Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
4 results
Search Results
Item Influence of prediabetes on cardiovascular remodeling indicators in hypertensive patients with obesity(Sumy State University, 2024) Псарьова, Валентина Григорівна; Psarova, Valentyna Hryhorivna; Kochuieva, M.M.; Gogunska, I.V.; Кириченко, Наталія Миколаївна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna; Kochuiev, G.I.; Черкашина, А.Л.; Ivanova, D.O.Мета роботи – оцінити вплив предіабету на показники серцево-судинного ремоделювання у хворих на артеріальну гіпертензію з ожирінням. Матеріали і методи: Клінічні, анамнестичні, антропометричні, біохімічні та інструментальні методи використовували для обстеження 200 хворих на артеріальну гіпертензію ІІ стадії 2 ступеня з ожирінням І-ІІ ступеня, із яких 60 пацієнтів мали порушення вуглеводного обміну. Для визначення ступеня порушень вуглеводного обміну оцінювали глікемію натще, порушення толерантності до глюкози, глікозильований гемоглобін, проводили глюкозотолерантний тест. Порушену глікемію натще встановлювали при значеннях концентрації глюкози в венозній плазмі ≥ 6,1 і < 7,0 ммоль/л, в цільній капілярній крові ≥ 5,6 и < 6,1 ммоль/л та показнику глюкози < 7,8 ммоль/л як в цільній капілярній крові так і в венозній плазмі при проведенні перорального глюкозотолерантного тесту. Порушення толерантності до глюкози діагностували за показниками концентрації глюкози натще < 6,1 ммоль/л в цільній капілярній крові й < 7,0 ммоль/л в венозній плазмі та ≥ 7,8 < 11,1 ммоль/л як в цільній капілярній крові так і в венозній плазмі за даними перорального глюкозотолерантного тесту. Інсулінорезистентність визначали за індексом НОМА. Статистична обробка отриманих даних проводилась за допомогою пакета статистичного програмного забезпечення “SPSS 17” (IBM), Microsoft Office Exel-2003. Дані представлені як середні значення ± стандартне відхилення. Значимість встановлена на рівні p<0,05 у всіх випадках. Результати дослідження. За наявності предіабету у гіпертензивних пацієнтів з ожирінням зафіксовано достовірно більші значення товщини інтима-медіа загальної сонної артерії та сонно артерії на рівні біфуркації (р = 0,027 і р = 0,012 відповідно), а також достовірно більшу швидкість пульсової хвилі в сонній артерії (р = 0,022). Результати оцінювання кардіального ремоделювання продемонстрували, що пацієнти з предіабетом мали достовірно більші розміри лівого шлуночка, лівого передсердя, товщину стінок та індекс маси міокарда лівого шлуночка за відсутності відмінностей щодо значення фракції викиду, порівняно з пацієнтами без предіабету. Наявність предіабету характеризувалася зниженням швидкості раннього наповнення лівого шлуночка (р = 0,000) і співвідношення швидкостей раннього та пізнього наповнення (р = 0,000) за відсутності достовірних відмінностей щодо рівнів інтегрального показника діастолічної функції: співвідношення максимальної швидкості раннього діастолічного потоку до максимальної швидкості раннього наповнення лівого шлуночка (Е/е ́). Висновки. Порушення вуглеводного обміну на етапі предіабету у гіпертензивних пацієнтів з ожирінням сприяють прогресуванню судинного ремоделювання та асоціюються з вираженістю гіпертрофічних змін лівого шлуночка. Оцінювання показників серцево-судинного ремоделювання залежно від варіанта предіабету (гіперглікемія натще і порушення толерантності до глюкози) не продемонструвало достовірних відмінностей за жодним із показників.Item The role of physical activity in the treatment of patients with arterial hypertension and obesity(Sumy State University, 2023) Псарьова, Валентина Григорівна; Psarova, Valentyna Hryhorivna; Kochuieva, M.; Komissarova, O.; Кириченко, Наталія Миколаївна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna; Kochuiev, G.; Kushnir, V.; Cherkashyna, A.Мета роботи – оцінити вплив фізичної активності на динаміку нейрогуморальних та кардіогемодинамічних показників у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням в умовах різних схем фармакотерапії. Матеріали і методи: Клініко-анамнестичні, антропометричні, біохімічні, автоматизовані методи імунологічного аналізу, спектрофотометричні, інструментальні, методи використали для обстеження 200 хворих на АГ ІІ стадії2 ступеня з ожирінням І-ІІ ступеня. Відповідно до мети дослідження пацієнти були додатково обстежені через 6 місяців після призначеного лікування. В якості немедикаментозного лікування хворим призначали дієтотерапію спрямовану на корекцію маси тіла та рекомендували збільшення фізичної активності переважно за рахунок ходіння швидким або помірно швидким темпом не менше ніж 45 хвилин за добу. Згідно з Європейськими рекомендаціями 2018 року медикаментозне лікування розпочинали з призначення подвійної антигіпертензивної терапії, що включала комбінацію периндоприлу та амлодипіну. Пацієнти, які досягли цільових показників артеріального тиску через 3 місяці лікування, продовжували отримувати призначену терапію. Решті додатково призначався третій антигіпертензивний препарат – індапамід. Крім оцінювання досягнення цільових рівнів артеріального тиску через 6 місяців і на проміжних етапах дослідження оцінювали дотримання пацієнтами рекомендацій щодо розширення фізичної активності, відповідно до цього пацієнтів поділяли на групи з достатньою та зниженою фізичною активністю. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою пакета статистичного програмного забезпечення “SPSS 17” (IBM), Microsoft Office Exel-2003. Дані представлені як середні значення ± стандартне відхилення. Значимість встановлена на рівні p<0,05 у всіх випадках. Результати дослідження. Пацієнти, які досягли цільових показників артеріального тиску на подвійній антигіпертензивній та мали достатню фізичну активність, через 6 місяців лікування відрізнялися від пацієнтів із низьким рівнем фізичної активності достовірно нижчими показниками швидкості пульсової хвилі в сонній артерії та черевній аорті йдостовірно вищим ступенем ендотелійзалежної вазодилатації, меншими показниками кінцеводіасдолічного та кінцевосистолічного діаметра лівого шлуночка, маси міокарда лівого шлуночка, нижчим співвідношенням Е/е ́ та мали кращу динаміку метаболічних іпрозапальних показників, більший показник антиоксидантного захисту. Пацієнти, які досягали цільових показників артеріального тиску на потрійній антигіпертензивній терапії та мали достатню фізичну активність, через 6 місяців достовірно відрізнялися від пацієнтів із низькою фізичною активністю більшим зниженням швидкості пульсової хвилі в сонній артерії, підвищенням ступеня ендотелійзалежної вазодилатації, нижчими показниками вуглеводного обміну, прозапальної та прооксидантної активності, лептину та більшим підвищенням адипонектину.Item Determinants of formation of true resistance to antihypertensive treatment in patients with arterial hypertension with concomitant obesity(Sumy State University, 2021) Псарьова, Валентина Григорівна; Псарева, Валентина Григорьевна; Psarova, Valentyna Hryhorivna; Kochuieva, M.M.; Kochuiev, G.I.; Tymchenko, H.A.; Hrek, I.I.; Кириченко, Наталія Миколаївна; Кириченко, Наталия Николаевна; Kyrychenko, Nataliia MykolaivnaМета дослідження: виявити комбінації генетичних і нейрогуморальних чинників, що впливають на розвиток істинної резистентності до антигіпертензивної терапії (АГТ) у пацієнтів з супутнім ожирінням (ОЖ). Матеріали і методи. У дослідження включено 200 пацієнтів у віці 45–55 років із неконтрольованою АГ та ОЖ. Лікування призначали відповідно до Європейських настанов 2018 року. Тим хворим, які не досягли цільового рівня артеріального тиску (АТ) через 3 місяці на подвійний терапії, додатково призначали тіазидоподібний діуретик. Резистентну АГ діагностували у 48 пацієнтів, які мали неконтрольований перебіг АГ на оптимальних дозах трьох гіпотензивних препаратів протягом наступного місяця їх прийому, водночас істинна резистентність виявлена у 21 хворого. Ефективність комплексного лікування оцінювали через 6 місяців. Результати: Застосування методу логістичної регресії на етапі первинного обстеження пацієнтів продемонструвало, що ранніми предикторами формування істинно резистентної АГ у пацієнтів з ожирінням є показники ТІМ ЗСА, індексу HOMA й генетичний поліморфізм IRS-1. Після проведеного лікування в модель істинно резистентної АГ у хворих з ОЖ входили як індикатори, що впливали на її формування на етапі до лікування, а також нові індикатори: адипонектин, показник окружності талії (ОТ) та генетичний поліморфізм ADIPOQ. Висновки. Генетичні маркери, інсулінорезистентність та стан судинної стінки відіграють провідну роль в розвитку істинної резистентності до АГТ у пацієнтів із ожирінням. Встановлено, що основними детермінантами формування істинної резистентності до АГТ у хворих із цією коморбідністю є поліморфізм IRS-1, індекс НОМА та ТІМ ЗСА.Item Effects of type 2 diabetes mellitus on clinical and laboratory status of women with arterial hypertension, obesity, and left ventricular diastolic dysfunction(Sumy State University, 2019) Кириченко, Наталія Миколаївна; Кириченко, Наталия Николаевна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna; Ополонська, Наталія Олексіївна; Ополонская, Наталия Алексеевна; Opolonska, Nataliia Oleksiivna; Степанець, О.В.Дисфункція міокарда при цукровому діабеті (ЦД) може варіювати від субклінічних форм дисфункції лівого шлуночка до явної серцевої недостатності. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка (ДДЛШ) є однією з найбільш ранніх ознак ураження міокарда при ЦД та відіграє ключову роль у формуванні діабетичної кардіоміопатії.