Healthcare financing and budgeting: the regional policy priorities in response to COVID-19

Abstract

This paper summarizes the arguments and counter-arguments in the scholarly debates on transformations in healthcare budgeting that should consider the differentiated regional vulnerability in responding to the pandemic. The primary purpose of the study is to identify priorities for local health development programs. The urgency of solving this problem is that the pandemic has revealed the unprecedented unpreparedness of the health care system to respond effectively to challenges; also, hidden problems accumulated during the last decades, which increase the emerging risks. The study is carried out in the following logical sequence: 1) collection, processing, and analysis of statistical data; 2) conducting a cluster analysis for group regions by vulnerability to different classes of diseases; 3) conducting correlation and regression analysis to compare the effects of the COVID-19 pandemic (cases and deaths) and the state of the region; 4) selection of the most significant features of the vulnerability of the region; 5) designing the matrix of the choice of priorities for financing targeted programs in the field of health care. Methodological tools of the study were methods of correlation and regression analysis, cluster analysis, testing for autocorrelation by Darbin — Watson method, sigma limited parameterization to identify the most significant coefficients. The method is tested for 25 regions of Ukraine (including Kyiv), as they can serve as pilots for other regions with similar demographic and economic characteristics. The article presents the results of an empirical analysis of the readiness of regions for critical conditions, such as COVID-19. Identifying such readiness and appropriate distribution of regions by disease classes allows to make decisions in financing and budgeting and improve the quality of health care.

Узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання зміни бюджетної оптимізації в галузі охорони здоров’я з урахуванням диференційованої регіональної вразливості від наслідків пандемії. Основною метою проведеного дослідження є визначення пріоритетних напрямів розвитку місцевих програм розвитку в галузі охорони здоров’я. Актуальність розв’язання наукової проблеми полягає в тому, що пандемія виявлила неготовність системи охорони здоров’я реагувати ефективно на виклики, окрім того, виявила приховані проблеми, закумульовані протягом останнього часу, яку підвищують ризики, що з’являться в майбутньому. Дослідження питання виявлення пріоритетних напрямів розвитку програм у галузі охорони здоров’я здійснено в такій логічній послідовності: 1) збір, обробка та аналіз масиву статистичних даних; 2) проведення кластерного аналізу для групування регіонів за вразливістю до різних класів хвороб; 3) проведення кореляційно-регреійного аналізу для зіставлення наслідків впливу пандемії COVID-19 і стану досліджуваної галузі в регіонах; 4) виділення найбільш впливових ознак на вразливість регіону; 5) запропонована матриця вибору пріоритетів фінансування цільових програм у сфері охорони здоров’я. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи кореляційно-регресійного аналізу, кластерного аналізу, перевірка на наявність автокореляції методом Дарбіна — Уотсона, проведена сигма обмежена параметризація для виявлення найбільш значущих коефіцієнтів. Об’єктом дослідження обрано 25 регіонів України (включно із м. Києвом), оскільки вони можуть служити пілотними для інших регіонів, схожих за демографічними та економічними характеристиками. Представлено результати емпіричного аналізу готовності регіонів до критичних станів, таких як COVID. Вииявлення такої готовності та відповідний розподіл регіонів за класами хвороб дозволить знайти оптимальний шлях для перерозподілу фінансових ресурсів і поліпшення якості надання медичної допомоги.