Наукові видання (ННІ БТ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48925
Browse
48 results
Search Results
Item Logit and probit model for prediction the financial health of insurance company(Publishing Office University of Applied Sciences in Nysa, 2019) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Кремень, Вікторія Михайлівна; Кремень, Виктория Михайловна; Kremen, Viktoriia MykhailivnaВ роботі розроблено модель прогнозування фінансового стану страхових компаній. Досліджено існуючий світовий і український досвід прогнозування фінансового стану фінансових посередників – банків і страхових компаній, який засвідчив, що одним із найбільш використовуваних методів для вирішення цієї задачі є застосування різного виду регресійних рівнянь – лінійного, логіт і пробіт. Враховуючи, що в Україні в результаті фінансової кризи 2015 р. деякі страхові компанії припинили свою діяльність та були позбавлені ліцензії, для розробки моделі прогнозування фінансового стану було досліджено їх фінансову звітність та визначено 31 показник їхньої діяльності груп ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності, а також до групи специфічних показників тестів раннього попередження. Відбір страховий компаній України, що нормально працюють та були виведені з ринку, було здійснено на основі відкритих джерел, адже відкритого реєстру страхових компаній та їх фінансової звітності фінансовим регулятором не створено. Для відбору предикторів, що будуть включені в модель прогнозування фінансового стану страхових компаній було застосовано двовибірний F-тест для дисперсій, алгоритм Фаррара –Глобера та метод парної кореляції. До рівнянь лінійної, логіт- і пробіт-регресії було включено три фактори – валова рентабельність капіталу, оборотність активів та показник змін у капіталі. Перевірку якості лінійного рівняння регресії здійснено із використанням коефіцієнта детермінації, F-критерія та p-статистики, logit та probit регресійних рівнянь – рівня значущості (критерію максимальної правдоподібності), випадків передбачених банкрутств, суми квадратів залишків. На основі даних фінансової звітності страхових компаній України отримано лінійне, логіт- і пробіт-рівняння регресії, що можуть бути використані для оцінювання впливу факторів на майбутній фінансовий стан та визначати вірогідність банкрутства страхових компаній та перспективний фінансовий стан.Item Економетрична динамічно-лагова модель суспільної довіри до фінансового сектору економіки(Український інститут інтелектуальної власності, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaРозроблено економетричну динамічно-лагову модель суспільної довіри до фінансового сектору економіки, яка дозволяє врахувати лаговість споживчо-інвестиційних рішень економічних агентів на фінансовому ринку, сформованих під впливом соціально-економічних подій, та попередньо досягнуті значення рівня довіри до фінансового сектору.Item Алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання за критерієм максимізації рівня суспільної довіри до фінансового сектору(2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaРозроблено алгоритм оцінювання ефективності державного регулювання з точки зору реалізації грошово-кредитної політики на засадах концепції граничної ефективності з орієнтацією на максимізацію рівня суспільної довіри до фінансового сектору та врахуванням ієрархії цілей центральних банків шляхом побудови моделі лінійного програмування.Item Dynamic econometric model of public trust in the financial sector(UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaДовіра вже давно викликає великий інтерес у широкому діапазоні галузей. Останнім часом значна частина літератури виросла навколо теми суспільної довіри до фінансового сектору завдяки його значущості для розвитку та зростання реального сектору. Різні соціально-економічні події спонукають економічних агентів здійснювати або припиняти кредитно-депозитні відносини з фінансовими корпораціями. Таким чином, стабільність економічного середовища протягом тривалого часу спонукає економічних агентів довіряти власні фінансові ресурси фінансовій системі. В протилежному крайньому випадку, несприятливі події поточного або попередніх періодів, зокрема, девальвація національної валюти, велика кількість банкрутських фінансових установ, високі судові витрати на повернення власних коштів з ліквідованих банків, призводить до функціонування коштів в національній або іноземній валюті поза централізованого фінансового сектору і, отже, демонструє ерозію суспільної довіри до нього. Метою даної роботи була розробка динамічної економетричної моделі суспільної довіри до фінансового сектору економіки, що дозволяє враховувати відставання споживчих інвестиційних рішень економічних агентів на фінансовому ринку, сформовану під впливом соціально-економічних подій та раніше досягнутого рівня довіри до фінансового сектору. Було показано, що рівень довіри громадськості до фінансового сектору економіки не є постійною категорією, а отже, залежить від величини несподіваних економічних та фінансових потрясінь економічних суб'єктів через несприятливі соціальні та економічні події. Таким чином, рівень суспільної довіри поточного періоду залежить від рівня суспільної довіри до фінансового сектору економіки попередніх періодів. Це означає, що сучасний рівень довіри громадськості до фінансового сектору економіки залежить від кількості фінансових втрат через негативний вплив глобальної фінансово-економічної несправедливості та дисбалансів, які зазнали економічні агенти на національному та міжнародному рівнях, що дозволило йому сформувати відповідний рівень довіри або недовіри до фінансового секторуItem Financial sector development: efficiency of the regulation and public trust(UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ібрагімов, З.Розвиток фінансового сектору, забезпечений довірою до банківської системи, є важливою передумовою стійкого економічного та соціального зростання. Вищевикладений внесок у створення міцної та надійної основи економічного зростання значною мірою залежить від ефективності державного регулювання з точки зору стратегії монетарної політики, яка була прийнята. Вимірювання його ефективності є одним із складних питань дослідження та практики центральних банків. Метою статті є внесок у методологію показників, що дозволяють вимірювати переваги ефективної монетарної політики щодо спостережуваних змін довіри громадськості до фінансового сектору. Принципова позиція полягає в тому, щоб розглядати максимізацію довіри громадськості як необхідний (але недостатній) крок до досягнення цілей, на які були поставлені центральними банками в рамках своїх повноважень. Метод аналізу охоплення даних, орієнтованого на результати, який широко використовується для вимірювання ефективності в банківській галузі, був розроблений і застосований для вимірювання ефективності регулювання в контексті центрального банку. Для того, щоб отримати надійний, релевантний та інтерпретований результат, вхідні та вихідні змінні були обрані відповідно до основної стратегії та цілей центральних банків. Вхідні фактори представлені в балансах центральних банків, які відображають активи та зобов'язання, що виникають внаслідок використання інструментів грошово-кредитної політики. Тоді як індекс Heritage Foundation щодо грошової свободи та коефіцієнта монетизації економіки використовувався як результат у кількісному вимірі. Запропонований показник ефективності грошово-кредитної політики може бути використаний як допомога для виявлення так званих резервів невикористаних потужностей, а отже, для надання рекомендацій щодо нормативних актів та стимулів чи управлінських практик, що сприятиме підвищенню довіри до фінансового сектору, стабільності цін, які кожен центральний банк прагне максимізувати з огляду на його обмежену кількість ресурсів.Item Довіра як медіатор та модератор зв’язку фінансового та реального сектору економіки(Сумський державний університет, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaВід чіткої взаємодії фінансового та реального секторів країни залежить ступінь досягнення макроекономічних цілей, зокрема фінансової стійкості та стабільності, економічного розвитку та зростання країни, а також визначає такі показники, як обсяг інвестицій, рівень розвитку людського капіталу, якості життя населення тощо. Такий взаємозв'язок обумовлений одним вектором інтересів та цілей їх суб’єктів, та метою держави, яка здійснює вплив на ці сектори використовуючи різні інструменти монетарної та фіскальної політики. Так, реальний сектор економіки відчуває постійну необхідність у ресурсах, які можливо залучити у фінансовому секторі, який в свою чергу впливає на підвищення доходів підприємств за рахунок його кредитування та фінансової підтримки. Встановлено, що при формалізації залежності між фінансовим та реальним секторами економіки в системі структурних взаємозв'язків суспільна довіра до фінансового сектору країни може виступати в якості модератора (Mo) та медіатора (Me).Item Financial sector development: efficiency of the regulation and public trust(UNEC, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Ібрагімов, З.Розвиток фінансового сектору, забезпечений довірою до банківської системи, є важливою передумовою стійкого економічного та соціального зростання. Вищевикладений внесок у створення міцної та надійної основи економічного зростання значною мірою залежить від ефективності державного регулювання з точки зору стратегії монетарної політики, яка була прийнята. Вимірювання його ефективності є одним із складних питань дослідження та практики центральних банків. Метою статті є внесок у методологію показників, що дозволяють вимірювати переваги ефективної монетарної політики щодо спостережуваних змін довіри громадськості до фінансового сектору. Принципова позиція полягає в тому, щоб розглядати максимізацію довіри громадськості як необхідний (але недостатній) крок до досягнення цілей, на які були поставлені центральними банками в рамках своїх повноважень. Метод аналізу охоплення даних, орієнтованого на результати, який широко використовується для вимірювання ефективності в банківській галузі, був розроблений і застосований для вимірювання ефективності регулювання в контексті центрального банку. Для того, щоб отримати надійний, релевантний та інтерпретований результат, вхідні та вихідні змінні були обрані відповідно до основної стратегії та цілей центральних банків. Вхідні фактори представлені в балансах центральних банків, які відображають активи та зобов'язання, що виникають внаслідок інструментів грошово-кредитної політики. Тоді як індекс Heritage Foundation щодо грошової свободи та коефіцієнта монетизації економіки використовувався як результат у кількісному вимірі. Запропонований показник ефективності грошово-кредитної політики може бути використаний як допомога для виявлення так званих резервів невикористаних потужностей, а отже, для надання рекомендацій щодо нормативних актів та стимулів чи управлінських практик, що сприятиме підвищенню довіри до фінансового сектору, стабільності цін, яку кожен центральний банк прагне максимізувати з огляду на його обмеженість кількості вхідних ресурсів.Item Суспільна недовіра як причина і наслідок фінансової нестабільності україни у 2008-2009 рр.(Сумський державний університет, 2020) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Літовцева, В.Є.Однією з ключових умов подолання макроекономічних дисбалансів є сприяння фінансовій стабільності, задля ефективної роботи економічних суб’єктів. Суспільна довіра відіграє надзвичайно важливу роль у взаємодії економічних суб’єктів, оскільки її зниження може привести до зменшення обсягів кредитів і депозитів банківських та інших фінансових установ, що, у свою чергу, може призвести до різкого падіння їхньої ліквідності. Такі негативні тенденції зумовлюють неможливість подальшої трансформації фінансових ресурсів у капітал національної економіки і, як наслідок, спричиняють зниження виробничої та інвестиційної активності реального сектору економіки. Такі явища породжують кардинальну зміну суспільної довіри на недовіру, що змінює якість економічної системи загалом. В роботе показано, що фінансова нестабільність, що мала місце в Україні в 2008-2009 роках, була спричинена суспільною недовірою.Item Криза довіри до фінансового сектору економіки та макроекономічна стабільність: структурне моделювання зв'язків(Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя, Академія соціального управління, 2019) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Літовцева, В.; Кравченко, О.Розроблено науково-методичний підхід до моделювання взаємозалежності кризи довіри до фінансового сектору, розвитку фінансового посередництва, трансмісійного механізму монетарної політики та макроекономічної стабільності, який передбачає формування чотирьох груп показників, що характеризують кожен з досліджуваних секторів, побудову і аналіз відповідних структурних рівнянь, та дозволяє оцінити характер і ступінь взаємозв’язку досліджуваних секторів для будь-якої країни. Емпірично підтверджено, що загострення кризи довіри до фінансового сектору економіки без застосування регуляторних заходів шкодить як довгостроковій макроекономічній стабільності, так і перспективам економічного зростання. Результати моделювання дозволили підтвердити гіпотезу про те, що загострення кризи довіри до фінансового сектору економіки, при контролі розвитку фінансового посередництва, веде до сталого економічного зростання держави. Встановлено, що для подолання ерозії кризи довіри до фінансового сектору на макроекономічну стабільність можна застосовувати процентний, кредитний та валютний канали трансмісійного механізму грошово-кредитної політики держави.Item Алгоритм визначення та оцінювання детермінант суспільної довіри до фінансового сектору України та її взаємозв’язку з фінансовим та бізнес циклом(2019) Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha VitaliivnaРозроблено алгоритм визначення та оцінювання детермінант циклічності суспільної довіри до фінансового сектору України, що дозволяє співвідносити циклічність суспільної довіри до фінансового сектору з економічним та фінансовим циклом та сформувати емпіричне підґрунтя для сповіщення про кризові явища в економіці країни.