Авторські свідоцтва
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9864
Browse
7 results
Search Results
Item Науково-методичний підхід до оцінювання змін рівня енергоефективності національної економіки: волатильність ключових соціо-еколого-економічних показників розвитку країни(Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaУ роботі розроблено науково-методичний підхід до оцінювання змін рівня енергоефективності національної економіки: волатильність ключових соціо-еколого-економічних показників розвитку країни.Item Оцінювання ефективності системи протидії легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом в умовах цифровізації економіки(Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaДослідження присвячене проблемам розвитку системи протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом в умовах цифровізації банківської діяльності. Було розглянуто поняття ефективності системи протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Визначено доцільність застосування підходу корисності для моделювання ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів. Показником ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів було обрано Частку направлених до суду обвинувальних актів у загальній кількості кримінальних правопорушень, за якими проводилось досудове розслідування у відповідний період. Першу альтернативу вибору – фокус на розвиток виявлення підозрілих фінансових операцій характеризує показник Частки кримінальних правопорушень по яких проводилось досудове розслідування, яка припадає на одне повідомлення про операцію, що було передане до Державної служби фінансового моніторингу. Другу альтернативу вибору – розвиток інноваційних технологій, характеризує показник Рівня діджиталізації економіки. Вхідними даними виступають отримані від Державної служби фінансового моніторингу України, Генеральної прокуратури України та Державної служби статистики України показники про рівень злочинності в Україні, роботу органів досудового розслідування, виявлені підозрілі фінансові операції та кількість абонентів мережі інтернет. На основі розрахованих коефіцієнтів автокореляції нульових різниць та визначенні їх статистичної значущості було обрано нелінійну функцію залежності між мікторами. За допомогою функції корисності Стоуна-Гірі, яка для обраних вхідних даних набула вигляду степеневої функції Кобба-Дугласа, було визначено ступінь реакції альтернативних підходів до підвищення ефективності системи протидії кримінальних доходів. Високий рівень еластичності має ступінь діджиталізації економіки. Тому для підвищення ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів потрібно розвивати інноваційні інформаційні технології у сфері FinTech.Item Поведінковий, соціальний, економічний та правовий вимір системи громадського здоров’я України: описовий, канонічний та факторний аналіз(Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaЯкість надання медичних послуг, рівень професіоналізму медичного персоналу відіграє ключову роль для функціонування та розвитку галузі охорони здоров’я та економіки кожної країни в цілому. Стаття присвячена розробленню інтегрального показника, що характеризує ступінь задоволеності населення країни отриманими медичними послугами. Його формування здійснено в розріз трьох етапів для 24 регіонів України та м. Києва. На першому етапі обґрунтовано доцільність використання 5-ти впливових груп вхідних індикаторів (поведінкового, фізичного, економічного, соціального та правового спрямування) загальною кількістю 59 ознак за допомогою дескриптивного моделювання. В межах другого етапу розроблено моделі канонічних кореляцій для найбільш корельованих складних ознак, що формують індикатор ступеня задоволеності населення країни отриманими медичними послугами: ознаки фізичного стану людини, ознаки соціального та поведінкового спрямування. Третій етап факторного моделювання (з використанням методів ортогонального перетворення Varimax, Quartimax and Equimax) дозволив виявити 5-ть найбільш впливових факторів для формування інтегрального показника та розроблення економетричних моделей стану галузі охорони здоров’я. Результати дослідження підтверджують необхідність щодо удосконалення якості надання медичних послуг та вдосконалення інновацій в розрізі реформування галузі охорони здоров’я, адже регіонів, де населення цілком задоволене рівнем отримання медичних послуг, не було виявлено. А населення більшості областей України (76% областей), в тому числі м. Києва, скоріше незадоволене отриманими медичними послугами.Item Контент-аналіз нормативно довідкової інформації для проєктування баз даних внутрішнього фінансового моніторингу економічних агентів(Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna ViktorivnaДвигуном розвитку економіки є розвиток цифрових даних. Дані – це новий економічний ресурс XXI століття. Епоха великих даних вимагає якісного рівня їх організації, представлення для логічного розуміння та інтерпретації запитів за певними критеріями фільтрації, постійного оновлення та актуальності даних, моніторингу використання, захисту від несанкціонованого втручання. Особливо гострим є захист даних економічних агентів. Розвиток цифрової економіки має й негативні наслідки з позиції сприяння розвитку різноманітних, витончених шахрайських махінацій, схем відмивання кримінальних коштів, крадіжки даних як певних осіб, громадян так і даних державного призначення, що може призвести до глобальних політико-економічних конфліктів та суперечок. Тому надзвичайно важливим та актуальним є питання якісної організації, комплексного проектування та розроблення бази даних, що забезпечує всебічний моніторинг економічними агентами фінансових транзакцій на внутрішньому рівні. У дослідженні розроблено схему баз даних економічних агентів, котрі ґрунтуються на внутрішній та зовнішній нормативно-довідковій інформації для здійснення фінансового моніторингу. Таблиці баз даних на основі нормативно-довідкової інформації з використанням ентра джерел охоплюють анкету фінансового моніторингу клієнта, ризикових клієнтів в системі економічного агента, клієнтів, по яким наявні Ухвали суду, фінансові операції яких можуть містити ознаки ризикових, ПЕП-клієнтів економічного агента, клієнтів, по яким наявна частка державної власності, заборонені галузі, довідники (коду виду фінансових транзакцій, коду ознаки фінансових транзакцій обов’язкового фінансового моніторингу, коду ознаки фінансових транзакцій внутрішнього фінансового моніторингу, коду документу, що засвідчує особу, коду виду суб’єкта первинного фінансового моніторингу, коду виду повідомлення, коду юридичного статусу учасника транзакції, коду типу особи, що пов’язана з фінансовою транзакцією, коду наявності дозволу на подання відомостей, коду ознаки реалізації фінансової транзакції, кодів областей України, критеріїв ризику), клієнтів з FATCA-статусом. Для формування баз даних фінансового моніторингу економічними агентами на підґрунті зовнішньої (екстра) нормативно-довідкової розроблено таблиці, що містять інформацію про: відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державної служби фінансового моніторингу України осіб, пов’язаних з тероризмом та міжнародними санкціями, публічних діячів та членів їх сімей, санкційний список Ради національної безпеки і оборони України, санкційний список Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, санкційний список США, санкційні списки ЄС, санкційні списки всього світу, списки ризикових країн, інформацію з Першого всеукраїнського бюро кредитних історій, інформація з Міжнародного бюро кредитних історій, перелік товарів подвійного використання, перелік осіб з часткою державної власності, AntiFraud HUB – відомості про шахраїв, реєстр банкрутів, реєстр боржників, реєстр судових рішень, база недійсних документів, особи, які переховуються від органів влади, реєстр платників єдиного податку, реєстри обтяжень рухомого та нерухомого майна, дані по цінним паперам, реєстр щодо люстрації, реєстр арбітражних керуючих,корупційний реєстр бази українських організацій, інформація щодо іноземних компанійItem Інноваційні технології та ризики кібершахрайства необанків: гравітаційне моделювання(Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaРобота присвячена дослідженню факторів, що описують компоненти ефективностей та можливостей використання інноваційних технологій сфери необанкінгу у 90 країнах світу, з метою визначення рівня ризику їх використання для відмивання кримінальних доходів на основі методології гравітаційного моделювання. Обґрунтовано, що доцільно використовувати чотири фактори, що складаються з 13 компонентів цифрової еволюції. Фактор «умови постачання» формують три індикатори (інфраструктура доступу, інфраструктура транзакцій та інфраструктура реалізації), які надають бальну оцінку щодо рівня розвитку цифрової та фізичної інфраструктури для забезпечення якісного існування цифрової економічної системи. Фактор «умови попиту» складається з 4-х індикаторів (рівень якості людського потенціалу, рівень поглинання пристроїв та рівень широкосмугового цифрового зв’язку, поглинання цифрових платежів), які відображають, наскільки споживачі бажають та здатні брати участь у цифровій економічній системі, чи мають вони інструменти та навички, що необхідні для підключення до цифрової економіки. Фактор «інституційне середовище» змістовно формують три показники (інституційна ефективність та довіра, установи та бізнес-середовище, установи та цифрова екосистема), які стосуються дослідження щодо підтримки країнами норм законодавства в розрізі цифрових технологій, а саме: наскільки уряди інвестують в просування цифровізації, як нормативні акти регулюють якість збереження та доступу до цифрових даних. Четвертий фактор «інновації та зміни» складається з трьох ознак, які змістовно характеризують стан ключових інноваційних економічних системних входів (талантів та капіталу), процесів (співпраці між університетами та промисловістю) та результатів (нових масштабованих цифрових продуктів та послуг). На основі зазначених індикаторів сформовано узагальнювальний показник, що характеризує ступінь ризику використання послуг необанків досліджуваних країн економічними агентами чи фізичними особами з метою легалізації кримінальних доходів. На першому етапі запропонованої методики обґрунтовано статистичну значущість та можливість використання досліджуваних показників, здійснено процедуру логарифмічної нормалізації, параметри нормалізації оцінені інструментарієм описової статистики пакету Statgaphics Centurion. На другому етапі здійснено згортку індикаторів за допомогою середньої геометричної зваженої, що надає змістовну інформацію стосовно середніх темпів динаміки. На третьому етапі розраховано за допомогою методів гравітаційного моделювання значення інтегральної рейтингової оцінки щодо ступеня ризику використання інноваційних технологій, послуг та сервісів необанкінгу для відмивання кримінальних коштів. В результаті чого визначено, що 12,22% досліджуваних країн мають високий ступінь ризику, 25,56% – середній рівень ризику, 25,56% – ризик нижче середнього рівня, 36,66% – країни, в яких рівень ризику майже відсутній.Item Оцінювання ефективності національної кібербезпеки(Український інститут інтелектуальної власності, 2022) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton OleksandrovychКлючовою детермінантою цифрової ери є кібербезпека, яка є надзвичайно важливою як для індивідуальних осіб, так і компаній, підприємств, банків, великих та малих бізнесів. Високий рівень національної кібербезпеки, ефектисть систем кіберзахисту є запорукою стабільності економіки держави. Тому актуальним та нагальним питанням сьогодення є комплексне та всебічне оцінювання якості національних систем кібербезпеки, котрі б гарантовано підтримували фінансову діяльність держави. Метою наукового дослідження є визначення максимального, найбільш ефективного значення індексу національної кібербезпеки країн світу, розподілених на 8 кластерів, враховуючи як рейтингове значення індексу національної кібербезпеки, так і особливостей систем та процедур організації кіберзахисту, легкості ведення бізнесу, рівня цифрового розвитку. У дослідженні визначено ефективність національної кібербезпеки 97 країн світу у 2021 році, виявлено еталонні країни, які мають високоякісну систему національної кібербезпеки, а також визначено потенційні резерви для збільшення таргетованого значення індексу національної кібербезпеки.Item Квантильний аналіз впливу цифровізації суспільно-економічних трансформацій на рівень глобального цифрового розвитку в умовах інклюзивного економічного зростання(Український інститут інтелектуальної власності, 2022) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna ViktorivnaЗ метою всебічного аналізу впливу показників цифровізації проведено дослідження за допомогою квантильного аналізу та розроблених квантильних регресій опису впливу показників національного рівня кібербезпеки та легкості ведення бізнесу на рівень цифрового розвитку для країн, які мають високе значення показника цифрового розвитку (відповідає квантилю порядку 0,9) та для країн, які мають низький рівень цифрового розвитку (відповідає квантилю порядку 0,1). Проведене дослідження впливу цифровізації соціально-економічних трансформацій на основі розроблених квантильних регресій дозволило проаналізувати, як саме рівень цифрового розвитку для країн з високим рівнем цифровізації та для країн з низьким рівнем цифрового розвитку залежить від значення показника національної кібербезпеки та легкості ведення бізнесу, які країни мають найменшу стійкість до факторів-ризику їх залучення у шахрайські схеми з метою легалізації кримінальних доходів.