Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
2 results
Search Results
Item Оцінка знань, відношення та практики здобувачів вищої медичної освіти в Україні щодо профілактики папіломавірусної інфекції(Сумський державний університет, 2023) Бережна, А.В.; Рзаєва, А.А.Метою дослідження було оцінити рівень знань українських студентів-медиків щодо вірусу папіломи людини (ВПЛ), а також їх ставлення та практику щодо профілактики інфікування ВПЛ. Матеріали та методи. У жовтні–грудні 2022 року серед студентів-медиків у Харкові, Києві та Вінниці було проведено перехресне епідеміологічне дослідження. Розроблено анкету. В опитуванні взяли участь 252 студенти-медики. Для аналізу даних використовувалися методи описової статистики. Критерій χ 2 Пірсона використовувався, щоб визначити, чи існує значущий зв'язок між двома номінальними змінними. Результати. Вибірка респондентів була представлена студентами 16–38 років, переважно жіночої статі (87,3%, n = 220). Майже три чверті (73,8%, n = 186) усіх респондентів вказали на необхідність додаткової інформації про ВПЛ. Лише 43,3% респондентів (n = 109) знали, що фактором ризику інфікування ВПЛ є ранній початок статевого життя. Тридцять сім респондентів (14,7%) правильно вказали, що чоловіки, які мали секс з чоловіками, мають підвищений ризик інфікування ВПЛ порівняно з гетеросексуальними чоловіками. 79 студентів (31,3%) повідомили, що не знали про існування вакцини проти ВПЛ до заповнення анкети. 75 студентів (29,8%) не знали, чи є щеплення від ВПЛ-інфекції обов’язковим в Україні та чи входить воно до національного календаря щеплень. Тільки 57. 9% респондентів (n = 146) повідомили, що систематично (принаймні раз на рік) відвідували гінеколога/уролога. Частка студентів, які мали статеві стосунки та відвідували гінеколога/уролога, була більшою, ніж частка студентів, які не мали статевих стосунків та регулярно відвідували гінеколога/уролога (χ2 = 27,559; р <0,00001). Сто сорок вісім респондентів (58,7%) вказали, що мали статеві стосунки. З них 52,0% (n = 77) респондентів протягом життя мали двох і більше сексуальних партнерів. 27 респондентів із тих, хто жив статевим життям (18,2%) ніколи не проходили тестування на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Більшість студентів, які мають статеві стосунки (57,4%, n = 85), ніколи не вимагали документального підтвердження відсутності ІПСШ у своїх статевих партнерів. Частка студентів, вакцинованих проти ВПЛ, склала 5,2% (n = 13 із 252). Сорок три респонденти (n = 43) не знали свого вакцинального статусу і не могли з упевненістю сказати, чи були вони щеплені проти ВПЛ. Інші 77,8% респондентів (n = 196) вказали, що не були щеплені проти ВПЛ-інфекції. Серед невакцинованих студентів 33. 7% респондентів (n = 66) планували зробити щеплення проти ВПЛ; 21,9% респондентів (n = 43) не планували робити щеплення проти ВПЛ. Висновок. Виявлено недостатній рівень знань студентів-медиків щодо ВПЛ. Спостерігається недостатня прихильність студентів-медиків до вакцинації проти ВПЛ. Серед осіб, які мають статеві стосунки, виявлено фактори ризикованої сексуальної поведінки. Необхідно підвищити обізнаність майбутніх лікарів щодо ВПЛ та імунопрофілактики ВПЛ шляхом оптимізації навчальних програм у медичних ВНЗ та посилити санітарно-просвітницьку роботу щодо безпечного сексу.Item Оцінка ставлення здобувачів вищої освітиза спеціальністю «Стоматологія» до дистанційного навчання: крос-секційне підеміологічне дослідження(Сумський державний університет, 2022) Бережна, А.В.; Любченко, А.О.; Медведєва, М.С.Вступ. Тривалий час дискутабельним залишалося питання доцільності запровадження дистанційних занять в навчальний процес закладів медичної освіти. Однак, пандемія COVID-19 вплинула на всі сфери життя. Заклади медичної освіти були змушені запровадити дистанційне навчання. Мета. Oцінити ставлення здобувачів освіти за спеціальністю «Стоматологія» до дистанційного навчання для подальшого поліпшення якості освітнього процесу у закладі вищої медичної освіти в умовах пандемії COVID-19. Матеріали та методи. У жовтні-листопаді 2021 року у закладі вищої медичної освіти м. Харкова було проведено крос-секційне епідеміологічне дослідження щодо ставлення здобувачів освіти до дистанційного навчання та оцінки ними його ефективності. Здобувачам вищої освіти за спеціальністю «Стоматологія» було запропоновано пройти онлайн-опитування, створене з використанням сервісу Google Forms. Участь в опитуванні була анонімною, добровільною та безоплатною. Всі учасники були проінформовані щодо мети та задач дослідження. В цілому опитування пройшли 202 особи. Середній вік опитаних склав 19,3±1,8 років. Для статистичного аналізу використано методи описової статистики, виконано оцінку значущості відмінностей двох сукупностей за якісними ознаками за допомогою t-критерію Ст’юденту. Рівень значущості склав 5%. Статистичну обробку даних виконано за допомогою пакету програм Microsoft Office 2016. Результати дослідження. Більшість респондентів (38,6%,n=78) вказали, що дистанційне навчання достатньо ефективне, але менш ефективне, ніж очне. Як малоефективне та неефективне дистанційне навчання оцінювали20,3% (n= 41) та 7,9% (n=16) здобувачів вищої освіти відповідно. Серед осіб, які вказували на прихильність до дистанційної форми проведення практичних занять (47,5%,n=96), більшість респондентів складали здобувачі І–ІІІ року навчання (67,7%,n=65; t-критерій = 5,25; p<0,05). Пати менше практири аналізі відповідей здобувачів II–Vроку навчання та лікарів-інтернів (всього170 осіб) щодо практичної складової навчання виявлено наступне: 53,5% осіб (n=91) вважали, що стали отримувчних навичок, ніж раніше. Дев’яносто дев’ять респондентів (58,2%) зазначили, що через впровадження дистанційного навчання їм не вистачає практичних навичок і в майбутньому це може вплинути на них як на фахівців та на якість наданих ними медичних послуг. Майже третина опитаних (34,1%,n=58) вважала, що в закладі вищої освіти не дають належних практичних нави-чок, тому отримувати практичний досвід потрібно поза межами закладу вищої освіти. Переважна кількість респондентів (71,2%,n=121) вважала, що на роботі в стоматологічному кабінеті існує більше можливостей спробувати провести стоматологічні маніпуляції, а ніж в закладі вищої освіти на медичних фантомах. Висновки. Значна частина опитаних здобувачів вказала на прихильність до дистанційного формату навчання, проте скаржиласьна нестачу практичних вмінь та навичок. Перспективним для вищої стоматологічної освіти є запровадження змішаних та гібридних форм навчання, які вирішать проблему отримання практичних лікарських компетентностей.