Авторські свідоцтва
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9864
Browse
6 results
Search Results
Item Методичний підхід до прогнозування рівня захворюванності на COVID-19 з урахуванням поведінкових аспектів довіри до вакцинації за допомогою рядів Фур’є(Український інститут інтелектуальної власності, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Коломієць, Світлана Володимирівна; Коломиец, Светлана Владимировна; Kolomiiets, Svitlana VolodymyrivnaЗапропоновано методичний підхід до прогнозування рівня захворюванності на COVID-19 за допомогою рядів Фур'є та побудовано прогноз захворюванності населення окремих країн світу та зроблено висновки, що вакцінація населення є одним з найефективніших методів запобігання розвитку пандемії.Item Поведінковий, соціальний, економічний та правовий вимір системи громадського здоров’я України: описовий, канонічний та факторний аналіз(Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaЯкість надання медичних послуг, рівень професіоналізму медичного персоналу відіграє ключову роль для функціонування та розвитку галузі охорони здоров’я та економіки кожної країни в цілому. Стаття присвячена розробленню інтегрального показника, що характеризує ступінь задоволеності населення країни отриманими медичними послугами. Його формування здійснено в розріз трьох етапів для 24 регіонів України та м. Києва. На першому етапі обґрунтовано доцільність використання 5-ти впливових груп вхідних індикаторів (поведінкового, фізичного, економічного, соціального та правового спрямування) загальною кількістю 59 ознак за допомогою дескриптивного моделювання. В межах другого етапу розроблено моделі канонічних кореляцій для найбільш корельованих складних ознак, що формують індикатор ступеня задоволеності населення країни отриманими медичними послугами: ознаки фізичного стану людини, ознаки соціального та поведінкового спрямування. Третій етап факторного моделювання (з використанням методів ортогонального перетворення Varimax, Quartimax and Equimax) дозволив виявити 5-ть найбільш впливових факторів для формування інтегрального показника та розроблення економетричних моделей стану галузі охорони здоров’я. Результати дослідження підтверджують необхідність щодо удосконалення якості надання медичних послуг та вдосконалення інновацій в розрізі реформування галузі охорони здоров’я, адже регіонів, де населення цілком задоволене рівнем отримання медичних послуг, не було виявлено. А населення більшості областей України (76% областей), в тому числі м. Києва, скоріше незадоволене отриманими медичними послугами.Item Інноваційні технології та ризики кібершахрайства необанків: гравітаційне моделювання(Український інститут інтелектуальної власності, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaРобота присвячена дослідженню факторів, що описують компоненти ефективностей та можливостей використання інноваційних технологій сфери необанкінгу у 90 країнах світу, з метою визначення рівня ризику їх використання для відмивання кримінальних доходів на основі методології гравітаційного моделювання. Обґрунтовано, що доцільно використовувати чотири фактори, що складаються з 13 компонентів цифрової еволюції. Фактор «умови постачання» формують три індикатори (інфраструктура доступу, інфраструктура транзакцій та інфраструктура реалізації), які надають бальну оцінку щодо рівня розвитку цифрової та фізичної інфраструктури для забезпечення якісного існування цифрової економічної системи. Фактор «умови попиту» складається з 4-х індикаторів (рівень якості людського потенціалу, рівень поглинання пристроїв та рівень широкосмугового цифрового зв’язку, поглинання цифрових платежів), які відображають, наскільки споживачі бажають та здатні брати участь у цифровій економічній системі, чи мають вони інструменти та навички, що необхідні для підключення до цифрової економіки. Фактор «інституційне середовище» змістовно формують три показники (інституційна ефективність та довіра, установи та бізнес-середовище, установи та цифрова екосистема), які стосуються дослідження щодо підтримки країнами норм законодавства в розрізі цифрових технологій, а саме: наскільки уряди інвестують в просування цифровізації, як нормативні акти регулюють якість збереження та доступу до цифрових даних. Четвертий фактор «інновації та зміни» складається з трьох ознак, які змістовно характеризують стан ключових інноваційних економічних системних входів (талантів та капіталу), процесів (співпраці між університетами та промисловістю) та результатів (нових масштабованих цифрових продуктів та послуг). На основі зазначених індикаторів сформовано узагальнювальний показник, що характеризує ступінь ризику використання послуг необанків досліджуваних країн економічними агентами чи фізичними особами з метою легалізації кримінальних доходів. На першому етапі запропонованої методики обґрунтовано статистичну значущість та можливість використання досліджуваних показників, здійснено процедуру логарифмічної нормалізації, параметри нормалізації оцінені інструментарієм описової статистики пакету Statgaphics Centurion. На другому етапі здійснено згортку індикаторів за допомогою середньої геометричної зваженої, що надає змістовну інформацію стосовно середніх темпів динаміки. На третьому етапі розраховано за допомогою методів гравітаційного моделювання значення інтегральної рейтингової оцінки щодо ступеня ризику використання інноваційних технологій, послуг та сервісів необанкінгу для відмивання кримінальних коштів. В результаті чого визначено, що 12,22% досліджуваних країн мають високий ступінь ризику, 25,56% – середній рівень ризику, 25,56% – ризик нижче середнього рівня, 36,66% – країни, в яких рівень ризику майже відсутній.Item Оцінювання ефективності національної кібербезпеки(Український інститут інтелектуальної власності, 2022) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton OleksandrovychКлючовою детермінантою цифрової ери є кібербезпека, яка є надзвичайно важливою як для індивідуальних осіб, так і компаній, підприємств, банків, великих та малих бізнесів. Високий рівень національної кібербезпеки, ефектисть систем кіберзахисту є запорукою стабільності економіки держави. Тому актуальним та нагальним питанням сьогодення є комплексне та всебічне оцінювання якості національних систем кібербезпеки, котрі б гарантовано підтримували фінансову діяльність держави. Метою наукового дослідження є визначення максимального, найбільш ефективного значення індексу національної кібербезпеки країн світу, розподілених на 8 кластерів, враховуючи як рейтингове значення індексу національної кібербезпеки, так і особливостей систем та процедур організації кіберзахисту, легкості ведення бізнесу, рівня цифрового розвитку. У дослідженні визначено ефективність національної кібербезпеки 97 країн світу у 2021 році, виявлено еталонні країни, які мають високоякісну систему національної кібербезпеки, а також визначено потенційні резерви для збільшення таргетованого значення індексу національної кібербезпеки.Item Квантильний аналіз впливу цифровізації суспільно-економічних трансформацій на рівень глобального цифрового розвитку в умовах інклюзивного економічного зростання(Український інститут інтелектуальної власності, 2022) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna ViktorivnaЗ метою всебічного аналізу впливу показників цифровізації проведено дослідження за допомогою квантильного аналізу та розроблених квантильних регресій опису впливу показників національного рівня кібербезпеки та легкості ведення бізнесу на рівень цифрового розвитку для країн, які мають високе значення показника цифрового розвитку (відповідає квантилю порядку 0,9) та для країн, які мають низький рівень цифрового розвитку (відповідає квантилю порядку 0,1). Проведене дослідження впливу цифровізації соціально-економічних трансформацій на основі розроблених квантильних регресій дозволило проаналізувати, як саме рівень цифрового розвитку для країн з високим рівнем цифровізації та для країн з низьким рівнем цифрового розвитку залежить від значення показника національної кібербезпеки та легкості ведення бізнесу, які країни мають найменшу стійкість до факторів-ризику їх залучення у шахрайські схеми з метою легалізації кримінальних доходів.Item Науково-методичний підхід до оцінювання мультиплексивної ефективності екологічних податків у забезпеченні національної безпеки(Український інститут інтелекутальної власності, 2021) Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina VolodymyrivnaВідбір екологічних податків, які мають потенціал мультиплексивного впливу на національну безпеку, визначено за допомогою тесту Грейнджера. Максимальний рівень національної безпеки, що може бути досягнутий в результаті дії екологічного оподаткування, визначено за допомогою багатопараметричної оптимізаційної моделі.