Наукові видання (ННІ БТ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48925
Browse
50 results
Search Results
Item Інклюзивне зростання: базові положення, індикатори та пріоритети розвитку(Centre of Sociological Research, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Гриценко, Лариса Леонідівна; Гриценко, Лариса Леонидовна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Боярко, Ірина Миколаївна; Боярко, Ирина Николаевна; Boyarko, Iryna Mykolaivna; Багмет, Ксенія Вікторівна; Багмет, Ксения Викторовна; Bahmet, Kseniia Viktorivna; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn Ivanovych; Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пахненко, Олена Михайлівна; Пахненко, Елена Михайловна; Pakhnenko, Olena Mykhailivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Боронос, Володимир Миколайович; Боронос, Владимир Николаевич; Boronos, Volodymyr Mykolaiovych; Єльнікова, Юлія Василівна; Ельникова, Юлия Васильевна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Шаповал, Владислав; Шаповал, Владислав; Shapoval, Vladyslav; Мареха, Ірина Сергіївна; Мареха, Ирина Сергеевна; Marekha, Iryna Serhiivna; Орєхова, Ярослава; Орехова, Ярослава; Orekhova, Yaroslava; Костенко, Вікторія; Костенко, Виктория; Kostenko, Viktoriia; Лугова, Дар'я; Луговая, Дарья; Luhova, DariiaУ монографії викладено теоретичні положення реалізації концепцію інклюзивного зростання, проаналізовано основні методичні підходи до оцінювання рівня інклюзивності економіки країни, розроблено методичні положення до оцінювання рівня соціального, економічного та політичного розвитку країни, досліджено закордонний досвід участі держави у підтримці соціального підприємництва, а також визначено основні напрямки удосконалення національної економіки в контексті імплементації концепції інклюзивного зростання. Досліджено тіньові процеси та легалізацію кримінальних доходів як основні перешкоди на шляху до переходу на модель інклюзивного розвитку країни. Проаналізовано роль екологічних податків у забезпеченні стабільного економічного розвитку з урахуванням принципів інклюзивності.Item Векторно-авторегресійне моделювання інфляційних очікувань бізнесу в Україні(Сумський державний університет, 2019) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Ласукова, Анна Сергіївна; Ласукова, Анна Сергеевна; Lasukova, Anna SerhiivnaОгляд сучасних закордонних досліджень, присвячених проблемам формування інфляційних очікувань економічних агентів, дає змогу відмітити переважний фокус на дослідженні їх детермінант впливу в рамках трансмісійного механізму монетарної політики та режиму інфляційного таргетування, а останні роки – в рамках застосування нетрадиційних монетарних інструментів (unconventional monetary policy). Кінцева мета вивчення інфляційних очікувань є прогнозування інфляційної динаміки в країні та підвищення ефективності трансмісійного механізму монетарної політики. Щодо факторів пливу, то рівень процентних ставок, ВВП та безробіття розглядаються майже у всіх роботах як основні драйвери інфляційних очікувань.Item Інфляційні очікування як канал формування кризи довіри до центрального банку(Національний авіаційний університет, 2019) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Ласукова, Анна Сергіївна; Ласукова, Анна Сергеевна; Lasukova, Anna Serhiivna; Цирулик, Сергій Вадимович; Цирулик, Сергей Вадимович; Tsyrulyk, Serhii VadumovuchВисокий рівень впевненості економічних агентів відображає оптимізм стосовно майбутніх перспектив розвитку економіки в цілому, а й відтак, передумови для підвищення рівня довіри, відповідно – низький – песимізм – недовіра. Відтак рівень впевненості та настрої економічних агентів детермінують їх майбутню поведінку, в тому числі і у фінансовому секторі.Item Економічні очікування агентів фінансового сектору в контексті комунікаційної політики центрального банку(Житомирський державний технологічний університет, 2019) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Кривич, Яна Миколаївна; Кривич, Яна Николаевна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Сердюк, К.В.Оцінка економічних очікувань агентів фінансового сектору має неоціненний внесок до розвитку грошово-кредитної системи кожної країни. Важливість вивчення настроїв споживачів, домогосподарств та бізнесу відображена в сучасних напрямах діяльності центральних банків. Саме за допомогою комунікаційної політики центральні банки світу та України зокрема мають можливість проаналізувати поточний стан на фінансовому ринку та майбутні очікування стосовно ряду питань. Збір інформації є важливою частиною управління економічними очікуваннями агентів фінансового сектору. Для цього й використовуються різного роду канали та інструменти комунікації, що постійно вдосконалюються, щоб якомога ближче бути з агентами фінансового сектору. Складність дослідження економічних очікувань пояснюється їх залежністю від багатьох факторів, одним з яких є здатність респондентів оцінити зміни в економіці та надати відповіді, що не будуть залежати від їх імпульсивності та неупередженості думок, а навпаки матимуть економічне підґрунтя для подальшого аналізу всіх відповідей у сукупності. Прозорість і комунікація центрального банку відіграють важливу роль, насамперед, при управлінні інфляційними очікуваннями, оскільки вони можуть зменшити асиметричну інформацію між центральним банком і громадськістю. Оскільки економічні агенти використовують всю наявну інформацію для формування своїх очікувань, а отже, комунікації центрального банку відіграють ключову роль у процесі формування цих очікувань.Item Financial, business and trust cycles: the issues of synchronization(Sveučilište u Rijeci, 2019) Bilan, Y.; Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna Mykhailivna; Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana AnatoliivnaПочинаючи з 1920 року, все більша частина досліджень була зосереджена на ролі психологічних факторів у теоріях циклів. Основні макроекономічні моделі є недостатніми для вивчення взаємодії між економічними агентами, фінансовими установами та реальним сектором економіки. Дана стаття є однією із перших, яка показала синхронізацію фінансових та ділових циклів через цикл довіри, але з певною затримкою у часі. У статті представлено концептуалізацію довіри як поєднання двох складових - структурної впевненості, заснованої на об'єктивній інформації про системні компетенції, положення та норми, та діях економічних агентів, здійснених під емоційним впливом (почуттів, емоцій та інших суб'єктивних характеристик). У статті запропоновано теоретичну описову модель циклу довіри, яка дозволяє вивчити кілька етапів кореляції між фінансовими коливаннями, змінами довіри та великими зсувами у бізнес-циклі.Item Inflation and devaluation expectations as public trust indicator to the central bank: case of Ukraine(Warsaw: BMT Erida Sp.z o.o., 2019) Кривич, Яна Миколаївна; Кривич, Яна Николаевна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Serdiuk, K.V.Актуальність дослідження економічних очікувань, як індикатора суспільної довіри, обумовлена тим, що останніми роками довіра населення до органів влади та Національного банку України зокрема, як регулятора та провідника грошово-кредитної політики країни, має тенденцію до зниження. Особливо це стосується інфляційних та девальваційних очікувань. Виходячи з цього проблема підвищення рівня довіри з боку населення до центрального банку та різних гілок влади є актуальною, насамперед, з огляду на необхідність забезпечення цінової та фінансової стабільності країни. Складність дослідження економічних очікувань пояснюються їх залежністю від багатьох факторів, одним з яких є здатність респондентів оцінити зміни в економіці та надати відповіді, що не будуть залежати від їх імпульсивності та неупередженості думок, а навпаки матимуть економічне підґрунтя для подальшого аналізу всіх відповідей у сукупності. Відповідно представлено теоретичне та методичне підґрунтя дослідження економічних очікувань, формалізація основних факторів що впливають на довіру населення до Національного банку України, а також оцінювання взаємозв’язку політичної довіри та довіри до Національного банку.Item Дескриптивна модель розвитку фінансового сектору з урахуванням емоційного фактору – суспільної довіри(Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 2018) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Бричко, Марина Михайлівна; Бричко, Марина Михайловна; Brychko, Maryna MykhailivnaРозроблено дескриптивну модель розвитку фінансового сектору в поєднанні зі зсувом циклу довіри та економічного циклу, що дає можливість ідентифікувати рівень та відповідну фазу довіри, в якій перебуває суспільство в певний момент часу, а тому визначити стадії втрати суспільної довіри та формалізувати причини виникнення кризи довіри.Item Суспільна довіра до фінансового сектору: мультиаспектність та багаторівневість(Університет банківської справи, 2018) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Артеменко, О.С.В контексті дослідження фінансового сектору, як складної організаційно та функціонально соціально-економічної системи, найбільшого значення набуває саме інституційна довіра, яка генерується фінансовими посередниками та іншими учасниками фінансового ринку, не виключаючи при цьому важливість та необхідність врахування впливу міжособистісної та системної довіри.Item Міжособистісна довіра як фактор суспільної довіри до фінансового сектору(Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2018) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Кривич, Яна Миколаївна; Кривич, Яна Николаевна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Артеменко, О.С.В контексті дослідження міжособистісної довіри як фактору суспільної довіри до фінансового сектору інтерес становить виявлення взаємозв’язку: по-перше, довіри до інститутів фінансового сектору, зокрема банків, та міжособистісної довіри між громадянами; по-друге, довіри до інститутів фінансового сектору, зокрема банків, та довіри держави в цілому та судів як інститутів, які захищають права кредиторів та споживачів фінансових послуг.Item Сучасний стан довіри до фінансового сектору: міжнародний та вітчизняний огляд("Інжек", 2018) Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Кривич, Яна Миколаївна; Кривич, Яна Николаевна; Kryvych, Yana Mykolaivna; Сердечна, В.В.Метою статті є ознайомлення з існуючими підходами до вимірювання довіри та здійснення аналітичного огляду стану довіри до фінансового сектору країн світу. Серед запропонованих до ознайомлення підходів вимірювання довіри представлені як зарубіжні, так і вітчизняні індикатори виміру довіри. У статті здійснений аналітичний огляд стану довіри до фінансового сектору в світі та стан довіри до банків в окремих країнах світах. Також розглянуто рівень довіри серед населення у розрізі вікової ознаки та за ознакою фінансової грамотності. Рівень довіри визначається на основі світових досліджень – Edelman Trust Barometer, World Values Survey (WVS), statista та вітчизняних досліджень проведених – Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та Інститутом соціології Національної Академії наук України (Інститут соціології НАНУ).