"Business-Education-Science" Coopetition and Innovation Transfer for Sustainable Development

Abstract

Сьогодні співробітництво "бізнес-освіта-наука" – це інноваційний підхід у досягненні цілей сталого розвитку на різних рівнях економіки та в різних сферах людського життя. Зокрема, великий потенціал існує в контексті четвертої, восьмої та дев'ятої цілей сталого розвитку. Метою статті є аналіз ключових тенденцій, емпіричне підтвердження та формалізація впливу коопетиції "бізнес-освіта-наука" на сталий розвиток. Ключові напрямки міждисциплінарних досліджень коопетиції "бізнесосвіта-наука" для сталого розвитку визначені шляхом бібліометричного аналізу 6035 документів за 38 років із застосуванням засобів баз даних Scopus та програмного забезпечення VOSviewer. Отримані результати дозволили сформувати 7 кластерів міждисциплінарних досліджень з цього питання. Також проведено порівняльний аналіз України та топ-10 країн за рівнем сталого розвитку, інноваційного розвитку та співробітництва бізнесу й освіти. Крім того, проведено динамічний аналіз сталого та інноваційного розвитку в Україні, динамічний аналіз співпраці бізнесу та освіти в Україні, Фінляндії, Данії та Швеції за 2012- 2021 роки. Вибірка з 10 країн-лідерів у рейтингу сталого розвитку у 2021 році (Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Австрія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Ірландія та Естонія) була сформована за 10 останніх років (2012-2021) для дослідження взаємозв’язків між рівнем коопетиції «бізнес – освіта – наука» та рівнем сталого розвитку, зокрема оцінками Індикатора співпраці університетів і промисловості та Індексу сталого розвитку. На першому етапі, для емпіричного підтвердження гіпотези про вплив коопетиції "бізнес – освіта – наука" на сталий розвиток, застосовано тест Шапіро-Вілка для нормальних даних та відповідно кореляційний аналіз Пірсона/Спірмена. На другому етапі, для формалізації та визначення цього впливу, побудовано регресійну модель системної динамічної оцінки панельних даних (модель Ареллано–Бовера/Блунделла– Бонда). У дослідженні застосовано тест Ареллано-Бонда на нульову автокореляцію в помилках із першим диференціюванням, щоб показати відсутність неправильно визначеної моделі. За результатами дослідження доведено, що якщо рівень коопетиції "бізнес – освіта – наука" (на прикладі оцінки Індикатора співробітництва університетів і промисловості) збільшується на 1%, то рівень сталого розвитку (зокрема, оцінка за Індексом сталого розвитку) також зросте на 0,04%. Отримані результати мають практичну цінність та можуть бути корисними для бізнесу, освіти, науки та управління для подальших досліджень та підвищення рівня сталого та інноваційного розвитку.

Today "business-education-science" coopetition is an innovative approach to achieving sustainable development goals on different levels of economy and in various spheres of human life. In particular, there is great potential in the context of the fourth, eighth, and ninth sustainable development goals. That is why the article aims to analyze key trends and empirically prove and formalize the impact of "business-education-science" coopetition on sustainable development. The key directions of multidisciplinary study on "business-education-science" coopetition for sustainable development are determined by bibliometric analysis of 6035 documents for 38 years using the Scopus database tools and VOSviewer software. The obtained results allowed to form 7 clusters of multidisciplinary studies on this issue. A comparative analysis of Ukraine and the top 10 countries' levels of sustainable development, innovation development, and business-education competition were conducted. Besides a dynamic analysis of sustainable and innovation development in Ukraine, a dynamic analysis of business and education coopetition in Ukraine, Finland, Denmark, and Sweden was made for 2012-2021. The sample from the top 10 countries in the Sustainable Development Rating in 2021 (Finland, Denmark, Sweden, Norway, Austria, Germany, France, Switzerland, Ireland, and Estonia) are formed for 10 past years (2012-2021) to investigate the relationship between the level of "business – education – science" coopetition and the level of sustainable development, in particular the scores of University-Industry Collaboration Indicator and Sustainable Development Index. The Shapiro-Wilk test for normal data and Pearson / Spearman correlation analysis was used at the first stage of empirical confirmation of the hypothesis about the impact of "business – education – science" coopetition on sustainable development. In the second stage, the regression model of system dynamic panel-data estimation (The Arellano–Bover / Blundell–Bond model) is built to formalize and determine this impact. Then Arellano-Bond test for zero autocorrelation in firstdifferenced errors is made to show that there is no present evidence that the model is misspecified. It is proved that if the level of "business – education – science" coopetition (on the example of the score of the University-Industry Collaboration Indicator) increases by 1%, the level of sustainable development (in particular, the score of the Sustainable Development Index) will increase on 0,04% too. The obtained results could be useful for business, education, science institutions, and governance for further research and strengthening sustainable and innovation development levels.