Наукові видання (ННІ БТ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48925
Browse
7 results
Search Results
Item Impact of Politically Generated Shocks on Monetary Performance: a Cross-country Comparison(Business perspectimes, 2019) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Журавка, Федір Олександрович; Журавка, Федор Александрович; Zhuravka, Fedir OleksandrovychУ період після Великої рецесії макроекономічна стабільність все частіше стала порушуватися потрясіннями соціально-економічного характеру, зумовленими зростанням невдоволення населення високим рівнем безробіття та бідності, активізацією радикальних партій і рухів та загостренням геополітичного протистояння у світі. Залежно від виду та глибини таких потрясінь вони набувають форми політично генерованих шоків і справляють своєрідну дію на монетарну сферу як складову макроекономічного середовища, яке, з одного боку, може абсорбувати виниклу турбулентність, а з іншого - навпаки, посилити її через збурення адаптивних очікувань господарських суб’єктів. У статті досліджено три види політично генерованих шоків та специфіка їх впливу на монетарну сферу. Встановлено, що шоки, породжені політичним популізмом, характеризуються фіскальним домінуванням в економіці, використанням монетарних заходів при фінансуванні бюджетного дефіциту на догоду політичній кон’юнктурі, а також тривалим періодом їх подолання через необхідність неухильної болісної зміни суспільних настроїв і очікувань. Шоки, що виникли з причини застосування міжнародних санкцій до певних країн, мають зовнішнє походження і виражаються насамперед у підвищенні волатильності національних валютних ринків. Макроекономічна і, зокрема, монетарна нестабільність через участь країни у військовому конфлікті є результатом найбільш важких для економіки шоків, глибина і тривалість яких зумовлюється характером кризових явищ. Зазначені види політично генерованих шоків проаналізовані на прикладах таких країн, як Аргентина, Туреччина та Україна, які свого часу запровадили режим інфляційного таргетування в грошово-кредитній політиці, але змушені були допустити його видозміну під впливом політико-економічної нестабільності.Item Інфляційне таргетування в Україні: декларації НБУ та проблеми імплементації(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2015) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichУ періоди реформаторської активності в українській економіці щоразу активується питання про запровадження режиму інфляційного таргетування (IT) в грошово-кредитну політику. Утім наукова громадськість обговорює потенційну можливість нового монетарного устрою з 90-х років минулого століття, виявляючи об'єктивні передумови та ступінь готовності вітчизняної монетарної сфери до функціонування в умовах націлювання політики безпосередньо на інфляційні орієнтири.Item Посткризовий перегляд завдань грошово-кредитної політики центральних банків(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichНеквапливе відновлення світової економіки після потужної кризи 2008-2009 рр. свідчить про глибоке враження глобального та національних господарств вірусом депресії, діагностування якого залишається проблемним і в XXI столітті, а остаточне одужання економіки потребує застосування сильнодіючих антикризових засобів.Item Формування передумов переходу до інфляційного таргетування в Україні(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2007) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichНаміри Національного банку України запровадити стратегію інфляційного таргетування в грошово-кредитній політиці потребують зваженого підходу до оцінки існуючих передумов, які зроблять можливим такий перехід. Слід виділити кілька політичних, економічних та інституційних факторів для ефективного функціонування нового монетарного режиму. Насамперед, запровадження будь-якої середньострокової стратегії потребує політичної стабільності в країні, усталеного, передбачуваного її розвитку. У результаті це дає змогу поєднувати зусилля економічної та монетарної влади в одному напрямку, уникати додаткових цінових шоків під час парламентських та президентських виборів, формувати довіру економічних суб’єктів до провідників грошово-кредитної політики.Item Проблеми зміни монетарної стратегії: зарубіжний досвід і Україна(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2005) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichМонетарна стратегія (режим) являє собою стале орієнтування грошово- кредитної політики на певну середньострокову мету (таргет) з відповідним набором регуляторних інструментів. Монетарна стратегія характеризується наступними, притаманними їй рисами: 1) вона являє собою методологію формування й реалізації грошово-кредитної політики; 2) її невід’ємною складовою є кінцева мета, на яку спрямована грошово-кредитна політика в середньо- і довгостроковій перспективі; 3) відхилення прогнозного макропоказника від цільового орієнтира може відбуватися як через монетарні, так і загальноекономічні причини, імовірність яких оцінюється системою ризиків; 4) успіх монетарної стратегії значною мірою залежить від довіри громадськості до монетарної влади, тому непересічного значення набуває прозорість політики, що реалізується центральним банком.Item Таргетування інфляції в грошово-кредитній політиці(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2002) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichУ статті визначено роль Національного банку України в регулюванні інфляційних процесів у період після фінансової кризи 1998 року. Підкреслено необхідність переходу НБУ до стратегії таргетування інфляції в сучасних умовах.Item Удосконалення практики визначення та застосування показника інфляції в монетарній політиці(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2005) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichУ статті визначено шляхи об’єктивізації вимірювання фактичної та підвищення точності прогнозування очікуваної інфляції як цільового орієнтира монетарної політики.