Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
4 results
Search Results
Item Age dynamics of vegetative and neurodynamic functions among children at the age of 5-7 during mental loads(Sumy State University, 2024) Атаман, Юрій Олександрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Yukhymenko, L.; Колесник, Анна Сергіївна; Kolesnyk, Anna Serhiivna; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Brizhata, Iryna Anatoliivna; Tonkopei, Yu.; Ситник, Ольга Андріївна; Sytnyk, Olha AndriivnaМета: прослідкувати динаміку змін регуляторних вегетативних механізмівта нейродинамічних функцій дітей 5 –7 років під час розумової діяльності. Адже на старший дошкільний та молодший шкільним вік припадає початок навчання. Індивідуальні особливості дитини, функціонування провідних систем організму забезпечують адаптивні реакції та специфічну відповідь, у тому числі на інтенсивне розумове навантаження. Тому, окрему увагу слід приділити аналізу вікової динаміки статистичних і спектральних характеристик серцевого ритму у фоновому режимі та після виконання розумового навантаження. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 112 дітей (дітей від 5 до 7 років старшої дошкільної ланки освіти та першого рівня початкової школи закладів міста Суми (Україна). У план дослідження включено визначення функціональної рухливості та сили нервових процесів дітей інструментальною методикою «Діагност-1М». За допомогою інструментальної методики «Фазаграф» вивчали показники серцево-судинної системи тарегуляторний вплив вегетативної нервової системи на серцевий ритм. Метод включав збір та аналіз електричних потенціалів спектральних характеристик регуляторних функцій і вагомих статистичних показників серцевого ритму. Зважаючи на етапність дослідження та неоднорідність змінних даних математична обробка була багаторівневою, бо переважна більшість даних через різку асиметрію малого ступеня дискретизації не підлягала умовам закону нормального розподілу. Результати. У дітей вірогідні особливості під час розумового навантаження та після його завершення, встановлені за більшістю спектральних та статистичних показників варіабельності серцевого ритму. Реакції серцевого ритму дітей п’яти років зміщені у бік симпатикотонії. Перевага симпатичного впливу та нестабільність контролю регуляторних систем на тлі розумової активності, була характерною для вибірки шестирічних. Також встановлено зв’язок між силою нервових процесів та рівнем активності функціонування їх серцево-судинної системи (r=0,42, р<0,05). У семирічних дітей констатували узгоджену участь симпатичної та парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи та виражену стійкість до зовнішніх подразників під час розумового навантаження (r=-0,36, р<0,05) на відміну від дітей п’яти та шести років. Висновки. Діти семи років більше пристосовані до вирішення поставлених розумових завдань у певному швидкісному ритмі. Тому, врахування вікових закономірностей функціонування фізіологічних систем має бути вагомим чинником упровадження особистісно-орієнтовного підходу у навчальний процес з метою підвищення адаптаційних можливостей нервової системи дітей.Item Визначення механізмів впливу засобу на основі бурштинової кислоти на покращення стану еритроцитарної ланки транспорту кисню за аеробних фізичних навантажень(Сумський державний університет, 2022) Гуніна, Л.М.; Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бєленічев, І.Ф.; Головащенко, Р.В.; Войтенко, Валентина Леонідівна; Войтенко, Валентина Леонидовна; Voitenko, Valentyna Leonidivna; Безугла, В.В.Вступ . Напружена аеробна робота, притаманна циклічним видам спорту, вимагає достатньої оксигенації працюючих м'язів спортсменів. Одним із шляхів покращення кисневотранспортної функції крові є оптимізація структурно-функціонального стану еритроцитів, наприклад, за допомогою бурштинової кислоти у вигляді медпрепарату Армадин Лонг. Цей фармакологічний препарат широко поширений у клінічній практиці для лікування гіпоксичних та ішемічних станів, а про його використання для покращення стану еритроцитів крові спортсменів відомо дуже мало, що зумовило актуальність даного дослідження. Метою дослідження була оцінка доцільності та ефективності застосування медичного препарату Армадин Лонг для покращення стану еритроцитарної ланки киснетранспортної системи крові під час аеробних навантажень. Матеріали та методи .Рандомізоване сліпе плацебо-контрольоване дослідження включало 40 чоловіків-бігунів на середні дистанції (аеробна дисципліна легкої атлетики). Обстежуваних було поділено на дві підгрупи, збігалися за кількістю, віком та антропометричними характеристиками (страти). У роботі використовувалися лабораторні методи, у тому числі гематологічні дослідження (зокрема, визначення рівня гемоглобіну та еритроцитів та оцінка характеристик еритроцитів), а також біохімічні методи: дослідження прооксидантного та антиоксидантного балансу (активність перекисного окислення ліпідів за змінами в вміст малонового діальдегіду та антиоксидантний захист за зміною концентрації відновленого глутатіону) та функціональні характеристики мембран еритроцитів (проникність, сорбційна здатність, сорбційна здатність глікокаліксу), а також оцінка основних компонентів ліпідного та білкового складу мембран еритроцитів. Педагогічні методи дослідження базувалися на визначенні відносної аеробної потужності за допомогою загальноприйнятого тесту PWC170. Результати дослідження . Протягом 21 дня інтенсивних навантажень спостерігалося майже дворазове збільшення вмісту малонового діальдегіду з паралельним зниженням вмісту відновленого глутатіону на 23,5 % під час аеробних навантажень. При цьому спостерігалося погіршення функціональних характеристик еритроцитів та зниження відносної аеробної потужності порівняно з вихідними даними. Застосування лікарського засобу Армадин Лонг у дозі 600 мг на добу покращувало вказані показники еритроцитів. При цьому відбулися позитивні зміни білково-ліпідного стану мембран еритроцитів, аеробна потужність спортсменів зросла на 38,7 %. Обґрунтовано високу ергогенну здатність бурштинової кислоти, в основі якої лежить нормалізація процесу ліпопероксидації та покращення структурно-функціональних характеристик мембран еритроцитів.Item Особливості профілю артеріального тиску в атлетів з офісною передгіпертензією в підготовчому періоді річного тренувального макроциклу(Сумський державний університет, 2022) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Брижата, Ирина Анатольевна; Brizhata, Iryna Anatoliivna; Прийменко, Ліна Володимирівна; Прийменко, Лина Владимировна; Pryimenko, Lina Volodymyrivna; Симоненко, І.А.Проблема підвищення артеріального тиску у спортсменів залишається актуальною, враховуючи високу поширеність прихованих гемодинамічних розладів і таких станів, як перетренованість і вегетативна дисфункція. Амбулаторний моніторинг артеріального тиску дозволяє доповнити клінічну картину у спортсменів з вегетативною дисфункцією, виявити приховані порушення гемодинаміки у спортсменів із предпатологічними станами, зокрема хронічним стресом, перетренованістю, передгіпертензією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 здорових спортсменів, які були розділені на дві групи залежно від наявності вищого нормального артеріального тиску. Групи були підібрані за віком, статтю та тривалістю спортивної історії. Вимірювання артеріального тиску проводили в кабінеті осцилометричним методом з використанням відповідного розміру манжети залежно від окружності плеча та згідно зі стандартизованим протоколом вимірювання артеріального тиску в кабінеті та амбулаторному моніторингу. Опитування проводились у підготовчий період річного навчального макроциклу з дотриманням вимог біоетики. Результати.Ми виявили, що у спортсменів із вищим нормальним артеріальним тиском частіше спостерігаються симптоми, які погіршують якість життя та фізичну працездатність: відчуття втоми після тренування, незадоволеність тренувальним завданням, знижена толерантність до перепадів температури; ця група спортсменів мала вірогідно вищий індекс вегетативної дисфункції (p ˂ 0,05). Добове моніторування АТ виявило 5 осіб (33%) з латентною («замаскованою») гіпертензією у групі вищого нормального АТ проти 0 осіб у групі оптимального АТ. Група вищого нормального артеріального тиску характеризувалася переважанням середньозваженого денного, нічного, добового систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску та середнього артеріального тиску. Середній пульсовий тиск протягом доби в обох групах був ідентичним; проте вночі, зниження середніх значень пульсового тиску не було достовірним у групі вищого нормального артеріального тиску на відміну від групи нормального оптимального артеріального тиску, завдяки чому різниця за цим показником між двома групами досягла статистичної значущості. Крім того, нічний час у групі вищого нормального артеріального тиску характеризувався зниженням варіабельності серцевого ритму зі зниженням циркадного індексу серцевого ритму; значно менша кількість людей мала глибший профіль артеріального тиску, тоді як третина учасників належала до категорії Non-Deeper; в одного спортсмена вночі підвищився тиск. Встановлено зворотну залежність щодо рівня максимального підвищення систолічного АТ вночі та відсоткового зниження нічного систолічного АТ. На нашу думку, Висновок. Одна третина спортсменів з вищим нормальним офісним артеріальним тиском виявилася прихованою («замаскованою») гіпертензією. Враховуючи період підготовки спортсменів, анамнез та профіль артеріального тиску, можна зробити припущення про значення дисфункціональної втоми у розвитку змін гемодинаміки. Подальших досліджень потребує вивчення динаміки кровообігу при корекції тренувального навантаження в осіб з ознаками перетренованості та вегетативної дисфункції.Item Вивчення зв'язку проявів вегетативної дисфункції з ступенем тяжкості артеріальної гіпертензії(Сумський державний університет, 2022) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Прийменко, Ліна Володимирівна; Прийменко, Лина Владимировна; Pryimenko, Lyna VladymyrovnaВступ. Артеріальна гіпертензія є одним з найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи, що спостерігається у більшості працездатного населення України та цілого світу. Синдром вегетативної дисфункції виступає одним з перших проявів та передвісників артеріальної гіпертензії. Матеріали та методи. В дослідженні включено 81 пацієнта з артеріальною гіпертензією та вегетативною дисфункцією. Пацієнти були розподілені на 3 групи залежно від рівня артеріального тиску. Для оцінки даних патології проводилось офісне вимірювання артеріального тиску згідно рекомендації 2018 року та анкетування хворих за стандартним опитувальником для виявлення вегетативних порушень А.М. Вейна. Результати. При оцінці поширеності симптомів вегетативної дисфункції в досліджуваних групах відмічається слабка залежність їх появи зі ступенем тяжкості гіпертензії, навіть у пацієнтів з першим ступенем артеріальної гіпертензії відмічалася значна частота симптомів, що не може не чинити несприятливий вплив на якість життя пацієнтів. Оцінюючи вираженість симптомів вегетативної дисфункції відмічається превалювання таких симптомів як серцебиття, підвищена пітливість, періодична зміна кольору кінцівок та нападоподібні головні болі в групі АГ-1, а для групи АГ-2 найтяжчим виявився перебіг таких симптомів, як періодичне оніміння пальців та відчуття нестачі повітря. Рангова кореляція між ступенем артеріальної гіпертензії та вираженості вегетативної дисфункції склала 0,103 (р= 0,302), що свідчить про наявність позитивної кореляція між зазначеними параметрами, але зв'язок був слабким та не набув статистичної значущості. Висновки. У пацієнтів з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та вегетативної дисфункції симптоми останньої є поширеними при будь-якому ступені тяжкості артеріальної гіпертензії. Зв’язок між тяжкістю проявів артеріальної гіпертензії та вегетативної дисфункції встановити не вдалося, серед гемодинамічних показників пульсовий артеріальний тиск найбільшою мірою корелював з індексом вегетативної дисфункції.