Журнал нано- та електронної фізики (Journal of nano- and electronic physics)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/197
Browse
4 results
Search Results
Item Influence of the Specific Heat Capacity, Thermal Conductivity Coefficient, Density and Cooling Rate on Formation of Crystallization Centers in Metallic Melts(Sumy State University, 2023) Donii, O.; Narivskiy, A.; Khristenko, V.; Kotliar, S.; Харченко, Надія Анатоліївна; Харченко, Надежда Анатольевна; Kharchenko, Nadiia Anatoliivna; Говорун, Тетяна Павлівна; Говорун, Татьяна Павловна; Hovorun, Tetiana PavlivnaДосліджено вплив фізичних параметрів (питомої теплоємності, коефіцієнта теплопровідності, щільності, питомої теплоти кристалізації) та їх взаємодії на утворення центрів кристалізації при гомогенній кристалізації металів за різних швидкостей охолодження. Моделювання та розрахунки здійснювали для чистих металів: Ag, Al, Au, Bi, Cu, Ni, Pb, Sn, Zn. Зазначені показники отримували для кожного металу окремо за умов десяти різних швидкостей охолодження. Ступінь впливу кожного з фізичних параметрів та їх спільний вплив на кількість центрів кристалізації металів визначали, розраховуючи парний коефіцієнт кореляції. Імітаційна модель теоретичного розрахунку кількості центрів кристалізації за допомогою комп'ютерного експерименту дозволила встановити функціональну залежність між швидкістю охолодження і кількістю цих самих центрів кристалізації, що утворилися. Встановлено визначальний вплив питомої теплоємкості та щільності металів на число центрів кристалізації. У свою чергу, відзначається незначний вплив показника теплопровідності на число центрів кристалізації. Однак це кореляція при невисоких швидкостях охолодження має змінне значення. Вплив теплоти кристалізації на формування центрів кристалізації не є значущим. Отримані значення проаналізовані для кожного металу окремо і крім того, проведена порівняльна оцінка одних і тих самих показників, характерних для різних досліджуваних металів, між собою.Item Structure and Protective Properties of Complex Chromosilicide Diffusion Coatings on Steel 20(Sumy State University, 2023) Погребова, Інна Сергіївна; Погребова, Инна Сергеевна; Pohrebova, Inna Serhiivna; Yantsevych, K.; Лоскутова, Тетяна Володимирівна; Лоскутова, Татьяна Владимировна; Loskutova, Tetiana Volodymyrivna; Харченко, Надія Анатоліївна; Харченко, Надежда Анатольевна; Kharchenko, Nadiia Anatoliivna; Говорун, Тетяна Павлівна; Говорун, Татьяна Павловна; Hovorun, Tetiana PavlivnaВ роботі наведені результати досліджень структури, хімічного складу, мікротвердості, жаро та корозійної стійкості багатокомпонентних покриттів, отриманих при дифузійному хромосиліціюванні сталі 20. Покриття наносили у спеціально розробленій реакційній камері при температурі 1050 ºС впродовж 6 годин на поверхню вуглецевої сталі 20 в замкненому реакційному просторі при пониженому тиску активної газової фази, для формування якої використовували раціональні кількості кремнію та хрому, а також чотирихлористий вуглець, як активатор. Встановлено, що отримані покриття складаються з карбідів хрому Cr23C6, Cr7C3, легованих кремнієм, і зони твердого розчину хрому і кремнію в α-залізі. Максимальна кількість кремнію спостерігається у внутрішній зоні покриття (2.82 – 3.89 мас. %) на глибині 15 – 50 мкм. Загальна товщина покриття становить 110 мкм, мікротвердість поверхневих шарів – 19.5 ГПа. Поверхневі шари покриттів, на основі хрому та кремнію, призводять до утворення захисних плівок Cr2O3, А12О3, що забезпечує їх високу жаростійкість в атмосфері повітря та корозійну стійкість в окислювальних кислотах. Встановлена можливість підвищення корозійної стійкості сталі 20 з хромосиліцидними покриттями шляхом введення в агресивні розчини неорганічних окислювачів.Item Physical and Technological Parameters of Cr28 Steel Nitriding in an Ammonia Environment(Sumy State University, 2023) Loskutova, T.V.; Pohrebova, I.S.; Kotlyar, S.M.; Bobina, M.M.; Kaplii, D.A.; Харченко, Надія Анатоліївна; Харченко, Надежда Анатольевна; Kharchenko, Nadiia Anatoliivna; Говорун, Тетяна Павлівна; Говорун, Татьяна Павловна; Hovorun, Tetiana PavlivnaУ роботі досліджено вплив технологічних параметрів газового азотування (температури і час) на фазовий склад, структуру, мікротвердість та зносостійкість корозійностійкої сталі феритного класу Х28. Азотування проводили в середовищі дисоційованого аміаку в інтервалі температур 550-950 ˚С. Встановлена залежність фазового складу сформованих покриттів від температури азотування. Рентгеноструктурним, металографічним та дюрометричним аналізами визначено, що в результаті азотування формуються наступні фази: Fe2N, Fe4N, Feα, Fey, CrN. Максимальна мікротвердість 15,5-16,0 ГПа була зафіксована для покриттів на сталі Х28 після азотування при температурі 550 ˚С. Проаналізовано вплив температури відпалу на мікротвердість азотованого покриття. Зафіксовано, зниження мікротвердості азотованого покриття на сталі Х28 починаючи з температури відпалу 600 ˚С. Встановлено, що мінімальне зменшення мікротвердості при температурі відпалу в 750 ˚С характерне для сталі Cr28, азотованої за температури 550 ˚С. Визначений оптимальний режим азотування (температура 550 ˚С, час 6 годин), який дозволяє отримати максимальну абразивну стійкість сталі Х28 після азотування. При цьому фіксується підвищення зносостійкості азотованої сталі Cr28 в 2,8 рази в порівнянні з вихідною структурою.Item Mechanically Activated Polytetrafluoroethylene: Morphology and Supramolecular Structure(Sumy State University, 2022) Берладір, Христина Володимирівна; Берладир, Кристина Владимировна; Berladir, Khrystyna Volodymyrivna; Говорун, Тетяна Павлівна; Говорун, Татьяна Павловна; Hovorun, Tetiana Pavlivna; Rudenko, S.G.; Білоус, Олена Анатоліївна; Белоус, Елена Анатольевна; Bilous, Olena Anatoliivna; Varenyk, S.V.; Кравець, Валерій Валерійович; Кравец, Валерий Валерьевич; Kravets, Valerii Valeriiovych; Shvetsov, D.V.В роботі комплексно досліджено нанорозмірну структуру політетрафторетилену до та після механічної активації сукупністю сучасних фізичних методів досліджень. Методом електронної мікроскопії доведено утворення полідисперсної суміші механоактивованого фторполімеру з різною молекулярною масою, габітусом одиничних частинок і довільною масою, розміром та морфологією кластерних наноструктур. В роботі для інтерпретації результатів ІЧ-спектроскопії були використані два показника: відношення інтенсивностей максимумів смуги та ширина смуги при половині поглинання. Досліджено, що у складі активованого полімеру присутня підвищена концентрація кінцевих груп CF2, які відповідають низькомолекулярній фракції та забезпечують малі розміри його макромолекул. Доведено, що наповнення політетрафторетилену призводить до зменшення їх кількості, що сприяє формуванню наноструктурованого полімеру з меншою дефектністю. Встановлено, що комплексне застосування енергетичного впливу та дисперсного наповнювача позитивно впливає на фізико-механічні властивості фторполімеру. Застосування механічної активації сприяє зростанню рівня міцності в 2,6 рази та відносного подовження в 4,3 рази у порівнянні з неактивованим полімером; наповнення активованого полімеру хлоридом натрію підвищує межу міцності в 2 рази та відносного подовження в 3,8 рази.