Журнал нано- та електронної фізики (Journal of nano- and electronic physics)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/197
Browse
9 results
Search Results
Item Створення дифузійного бар’єру на міжфазній поверхні композиційних покриттів, зміцнених вуглецевими нанотрубками(Сумський державний університет, 2017) Панарін, В.Є.; Свавільний, М.Є.; Хомінич, А.І.; Кіндрачук, М.В.; Корнієнко, А.О.Розглянуто особливості створення композиційних покриттів, зміцнених вуглецевими нанотрубками та існуючі підходи до оцінки міжфазної взаємодії у масивних композиційних матеріалах з волокнистою формою зміцнювача. Загальні положення теорії міжфазної взаємодії композиційних матеріалів перенесено з масивних об’єктів на нанорозмірні. Відзначено, що особливістю систем з нанорозмірними компонентами є неможливість контрольованої організації хімічної взаємодії на міжфазній поверхні через малі розміри зміцнювача, наприклад, вуглецевих нанотрубок. Товщина одностінних вуглецевих нанотрубок складає один атомний шар, що практично виключає можливість створення умов для контрольованої хімічної взаємодії на межі матриці з карбідоутворюючого металу та вуглецевими нанотрубками. У роботі теоретично обґрунтовано вирішення проблеми міжфазної взаємодії в нанокомпозитних матеріалах шляхом створення дифузійного бар’єру з не карбідоутворюючого металу (зокрема міді) на поверхні вуглецевих нанотрубок. Найбільш ефективним засобом створення дифузійного бар’єру є конденсація електрично нейтрального пару металу на поверхні вуглецевих нанотрубок. Експериментально доведено можливість створення дифузійного бар’єру з міді на міжфазній поверхні у вигляді покриття, який в подальшому дозволить регулювати взаємодію металевих компонентів композиції з вуглецевими нанотрубками.Item Вплив органомодифікованого лапоніту на перколяційну поведінку систем на основі поліетиленгліколю та вуглецевих нанотрубок(Сумський державний університет, 2016) Лисенков, Е.А.; Клепко, В.В.Використовуючи метод імпедансної спектроскопії та оптичної мікроскопії проведено дослідження електричних властивостей систем на основі поліетиленгліколю (ПЕГ), вуглецевих нанотрубок (ВНТ) та лапоніту. Показано, що при введенні в систему органомодифікованого лапоніту (ОЛП), відбувається зміщення порогу перколяції в область нижчих концентрацій ВНТ. Проведено моделювання імпедансних спектрів для систем на основі ПЕГ методом еквівалентних схем. Встановлено, що введення ОЛП більше 0,4 % у систему приводить до значного зниження електропровідності. Цей ефект пояснюється тим, що пластинки ОЛП перешкоджають утворювати прямі контакти між нанотрубками.Item Аналіз перколяційної поведінки електропровідності систем на основі поліетерів та вуглецевих нанотрубок(Сумський державний університет, 2016) Лисенков, Е.А.; Клепко, В.В.Використовуючи методи математичного моделювання проаналізовано основні теоретичні моделі електропровідності полімерних нанокомпозитів та їх відповідність експериментальним результатам для систем поліетер-вуглецеві нанотрубки. Встановлено, що моделі, які основуються на теорії ефективного середовища, не враховують існування порогу перколяції і не можуть використовуватися для точного опису експериментальних даних. Виявлено, що модель Фур’є демонструє гарну відповідність експерименту, проте застосовна лише для систем у яких спостерігається великий стрибок електропровідності при досягненні порогу перколяції, тобто систем з низькою власною електропровідністю. Показано, що найкращу відповідність експериментальним даним показали моделі Кіркпатріка та узагальнена модель МакЛахлана, які, окрім порогу перколяції, враховують структурні характеристики кластерів, які формуються з вуглецевих нанотрубок.Item Електротранспортні властивості підданих ультрафіолетовому опроміненню вуглецевих нанотрубок(Сумський державний університет, 2016) Лень, Т.А.; Овсієнко, І.В.; Мацуй, Л.Ю.; Брусиловець, О.А.; Куницький, Ю.А.Досліджено вплив ультрафіолетового опромінювання на електроопір вихідних та функціоналізованих вуглецевих нанотрубок. Досліджена можливість функціоналізації вуглецевих нанотрубок при опромінюванні їх ультрафіолетом, а також особливості зміни електроопору вуглецевих нанотрубок при обробці ультрафіолетовим опромінюванням. Показано, що фунціоналізація вуглецевих нанотрубок сильними окислювачами приводить до істотного зростання опору за рахунок руйнування електронної системи і локалізації електронів фукціональними групами, а також до збільшення контактного опору між окремими трубками за рахунок зменшення площі контакту між ними.Item Високочастотна провідність вуглецевих нанотрубок zigzag-конфігурації(Сумський державний університет, 2015) Коротун, А.В.; Тітов, І.М.; Карандась, Я.В.В одноелектронному наближенні досліджено частотні залежності поверхневої провідності вугле- цевих нанотрубок zigzag-конфігурації. Розрахунки проведено для нанотрубок із напівпровідниковим та металевим типами провідності. Проаналізовано вплив хіральності на поведінку повної провідності та її окремих складових.Item Вплив розмірів наповнювача на перколяційну поведінку системи поліетиленгліколь / вуглецеві нанотрубки(Сумський державний університет, 2015) Лисенков, Е.А.; Клепко, В.В.; Яковлев, Ю.В.Використовуючи метод імпедансної спектроскопії проведено дослідження електричних властивос- тей систем на основі поліетиленгліколю та вуглецевих нанотрубок (ВНТ) поблизу порогу перколяції. Встановлено, що поріг перколяції для даних систем істотно залежить від розмірів нанотрубок. Виявлено, що зі збільшенням діаметру ВНТ, поріг перколяції збільшується. Використовуючи теоретичну модель розраховано параметри дисперсності нанотрубок. Результати розрахунків та мікрофотографії свідчать про високий ступінь агрегації ВНТ у полімерному нанокомпозиті на основі поліетиленгліколю.Item Нанокомпозити на основі полібутилентерефталату, синтезованого з циклічних олігомерів бутилентерефталату та мультистінних вуглецевих нанотрубок(Сумський державний університет, 2015) Бардаш, Л.В.; Файнлейб, О.М.; Григор’єва, О.П.; Буато, Ж.В даній роботі представлені результати досліджень морфології та електричних властивостей нанокомпозитів на основі полібутилентерефталату (цПБТ), який було синтезовано з циклічних олігомерів бутилентерефталату (ЦБТ), та мультистінних вуглецевих нанотрубок (МСВНТ). ЦБТ було використано для синтезу полімерної матиці, оскільки дані олігомери мають відносно низьку в’язкість розплаву, що є важливим для якісного диспергування МСВНТ. Нанокомпозити були отримані з використанням методу реакційної екструзії, а саме шляхом in-situ синтезу цПБТ з олігомерів ЦБТ за наявності МСВНТ, диспергування МСВНТ (вміст МСВНТ був 0,01-2,00 мас. %) та синтез цПБТ вели безпосередньо в двошнековому мініекструдері. Після синтезу зразки нанокомпозитів для подальших досліджень формували декількома методами: 1) отримували в вигляді стренг з екструдера; 2) формували плівки методом гарячого пресування екструзійних стренг; 3) отримували пластини методом лиття під тиском. Визначено залежність електропровідності нанокомпозитів від методів їх формування та розраховано значення порогу електричної перколяції для ПБТ/МСВНТ нанокомпозитів, який становив 0,22 мас. % (0,0022) МСВНТ.Item Аналіз теплопровідності полімерних нанокомпозитів наповниних вуглецевими нанотрубками та технічним вуглецем(Сумський державний університет, 2014) Дінжос, Р.В.; Фіалко, Н.М.; Лисенков, Е.А.Представлены результаты экспериментальных и расчетных исследований теплофизических ха- рактеристик частично – кристаллического полиэтилена и нанокомпозитов, содержащих от 0,3 до 2,5 мас. % технического углерода и нанокомпозитов, содержащих от 0,2 до 1,5 мас. % углеродных нанотрубок. Представлены основы теории эффективной среды и теория перколяции и как они корре- лируют с экспериментальными данными. Изучены особенности влияния структуры полимерных ком- позитов на их теплофизические свойства. Сделан сравнительный анализ теплопроводности компози- ций в зависимости от геометрии наполнителя. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35831Item Особливості переносу зарядів у системі поліетиленгліколь / вуглецеві нанотрубки(Сумський державний університет, 2013) Лисенков, Е.А.; Клепко, В.В.Використовуючи метод імпедансної спектроскопії проведено дослідження електричних властивос-тей систем на основі поліетиленгліколю та вуглецевих нанотрубок поблизу порогу перколяції. Встано-влено, що поріг перколяції для даних систем становить 0,5 %, а критичний індекс t 1,17. Виявлено, що між окремими нанотрубками утворюється непровідна полімерна плівка. Використовуючи теоретичні моделі було розраховано товщину плівки, яка становить 7-8 Å та її контактний опір, що складає 3•105 Ом. Це пояснює відмінність у провідності чистих нанотрубок та досліджуваної системи після порогу перколяції. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35646