Журнал нано- та електронної фізики (Journal of nano- and electronic physics)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/197
Browse
6 results
Search Results
Item Resistance to High-Temperature Gas Corrosion of Сhromaluminizing Coatings with a (Ti, Zr)N Layer on Nickel(Sumy State University, 2025) Pohrebova, І.; Loskutova, Т.; Харченко, Надія Анатоліївна; Kharchenko, Nadiia Anatoliivna; Марченко, Станіслав Вікторович; Marchenko, Stanislav Viktorovych; Говорун, Тетяна Павлівна; Hovorun, Tetiana Pavlivna; Myropolska, Ye.У статті представлено результати дослідження теплоізоляційних властивостей полімерних композитів на основі золи виносу. В якості матриці використані водні дисперсії стирол-бутадієнового (Latex 2012) та акрилового (Policril 590) полімерів. Встановлено, складну багатофакторну залежність теплопровідності композиційних матеріалів від типу та властивостей золи, її вмісту, типу та концентрації полімерної дисперсії, густини, пористості та температури. Доведено визначальну роль порової структури у формуванні ефективного теплозахисту. Встановлено, що більш розвинена питома поверхня, висока змочуваність та менша густина наповнювача сприяють зниженню теплопровідності. Визначена тенденція до зростання теплопровідності зі збільшенням густини композитів, що пояснюється зменшенням об’єму повітряних пор. Композити з використанням золи при концентрації 65 % наповнювача та акриловій матриці демонструють найнижчі значення коефіцієнта теплопровідності. Дана зола містить: діоксид кремнію 46,1 %; оксид алюмінію 18,0 %; оксиду заліза 22,2 %; сумарна кількість лужних та лужноземельних оксидів становить 7,6 %. Акрилова матриця демонструє термічно стабільну поведінку в межах досліджуваного температурного діапазону. Розроблені матеріали характеризуються низьким коефіцієнтом теплопровідності, оптимальними показниками щільності, а також демонструють високий потенціал для застосування як легкі теплоізоляційні покриття в енергоефективних технологіях, в будівництві та інших галузях. Отримані результати дозволяють визначити оптимальні умови для створення ефективних теплоізоляційних матеріалів із використанням техногенних відходів.Item Structure and Properties of Wear-Resistant Nanostructured Coatings Based on W, Cr and N(Sumy State University, 2024) Говорун, Тетяна Павлівна; Hovorun, Tetiana Pavlivna; Ханюков, Кирило Сергійович; Khaniukov, Kyrylo Serhiiovych; Варакін, Віталій Олегович; Varakin, Vitalii Olehovych; Пахненко, Діана Вікторівна; Pakhnenko, Diana Viktorivna; Пилипенко, Олександр Валерійович; Pylypenko, Oleksandr Valeriiovych; Білоус, Олена Анатоліївна; Bilous, Olena AnatoliivnaВ роботі було досліджено вплив на структурно-фазовий стан і механічні властивості складу параметрів отримання нанокомпозитних та наношарових зносостійких покриттів на основі Cr, W та N, отриманих методом магнетронного розпилення. Нанонкомпозитні покриття CrWN осаджувались магнетронним методом із постійними магнітами DCMS з комплексної мішені, яка складалася з Cr та W з різним співвідношенням компонентів по площі. Елетронно-мікроскопічні дослідження отриманих CrWN-покриттів показали нанокристалічну дрібнодисперсну структуру з розміром зерна до 30 нм. Із даних аналізу елементного складу покриттів можна спостерігати чітку кореляцію між складом мішені та складом отриманого покриття. Для наношарових покриттів CrN/WN використовували дві металеві мішені з чистого Cr та W і покриття з нітриду хрому та нітриду вольфраму наносили послідовно методом магнетронного розпилення. Була отримана щільна і гладка мікроструктура багатошарових покриттів. Підтверджено наявність наношарової структури і показано послідовну зміну шарів CrN і WN. Спостерігались плавні та чіткі інтерфейси між шарами CrN та WN, що вказує на щільну і добру упаковану конфігурацію багатошарового покриття. Наношарові покриття CrN/WN демонстрували високу твердість близько 30 ГПа, що було вище, ніж для нанокомпозитного покриття CrWN, де твердість становило близько 23 ГПа.Item Structure and Protective Properties of Complex Chromosilicide Diffusion Coatings on Steel 20(Sumy State University, 2023) Погребова, Інна Сергіївна; Погребова, Инна Сергеевна; Pohrebova, Inna Serhiivna; Yantsevych, K.; Лоскутова, Тетяна Володимирівна; Лоскутова, Татьяна Владимировна; Loskutova, Tetiana Volodymyrivna; Харченко, Надія Анатоліївна; Харченко, Надежда Анатольевна; Kharchenko, Nadiia Anatoliivna; Говорун, Тетяна Павлівна; Говорун, Татьяна Павловна; Hovorun, Tetiana PavlivnaВ роботі наведені результати досліджень структури, хімічного складу, мікротвердості, жаро та корозійної стійкості багатокомпонентних покриттів, отриманих при дифузійному хромосиліціюванні сталі 20. Покриття наносили у спеціально розробленій реакційній камері при температурі 1050 ºС впродовж 6 годин на поверхню вуглецевої сталі 20 в замкненому реакційному просторі при пониженому тиску активної газової фази, для формування якої використовували раціональні кількості кремнію та хрому, а також чотирихлористий вуглець, як активатор. Встановлено, що отримані покриття складаються з карбідів хрому Cr23C6, Cr7C3, легованих кремнієм, і зони твердого розчину хрому і кремнію в α-залізі. Максимальна кількість кремнію спостерігається у внутрішній зоні покриття (2.82 – 3.89 мас. %) на глибині 15 – 50 мкм. Загальна товщина покриття становить 110 мкм, мікротвердість поверхневих шарів – 19.5 ГПа. Поверхневі шари покриттів, на основі хрому та кремнію, призводять до утворення захисних плівок Cr2O3, А12О3, що забезпечує їх високу жаростійкість в атмосфері повітря та корозійну стійкість в окислювальних кислотах. Встановлена можливість підвищення корозійної стійкості сталі 20 з хромосиліцидними покриттями шляхом введення в агресивні розчини неорганічних окислювачів.Item Physical and Technological Parameters of Cr28 Steel Nitriding in an Ammonia Environment(Sumy State University, 2023) Loskutova, T.V.; Pohrebova, I.S.; Kotlyar, S.M.; Bobina, M.M.; Kaplii, D.A.; Харченко, Надія Анатоліївна; Харченко, Надежда Анатольевна; Kharchenko, Nadiia Anatoliivna; Говорун, Тетяна Павлівна; Говорун, Татьяна Павловна; Hovorun, Tetiana PavlivnaУ роботі досліджено вплив технологічних параметрів газового азотування (температури і час) на фазовий склад, структуру, мікротвердість та зносостійкість корозійностійкої сталі феритного класу Х28. Азотування проводили в середовищі дисоційованого аміаку в інтервалі температур 550-950 ˚С. Встановлена залежність фазового складу сформованих покриттів від температури азотування. Рентгеноструктурним, металографічним та дюрометричним аналізами визначено, що в результаті азотування формуються наступні фази: Fe2N, Fe4N, Feα, Fey, CrN. Максимальна мікротвердість 15,5-16,0 ГПа була зафіксована для покриттів на сталі Х28 після азотування при температурі 550 ˚С. Проаналізовано вплив температури відпалу на мікротвердість азотованого покриття. Зафіксовано, зниження мікротвердості азотованого покриття на сталі Х28 починаючи з температури відпалу 600 ˚С. Встановлено, що мінімальне зменшення мікротвердості при температурі відпалу в 750 ˚С характерне для сталі Cr28, азотованої за температури 550 ˚С. Визначений оптимальний режим азотування (температура 550 ˚С, час 6 годин), який дозволяє отримати максимальну абразивну стійкість сталі Х28 після азотування. При цьому фіксується підвищення зносостійкості азотованої сталі Cr28 в 2,8 рази в порівнянні з вихідною структурою.Item Diffusion Saturation of U8A Steel in a Mixture of Metal Powders with the Chloride Ammonia(Sumy State University, 2019) Харченко, Надія Анатоліївна; Харченко, Надежда Анатольевна; Kharchenko, Nadiia Anatoliivna; Говорун, Тетяна Павлівна; Говорун, Татьяна Павловна; Hovorun, Tetiana Pavlivna; Hignjak, V.G.; Loskutova, T.V.; Calashnicov, G.Y.; Pohrebova, I.S.; Nikitina, N.S.; Smokovych, I.Y.Встановлено вплив складу насичуючої суміші з порошків титану, алюмінію, хрому та хлористого амонію; попереднього азотування в середовищі дисоційованого аміаку, шару нітриду титану, насиченого перед титаноалюмохромуванням методом фізичного осадження з газової фази на фазовий, хімічний склади та властивості покриттів. Основні відмінності фазового складу одержаних покриттів від від традиційних зумовлені наявністю бар’єрного шару, в якості якого було використано нітрид титану TiN. Встановлено, що бар’єрні властивості шару нітриду титану полягають в гальмуванні дифузійного проникнення в основу алюмінію, що перешкоджає формуванню шару Feα(Al), і, таким чином, позитивно впливають на властивості покриттів. В роботі було досліджено дві групи покриттів: перша – TiN, TiС, FeTi, TiAlCr, σ – фаза; друга – TiN, TiC, Cr7C3. Серед досліджених в роботі сама висока мікротвердість виявлена для шарів карбіду титану – 32.1-35.6 ГПа, а також нітриду титану – 20.5-24.5 ГПа. Отримані покриття сприяють зростанню зносостійкості сталі У8А в умовах тертя ковзання без змащування в 3.1-13.3 рази. Найкращі результати показали покриття TiN, TiC, Cr7C3. Отримані в роботі покриття показали високу жаростійкість, що зумовлено формуванням на поверхні оксидів складного складу за участю алюмінію, хрому, титану. Найвища жаростійкість при температурі 1000 °С впродовж 100 годин було виявлено для сталі У8А з покриттям TiN, TiC, FeTi, TiAlCr, σ – фаза (шари, перераховані від основи до поверхні) з концентрацією хрому та алюмінію на поверхні відповідно 50.0 та 14.5% мас. Отримані покриття можуть бути використані для підвищення терміну експлуатації інструментів із сталі У8А.Item Структура, склад та властивості азотованих сплавів після дифузійної металізації(Сумський державний університет, 2015) Хижняк, В. Г.; Калашніков, Г. Ю.; Харченко, Надія Анатоліївна; Харченко, Надежда Анатольевна; Kharchenko, Nadiia Anatoliivna; Говорун, Тетяна Павлівна; Говорун, Татьяна Павловна; Hovorun, Tetiana Pavlivna; Хижняк, О. В.; Долгих, В. Ю.; Голишевський, О. О.Досліджена можливість отримання на сталі 9ХС та твердому сплаві ВК6 багатошарових покриттів поєднанням азотування в середовищі аміаку з наступним титаноалітуванням в порошковій суміші в ко-нтейнерах з плавким затвором. Бар’єрна композиція шарів ТіС, TiN позитивно впливає на фазовий і хімічний склад покриттів, гальмує утворення шару Fe(Al) на сталі 9ХС та зони з підвищеним вмістом алюмінію та кисню на твердому сплаві ВК6. Азототитаноалітування сприяє зростанню абразивної зносо-стійкості сталі 9ХС і стійкості багатогранних твердосплавних непереточуваних пластин ВК6.