Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
4 results
Search Results
Item Факторний аналіз індивідуально-типологічних властивостей та психофізіологічного розвитку дітей 5-7 років(Сумський державний університет, 2025) Колесник, Анна Сергіївна; Kolesnyk, Anna Serhiivna; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Brizhata, Iryna Anatoliivna; Тонкопей, Ю.; Ситник, Ольга Андріївна; Sytnyk, Olha Andriivna; Войтенко, Валентина Леонідівна; Voitenko, Valentyna LeonidivnaМета: провести факторний аналіз нейродинамічних, сенсомоторних властивостей та психофізіологічного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Характерною особливістю вікового періоду дошкільного та молодшого шкільного віку визначене інтенсивне формування психофізіологічних функцій, особливо пам’яті та уваги. Динаміка зміни вказаних функцій буде залежати від індивідуально-типологічних властивостей центральної нервової системи. Отже, розвиток сенсомоторних та нейродинамічних властивостей відображає процес біологічного формування еволюційного становлення когнітивних функцій, на які впливають ряд різноманітних факторів екзогенного та ендогенного походження, таких як навчання, виховання тощо. Зважаючи на вагомість впливу нейрофізіологічних механізмів і їх зв’язку з процесами формування індивідуально-типологічних властивостей, було встановлено низку закономірностей особливостей розвитку психофізіологічних функцій дітей 5-7 років. Матеріал і методи. Взяли участь у дослідженні 108 дітей: 36 – п’ятирічного віку, 34 – шестирічного та 38 – семирічного віку. Обстеження проводилося відповідно до вимог Гельсінської декларації WMA та за згодою батьків. У план дослідження включено визначення нейродинамічних та сенсомоторних властивостей нервової системи на приладі «Діагност-1М», За допомогою інструментальної методики «Фазаграф» досліджувався регуляторний вплив вегетативної нервової системи на серцевий ритм. Метод включав збір та аналіз електричних потенціалів, а також спектральних характеристик регуляторних функцій, що дозволяє отримувати вагомі статистичні показники серцевого ритму. Це дає змогу оцінити взаємодію між АНС і серцевою діяльністю, а також виявити особливості функціонування нервової системи у дітей. Зважаючи на етапність дослідження та неоднорідність змінних, математична обробка даних була багаторівневою. Це пояснюється тим, що більшість даних через значну асиметрію та малий ступінь дискретизації не відповідала умовам закону нормального розподілу. Використання багаторівневої обробки дозволило більш точно оцінити результати та врахувати всі специфічні особливості даних. Для дослідження функцій уваги використовували загальноприйняту методику «Коректурна проба» в модифікації, що дозволяє оцінити рівень концентрації, розумової продуктивності, точності виконання завдання та об’єму уваги у дітей. Дослідження довільної зорової та слухової пам'яті визначали за загальноприйнятими методиками, які дозволяють визначити максимальний обсяг символів. Для цього використовували 10 картинок та 10 слів, що забезпечує комплексну оцінку пам'яті у дітей. Ці методики дозволяють виявити здібності до запам'ятовування та відтворення інформації в різних формах. Результати. Встановлено, що для дітей 5-річного віку основним фактором впливу є показники частоти серцевих скорочень (ЧСС) та їх статистичні показники, тоді як додатковим фактором виступає проста зорово-моторна реакція вибору. При аналізі 6-річних обстежуваних картина була схожа на 5-річних, але фактори впливу нейродинамічних показників не були виявлені в жодній групі компонентів. Таким чином, факторний аналіз у 6-річних дітей підтверджує стабільну роль показників серцево-судинної системи в забезпеченні розумової діяльності. Виділення головних компонентів у дітей 7-річного мало деякі відмінності порівняно з дітьми молодшого віку. Важливо зазначити, що в цій групі значущим став показник короткочасної зорової пам'яті. Таким чином, у дітей 7-річного віку, крім показників серцево-судинної системи, починають проявлятися й показники психофізіологічних функцій. Висновки. Дослідження психофізіологічних функцій дітей віком 5-7 років виявило важливі закономірності, що підкреслюють значення серцевої діяльності як основного фактора, який забезпечує розумову активність. Особливо важливим показником виявилася частота серцевих скорочень (ЧСС), яка дозволяє оцінювати ступінь навантаження під час виконання інтелектуальних завдань. Результати свідчать про залежність розвитку психофізіологічних функцій від індивідуально-типологічних властивостей центральної нервової системи та впливу навчального середовища. Це відкриває нові можливості для оптимізації навчальних процесів та індивідуалізації підходів до виховання і навчання дітей, що робить дане дослідження актуальним для педагогічних працівник, психологів, науковців і т. п.Item Age dynamics of vegetative and neurodynamic functions among children at the age of 5-7 during mental loads(Sumy State University, 2024) Атаман, Юрій Олександрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Yukhymenko, L.; Колесник, Анна Сергіївна; Kolesnyk, Anna Serhiivna; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Brizhata, Iryna Anatoliivna; Tonkopei, Yu.; Ситник, Ольга Андріївна; Sytnyk, Olha AndriivnaМета: прослідкувати динаміку змін регуляторних вегетативних механізмівта нейродинамічних функцій дітей 5 –7 років під час розумової діяльності. Адже на старший дошкільний та молодший шкільним вік припадає початок навчання. Індивідуальні особливості дитини, функціонування провідних систем організму забезпечують адаптивні реакції та специфічну відповідь, у тому числі на інтенсивне розумове навантаження. Тому, окрему увагу слід приділити аналізу вікової динаміки статистичних і спектральних характеристик серцевого ритму у фоновому режимі та після виконання розумового навантаження. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 112 дітей (дітей від 5 до 7 років старшої дошкільної ланки освіти та першого рівня початкової школи закладів міста Суми (Україна). У план дослідження включено визначення функціональної рухливості та сили нервових процесів дітей інструментальною методикою «Діагност-1М». За допомогою інструментальної методики «Фазаграф» вивчали показники серцево-судинної системи тарегуляторний вплив вегетативної нервової системи на серцевий ритм. Метод включав збір та аналіз електричних потенціалів спектральних характеристик регуляторних функцій і вагомих статистичних показників серцевого ритму. Зважаючи на етапність дослідження та неоднорідність змінних даних математична обробка була багаторівневою, бо переважна більшість даних через різку асиметрію малого ступеня дискретизації не підлягала умовам закону нормального розподілу. Результати. У дітей вірогідні особливості під час розумового навантаження та після його завершення, встановлені за більшістю спектральних та статистичних показників варіабельності серцевого ритму. Реакції серцевого ритму дітей п’яти років зміщені у бік симпатикотонії. Перевага симпатичного впливу та нестабільність контролю регуляторних систем на тлі розумової активності, була характерною для вибірки шестирічних. Також встановлено зв’язок між силою нервових процесів та рівнем активності функціонування їх серцево-судинної системи (r=0,42, р<0,05). У семирічних дітей констатували узгоджену участь симпатичної та парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи та виражену стійкість до зовнішніх подразників під час розумового навантаження (r=-0,36, р<0,05) на відміну від дітей п’яти та шести років. Висновки. Діти семи років більше пристосовані до вирішення поставлених розумових завдань у певному швидкісному ритмі. Тому, врахування вікових закономірностей функціонування фізіологічних систем має бути вагомим чинником упровадження особистісно-орієнтовного підходу у навчальний процес з метою підвищення адаптаційних можливостей нервової системи дітей.Item Особливості профілю артеріального тиску в атлетів з офісною передгіпертензією в підготовчому періоді річного тренувального макроциклу(Сумський державний університет, 2022) Атаман, Юрій Олександрович; Атаман, Юрий Александрович; Ataman, Yurii Oleksandrovych; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Брижата, Ирина Анатольевна; Brizhata, Iryna Anatoliivna; Прийменко, Ліна Володимирівна; Прийменко, Лина Владимировна; Pryimenko, Lina Volodymyrivna; Симоненко, І.А.Проблема підвищення артеріального тиску у спортсменів залишається актуальною, враховуючи високу поширеність прихованих гемодинамічних розладів і таких станів, як перетренованість і вегетативна дисфункція. Амбулаторний моніторинг артеріального тиску дозволяє доповнити клінічну картину у спортсменів з вегетативною дисфункцією, виявити приховані порушення гемодинаміки у спортсменів із предпатологічними станами, зокрема хронічним стресом, перетренованістю, передгіпертензією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 30 здорових спортсменів, які були розділені на дві групи залежно від наявності вищого нормального артеріального тиску. Групи були підібрані за віком, статтю та тривалістю спортивної історії. Вимірювання артеріального тиску проводили в кабінеті осцилометричним методом з використанням відповідного розміру манжети залежно від окружності плеча та згідно зі стандартизованим протоколом вимірювання артеріального тиску в кабінеті та амбулаторному моніторингу. Опитування проводились у підготовчий період річного навчального макроциклу з дотриманням вимог біоетики. Результати.Ми виявили, що у спортсменів із вищим нормальним артеріальним тиском частіше спостерігаються симптоми, які погіршують якість життя та фізичну працездатність: відчуття втоми після тренування, незадоволеність тренувальним завданням, знижена толерантність до перепадів температури; ця група спортсменів мала вірогідно вищий індекс вегетативної дисфункції (p ˂ 0,05). Добове моніторування АТ виявило 5 осіб (33%) з латентною («замаскованою») гіпертензією у групі вищого нормального АТ проти 0 осіб у групі оптимального АТ. Група вищого нормального артеріального тиску характеризувалася переважанням середньозваженого денного, нічного, добового систолічного артеріального тиску, діастолічного артеріального тиску та середнього артеріального тиску. Середній пульсовий тиск протягом доби в обох групах був ідентичним; проте вночі, зниження середніх значень пульсового тиску не було достовірним у групі вищого нормального артеріального тиску на відміну від групи нормального оптимального артеріального тиску, завдяки чому різниця за цим показником між двома групами досягла статистичної значущості. Крім того, нічний час у групі вищого нормального артеріального тиску характеризувався зниженням варіабельності серцевого ритму зі зниженням циркадного індексу серцевого ритму; значно менша кількість людей мала глибший профіль артеріального тиску, тоді як третина учасників належала до категорії Non-Deeper; в одного спортсмена вночі підвищився тиск. Встановлено зворотну залежність щодо рівня максимального підвищення систолічного АТ вночі та відсоткового зниження нічного систолічного АТ. На нашу думку, Висновок. Одна третина спортсменів з вищим нормальним офісним артеріальним тиском виявилася прихованою («замаскованою») гіпертензією. Враховуючи період підготовки спортсменів, анамнез та профіль артеріального тиску, можна зробити припущення про значення дисфункціональної втоми у розвитку змін гемодинаміки. Подальших досліджень потребує вивчення динаміки кровообігу при корекції тренувального навантаження в осіб з ознаками перетренованості та вегетативної дисфункції.Item The role of pulmonary rehabilitation in recovery after COVID-19(Sumy State University, 2022) Войтенко, Валентина Леонідівна; Войтенко, Валентина Леонидовна; Voitenko, Valentyna Leonidivna; Шевець, Валентина Петрівна; Шевец, Валентина Петровна; Shevets, Valentyna Petrivna; Бріжата, Ірина Анатоліївна; Брижата, Ирина Анатольевна; Brizhata, Iryna AnatoliivnaIntroduction. The outbreak of coronavirus infection (COVID-19) continues to be one of the most serious problems of the mankind. Patients who develop pneumonia as a result of coronavirus infection require rehabilitation measures to restore the functional capacity of the body and to prevent the negative consequences of the disease. For patients with COVID‑19, rehabilitation should be aimed at alleviating symptoms (shortness of breath), improving psychological condition, physical form and quality of life. This can be achieved by improving the organization and methodology of pulmonary rehabilitation of patients with COVID-19. Purpose is to justify the use of pulmonary rehabilitation in patients with COVID-19. Materials and methods: analysis and systematization of data from modern scientific and methodological literature and Internet sources. Results. The emergence and spread of coronavirus (SARS-CoV-2) is a major public health issue. Post-COVID syndrome has already become a massive phenomenon and part of our lives. Recovery from coronavirus infection is necessary for all, regardless of the severity of the disease. Physical therapy can be used at various stages of treatment for COVID-19 patients. However, the decision to use it, the nature, scope and purpose of the interventions should be based on clinical evidence, the safety of patients and staff. Pulmonary rehabilitation, the main component of which is physical exercise (aerobic and/or resistance training), can play a vital role in the recovery of patients, improving physical fitness, muscle strength and quality of life of those infected with severe acute respiratory coronavirus syndrome. Moreover, under quarantine conditions, it was important for many patients to have access to home-based rehabilitation, which was provided by tele-rehabilitation facilities using telecommunications technology. Conclusions. Thus, pulmonary rehabilitation is an important part of recovery from COVID-19. The development of complications and the increase in the number of pulmonological patients who have suffered a severe or moderate coronary infection are updating the issues of adaptation of traditional rehabilitation programs to new conditions.