Electronic Sumy State University Institutional Repository
eSSUIR is an electronic archive that accumulates, preserves, and ensures long-term, permanent, and open access to scientific, educational, and instructional works authored by researchers, academic staff, teachers, and higher education students of the university.
Regulations on the Institutional Repository of SumDU
Document types
Recent Submissions
Creating the Educational Corpora of the War Lexicon: Scraping News of Opinion and Action in Ukraine
(Sumy State University, 2025) Anokhina, T.; Shvachko, Svitlana Oleksiivna; Kobyakova, Iryna Karpivna; Melko, K.
У цьому дослідженні описано способи укладання освітнього корпусу воєнної тематики та мануальні та програмні способи накопичення даних про війну в Україні. Корпус створено для того, щоб висвітлювати основні події та погляди на них в світі та Україні, від погляду на війну до спонукання до дій. Ми вивчаємо корпусні дослідження та впроваджуємо їх у освітній процес. Одним із напрямків дослідження є укладання українського військового корпусу (WCOA) в межах мультилінгвального корпусу для дослідження Європеїстики. Було укладено освітній корпус, який накопичували аспіранти Київського національного лінгвістичного університету. В процесі укладання корпусу були застосовані корпусні методи до обробки текстових даних. Оскільки Україна, на нашу точку зору, є майбутнім членом Європи (Асоціації), то ми вивчали європейську культуру та європейські цінності, європейську модель, європейські погляди та дії, що стали результатом реакції європейського суспільства на різні соціальні та воєнні виклики. У рамках наших досліджень нам вдалося зібрати бібліотеку думок (декларацій, меморандумів, конвенцій) та бібліотеку дій (реєстрація бомбардувань, нападів, воєнних злочинів, насильницької поведінки у воєнний час). Укладання освітнього корпусу WCOA аспіранти застосовали корпусний підхід, уклали бібліотеки текстів з карткою метаданих, які накопичувались в систему Microsoft teams. Метадані містили опис корпусної одиниці, було зазначення автора(ів) статті, список метаданих, що зазвичай враховує такі зазначені параметри як мова (наприклад, українська/англійська/німецька/французька), URL-адреса джерела, а формат статті зберігається в UTF-8. Ми пропонуємо створювати освітні дослідницькі корпуси, словники, бази даних словники на основі створеного підкорпусу WCOA.
Commemorative Vocabulary in ModernEnglish-LanguageDiscourse asaTool for Forming Historical Memory About the Russian-Ukrainian War
(Sumy State University, 2025) Tatsenko, Nataliia Vitaliivna; Donik, I.
У статті досліджено формування та функції комеморативної лексики в сучасному англомовному дискурсі, пов’язаному з російсько-українською війною. Спираючись на підходи дискурсології, соціолінгвістики та теорії пам’яті, комеморативну лексику розглянуто як соціокогнітивний конструкт, що опосередковує колективну пам’ять, моральну оцінку та формування ідентичності. У дослідженні показано, що такі лексичні одиниці, як «різанина в Бучі», «привид Києва», «захисники Азовсталі», «жінка з насінням соняшника» та «щит Європи» функціонують як символічні мовні артефакти, які кодують поняття про історичну травму, героїзм та стійкість. Ці вирази виходять за межі описової функції, виконуючи роль інструментів глобальної солідарності та культурної дипломатії, що підтримують міжнародну обізнаність про боротьбу України за суверенітет. Водночас у роботі висвітлено маніпулятивну лексику, поширювану Росією –зокрема, «спеціальна військова операція», «денацифікація» та «акт доброї волі» –які виступають евфемізмами, покликаними приховати агресію та уникнути моральної відповідальності. На противагу цьому, англомовна комеморативна лексика відновлює семантичний простір, утверджуючи істину й справедливість через прозорі, емоційно забарвлені вислови. Зроблено висновок, що комеморативна лексика функціонує як динамічна лінгвістична та ідеологічна система, важлива для формування глобальної пам’яті та протидії дезінформації. Наголошено на ролі мови як активного засобу формування політики пам’яті, що трансформує колективний досвід у сталі символи моральної свідомості та міжнародної солідарності.
Медіаграмотність та мовна культура: формування усвідомлених аудиторій
(Сумський державний університет, 2025) Вишневська, Г.
У контексті зростання гібридних загроз, дезінформації та пропаганди медіаграмотність набуває статусу ключової компетентності сучасної особистості. Вона забезпечує здатність критично аналізувати медіаконтент, виявляти маніпуляції, фейки, емоційний тиск. У статті розглянуто взаємозв’язок медіаграмотності та мовної культури як чинників, що взаємно підсилюють одне одного у процесі формування усвідомлених авдиторій. Підкреслено, що володіння державною мовою сприяє кращому розумінню медіатекстів, виявленню прихованих смислів, дотриманню норм етичного спілкування. Виокремлено основні компоненти медіаграмотності в цифрову добу –критичне мислення, перевірку джерел, розпізнавання маніпуляцій, медіаетику. Мовну культуру охарактеризовано як інструмент глибшого й усвідомленого сприйняття інформації. Наведено статистику щодо поширення україномовного контенту, що також є маркером мовної безпеки. Зроблено висновок, що розвиток медіаграмотності у поєднанні з високою мовною культурою сприяє зміцненню інформаційної стійкості, національної ідентичності та демократичної культури в умовах цифрових трансформацій.
Customer Communicative Interactions onU.S. Retailers’ Facebook Pages: aPragmatic-Discursive Approach
(Sumy State University, 2025) Yashenkova, O.
Зростання популярності соціальних мереж перетворило корпоративні сторінки у Facebook на ключові платформи публічної комунікації між клієнтами та брендами, де рекламний контент органічно поєднується з відкритим сервісним дискурсом. Метою цього дослідження єаналіз комунікативних інтеракцій, ініційованих клієнтами провідних американських рітейлерів (Macy’s, Amazon, Walmart і Costco) на офіційних сторінкаху Facebook, а також розробка функціонально-прагматичної типології англомовного цифрового сервісного дискурсу. За допомогою прагматично-дискурсивного підходу проаналізовано вибірку коментарів клієнтів із урахуванням комунікативних намірів, емоційного забарвлення та тематичного зв’язку з контентом компаній. Виокремлено дві основні категорії постів: реакції на брендований контент (емоційне схвалення, наміри щодо купівлі, запити про товари, обмін досвідом у спільноті) та публікації, не пов’язані безпосередньо з постами компаній, але спрямовані на обговорення особистого клієнтського досвіду (скарги, вираження розчарування, пропозиції, прохання про допомогу, попередження іншим споживачам). Дослідження засвідчує, що користувачі творчо трансформують соціальні мережі брендів на багатофункціональні простори для схвалення, інформаційного пошуку, критики та вимог публічної відповідальності. Сформовано висновок, що англомовний цифровий сервісний дискурс у Facebook є стратегічним і перформативним, де користувачі виступають водночас отримувачами й співавторами брендового наративу. Запропонована типологія взаємодії клієнтів із брендами може слугувати підґрунтям для подальших досліджень лінгвопрагматичної варіативності англомовного клієнтського дискурсу та корпоративних відповідей, сприяючи глибшому розумінню еволюції цифрових взаємин із клієнтами, особливостей онлайн-платформ та складної динаміки цифрової сервісної комунікації.
Прагмалінгвістичні засоби популізму й самопрезентації в політичному мовленні Дональда Трампа
(Сумський державний університет, 2025) Пімоненко, Богдан Сергійович
У статті здійснено теоретичний і практичний аналіз прагмалінгвістичних засобів популізму та самопрезентації в політичному мовленні Дональда Трампа. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою роллю популістської риторики в сучасному політичному дискурсі та необхідністю розкриття механізмів маніпулятивного впливу на свідомість електорату. У роботі проаналізовано основні ознаки популізму, класифікацію мовленнєвих актів за теорією Джона Сірла, а також стратегії самопрезентації, які реалізуються у промовах Трампа. Вивчено взаємодію лінгвістичних і прагматичних засобів у побудові переконливих політичних меседжів та способи їхнього впливу на аудиторію. На основі аналізу вибраних політичних виступів виявлено, що Трамп послідовно використовує асертиви, обіцянки тапропозиції як інструменти формування образу лідера. Результати дослідження підкреслюють важливість лінгвістичного та прагмалінгвістичного підходів для розуміння сучасної політичної комунікації і виявлення маніпуляцій, що є актуальним у контексті глобальних соціально-політичних змін.