms of state regulation instruments in the field of education, presented in the form of direct and indirect methods, levers, etc.