Журнал нано- та електронної фізики (Journal of nano- and electronic physics)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/197
Browse
Search Results
Item Corrosion-Resistant Epoxy Coatings Filled with Nanoparticles of Vegetable Origin to Protect Water Vehicles(Sumy State University, 2023) Sapronov, O.O.; Дядюра, Костянтин Олександрович; Дядюра, Константин Александрович; Diadiura, Kostiantyn Oleksandrovych; Vorobiov, P.O.; Sharanov, V.D.; Karpash, M.O.; Bishchak, R.T.; Гребеник, Людмила Іванівна; Гребеник, Людмила Ивановна; Hrebenyk, Liudmyla IvanivnaУ статті досліджено структуру розроблених епоксидних покриттів за допомогою ІЧ-спектрального аналізу та корозійну стійкість шляхом визначення індексу проникності в агресивному середовищі річкової води протягом t = 6552 год в діапазоні температур Т = 258 ... 303 ± 2 К. Показано, що на процес структуроутворення епоксидних покриттів впливає зміна співвідношення нанодисперсних і волокнистих наповнювачів в епоксидному олігомері ЕД-20. Значні структурні зміни для епоксидних покриттів спостерігалися при хвильових числах: ν = 570 см – 1, ν = 840 см – 1, ν = 1045 см – 1, ν = 2962 см – 1, що свідчить про ступінь їх зшивання. Дослідження зміни показника проникності в середовищі річкової води проводили з урахуванням раціонального співвідношення дисперсійних наповнювачів в епоксидному зв’язуючому, що дозволило створити ефективний бар’єр для проникнення агресивних іонів і молекул води до основа. Досягнуто зниження водопроникності захисних покриттів в 1,8...2,0 рази відносно епоксидної матриці. Крім того, було проведено візуальний аналіз поверхневих покриттів, що експлуатувалися під впливом річкової води при змінних температурах. Для епоксидної матриці та композитів з одним наповнювачем спостерігались дефекти у вигляді тріщин та відшарування, які пов’язані з перебігом фізико-хімічних процесів сорбції та дифузії агресивного середовища. Крім того, для таких покриттів характерна схильність до заростання зеленими водоростями роду Spirogyra. Для покриттів, що містять раціональне поєднання двох наповнювачів, спостерігали відсутність дефектів і біологічних забруднень.Item Sustainable Transport Reliability: Exploring the Creep of Eco-Friendly Polymer Nanocomposites(Sumy State University, 2023) Buketov, A.V.; Dyadyura, K.; Strelchenko, V.Yu.; Shulga, Yu.M.; Kulinich, S.O.; Гребеник, Людмила Іванівна; Гребеник, Людмила Ивановна; Hrebenyk, Liudmyla Ivanivna; Kindrachuk, M.V.У роботі наведено результати дослідження повзучості полімерних композитів, що містять органічні тканини. Наведено технологію формування функціональних полімерних композитів і захисних покриттів на їх основі з підвищеними експлуатаційними характеристиками для захисту засобів транспорту. Для формування полімерних матеріалів використовували епоксидну смолу ЕД-20, яку полімеризували твердником поліетиленполіаміном PEPA у співвідношенні: епоксидний олігомер ЕД-20 – 100 %, твердник PEPA – 10 %. Додатково для поліпшення властивостей епоксидних композитів і захисних покриттів у зв’язувач вводили нанонаповнювач у вигляді диаміноазобензол карбонової кислоти. Також вводили мікродисперний наповнювач та органічні тканини. Як мікродисперсний наповнювач для експериментальних досліджень використано синтезовану порошкову титано-алюмінієву шихту. Формування наповнювача проводили високовольтним електророзрядним синтезом. У результаті такої обробки отримали високомодульні сполуки Ti, Al3Ti і Ti3AlC2. У вигляді наповнювача додатково використано тканини на основі волокон органічного походження. У роботі використано бавовняні тканини товщиною h = 1.5…2.0 мм, а лляні тканини товщиною h = 1.5…1.7 мм. Доведено, що формування модифікованих «гібридних» матеріалів, які містять у комплексі дисперсний наповнювач і бавовняну чи лляну тканини забезпечує суттєве зменшення повзучості матеріалів в умовах статичного навантаження. Встановлено, що використання таких композитів (за наступного співвідношення компонентів – епоксидний зв’язувач : нанонаповнювач : мікродисперсний наповнювач і бавовняна чи лляна тканини (два шари) забезпечує покращення порівняно з епоксидною матрицею наступних показників повзучості матеріалів: зменшення максимального прогину композитів у 3.3…6.6 разів, зменшення швидкості повзучості у 1.6…2.0 разів, підвищення показника відновлення після повзучості у 3.1…3.5 разів.