Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
Search Results
Item Оцінка екзокринної функції підшлункової залози у пацієнтів на хронічний панкреатит у поєднанні з гіпертонічною хворобою(Сумський державний університет, 2019) Архій, Е.Й.; Прилипко, Л.Б.; Галай, Б.М.Вступ. Дослідження більшості науковців медичної спільноти підверджують факт наявності поєднаних патологій, що передбачає подальше вивчення цих станів. Однією із таких комбінацій є хронічний панкреатит (ХП) та гіпертонічна хвороба (ГХ). Обидва захворювання взаємно погіршують перебіг однеодного. Тому метою нашого дослідження було вивчення екзокринної функції підшлункової залози (ПЗ) за умов поєднання ХП та ГХ. Матеріали та методи. Для вивчення досліджуваної нами проблеми було проведене комплексне обстеження 102 хворих на ХП у поєднанні з ГХ ІІ стадії, які сформували основну групу, та 23 практично здорових осіб, які склали контрольну групу. Оцінка зовнішньо-секреторної функції ПЗ здійснювалася шляхом вимірювання еластази - 1 у калі, діастази в сечі та для встановлення наявності феномену “відхилення ферментів у кров” ‒ ліпази, амілази у крові. Результати дослідження та обговорення результатів. Зважаючи на чутливість та специфічність використаних нами методів, провідним індикатором екзокринної функції ПЗ у нашому дослідженні можна вважати рівень фекальної елестази - 1. Отримані нами результати вказують на те, що у обстеженого контингенту пацієнтів переважає зовнішньосекреторна недостатність на межі помірного та легкого ступеню важкості (157,82 ± 17,28 мкг/г проти 203,47 ± 13,64 мкг/г у осіб контрольної групи, р < 0,01). Аналізуючи показники концентрацій діастази у сечі, амілази та ліпази у крові, можна стверджувати, що ні гіперамілазурію, нігіперамілаземію, ні гіперліпаземію у обстежених пацієнтів не було діагностовано, хоча значення усіх трьох останніх показників статистично значимо відрізнялися від таких же у осіб контрольної групи. При вивченні кореляційних зв’язків встановлено позитивний сильний зв’язок між діастазурією та ліпаземією (r = 0,62, p < 0,01), діастазурією та амілаземією (r = 0,67, p < 0,01), прямий сильний кореляційний зв’язок між ліпаземією та амілаземією (r = 0,54, p < 0,01) та слабкий зворотній зв’язок між концентрацією діастази у сечі та еластазою - 1 у калі ( r = 0,20, p = 0,05) у обстеженого контингенту пацієнтів. Висновки: комплекс обстеження пацієнтів на ХП у поєднанні з ГХ повинен включати дослідження екзокринної функції ПЗ. Зважаючи на доступність, вартість та інформативність вивчених намиметодів діагностики, рекомендовано використовувати визначення ФЕ-1, як специфічного маркера екзокринної функції ПЗ.