Наукові видання (ННІ БТ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48925
Browse
20 results
Search Results
Item Impact of Politically Generated Shocks on Monetary Performance: a Cross-country Comparison(Business perspectimes, 2019) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo Illich; Журавка, Федір Олександрович; Журавка, Федор Александрович; Zhuravka, Fedir OleksandrovychУ період після Великої рецесії макроекономічна стабільність все частіше стала порушуватися потрясіннями соціально-економічного характеру, зумовленими зростанням невдоволення населення високим рівнем безробіття та бідності, активізацією радикальних партій і рухів та загостренням геополітичного протистояння у світі. Залежно від виду та глибини таких потрясінь вони набувають форми політично генерованих шоків і справляють своєрідну дію на монетарну сферу як складову макроекономічного середовища, яке, з одного боку, може абсорбувати виниклу турбулентність, а з іншого - навпаки, посилити її через збурення адаптивних очікувань господарських суб’єктів. У статті досліджено три види політично генерованих шоків та специфіка їх впливу на монетарну сферу. Встановлено, що шоки, породжені політичним популізмом, характеризуються фіскальним домінуванням в економіці, використанням монетарних заходів при фінансуванні бюджетного дефіциту на догоду політичній кон’юнктурі, а також тривалим періодом їх подолання через необхідність неухильної болісної зміни суспільних настроїв і очікувань. Шоки, що виникли з причини застосування міжнародних санкцій до певних країн, мають зовнішнє походження і виражаються насамперед у підвищенні волатильності національних валютних ринків. Макроекономічна і, зокрема, монетарна нестабільність через участь країни у військовому конфлікті є результатом найбільш важких для економіки шоків, глибина і тривалість яких зумовлюється характером кризових явищ. Зазначені види політично генерованих шоків проаналізовані на прикладах таких країн, як Аргентина, Туреччина та Україна, які свого часу запровадили режим інфляційного таргетування в грошово-кредитній політиці, але змушені були допустити його видозміну під впливом політико-економічної нестабільності.Item Міжнародний досвід монетарної корекції політично генерованої нестабільності в економіці(Сумський державний університет, 2019) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichВід часу, коли світ вступив на шлях деглобалізації в міжнародних відносинах та неопротекціонізму в міжнародній торгівлі, на карті світу побільшало країн з політично неусталеною економікою, буянням політичного популізму в суспільстві і, як наслідок, підвищенням ризиків розгортання локальних, регіональних чи навіть глобальних криз під впливом політичних чинників. За таких умов грошово-кредитна політика центральних банків як засіб державного стабілізаційного регулювання часто використовується на догоду короткостроковим цілям, нехтуючи стратегічними інтересами макроекономічної стабільності та висхідного економічного зростання.Item Інфляційне таргетування в Україні: декларації НБУ та проблеми імплементації(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2015) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichУ періоди реформаторської активності в українській економіці щоразу активується питання про запровадження режиму інфляційного таргетування (IT) в грошово-кредитну політику. Утім наукова громадськість обговорює потенційну можливість нового монетарного устрою з 90-х років минулого століття, виявляючи об'єктивні передумови та ступінь готовності вітчизняної монетарної сфери до функціонування в умовах націлювання політики безпосередньо на інфляційні орієнтири.Item Посткризова грошово-кредитна політика: перехід від адаптивного варіанта до політики нормалізації(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2014) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichСучасна переорієнтація грошово-кредитної політики центральних банків розвинених країн з відверто експансійного до помірно стиму- лювального напряму зумовлена переходом від кризової фази розвитку до пожвавлення економіки. Це невідворотно відіб'ється на вартості грошових ресурсів глобального та міжнародних фінансових ринків і здорожить зовнішні запозичення для українських суб'єктів господарю вання. Як відомо, до останнього часу процентна ставка міжнародних фінансових ринків LIBOR перебувала на позначках, нижчих за 1 %, що дозволяло залучати кошти за кордоном (при задовільних рейтингах компаній і банків) за прийнятними цінами.Item Нормалізація грошово-кредитної політики центральних банків розвинених країн при пожвавленні економіки(Гельветика, 2014) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichЗ відновленням економічного зростання в розвинених країнах після глибокої і тривалої кризи перед провідниками економічної політики з необхідністю постає проблема зміни вектора грошово-кредитного регулювання, переорієнтації його з відверто стимулювального напряму до помірно стимулювального, характерного циклічній фазі пожвавлення з доведенням макроекономічних показників до природного рівня.Item Передумови запровадження нетрадиційної грошово-кредитної політики центральних банків(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2013) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichГлибина останньої фінансово-економічної кризи була настільки значною, що традиційні інструменти державного антикризового регулювання економіки виявились малоспроможними для оперативного і дієвого подолання макроекономічної турбулентності. Грошово-кредитна політика (ГКП), яка здебільшого використовувалась для підтримання цінової стабільності на національному товарному ринку, у стандартному ліберальному вигляді виявилась нездатною істотно вплинути на потужний рецесійний шок 200–72008 років. Через це центральні банки ряду країн як провідники ГКП вдались до запровадження заходів нетрадиційного характеру, які в поєднанні з класичними інструментами спрацювали на пом’якшення перебігу та наслідків глобальної нестабільності.Item Завдання грошово-кредитної політики Євросистеми в процесі посткризового відновлення(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2014) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichItem Теоретичні аспекти інструментальної обмеженості грошово-кредитної політики центральних банків(Київський національний торговельно-економічний університет, 2013) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichГлибина останньої фінансово-економічної кризи була настільки значною, що традиційні інструменти державного антикризового регулювання економіки виявились мало-спроможними для оперативного і дієвого подолання макроекономічної турбулентності. Грошово-кредитна політика (ГКП), яка, здебільшого, використовувалась для підтримання цінової стабільності на національному товарному ринку, у стандартному ліберальному вигляді виявилась нездатною істотно вплинути на потужний рецесійний шок 2007-2008 рр. Через це центральні банки ряду країн як провідники ГКП вдались до запровадження в дію заходів нетрадиційного характеру, які в поєднанні з класичними спрацювали на пом'якшення перебігу та наслідків глобальної нестабільності.Item Посткризовий перегляд завдань грошово-кредитної політики центральних банків(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichНеквапливе відновлення світової економіки після потужної кризи 2008-2009 рр. свідчить про глибоке враження глобального та національних господарств вірусом депресії, діагностування якого залишається проблемним і в XXI столітті, а остаточне одужання економіки потребує застосування сильнодіючих антикризових засобів.Item Концептуальні зрушення в моделі грошово-кредитної політики під впливом кризи(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2012) Макаренко, Михайло Ілліч; Макаренко, Михаил Ильич; Makarenko, Mykhailo IllichГрошово-кредитна політика останніх трьох-чотирьох десятиліть мала усталену архітектуру, яку в загальному вигляді складали ключові макроекономічні цілі розвитку та система монетарних інструментів, що запроваджуються в дію задля досягнення сформульованих політичною владою та продиктованих поточною економічною ситуацією завдань. Причому перелік цілей політики в багатьох країнах був закріплений законодавчо як складова спеціальних актів з правового регулювання грошово-кредитної сфери.