Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
3 results
Search Results
Item Рецензія на навчальний посібник «Емерджентні інфекції» / М. А. Андрейчин, В. Д. Москалюк, М. М. Корда та ін.; за ред. М. А. Андрейчина та В. Д. Москалюка. – Тернопіль, ТНМУ, 2022 – 296 с.(Сумський державний університет, 2023) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychРецензія на навчальний посібник «Емерджентні інфекції» / М. А. Андрейчин, В. Д. Москалюк, М. М. Корда та ін.; за ред. М. А. Андрейчина та В. Д. Москалюка. – Тернопіль, ТНМУ, 2022 – 296 с.Item Хвороба Лайма. Сучасний стан проблеми (огляд літератури)(Сумський державний університет, 2020) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Лутай, Інна Валеріївна; Лутай, Инна Валерьевна; Lutai, Inna ValeriivnaНа даний час хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз, лаймська хвороба, Lyme disease), залишається одним з найпоширеніших природно-осередкових захворювань із трансмісивним механізмом передачі збудника, переносниками якої є іксодові кліщі, а збудниками це спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Захворювання характеризується стадійним перебігом та тяжкими ураженнями різних органів та систем. В Україні природні осередки цієї хвороби є практично на всій території. Сумська область за рівнем захворюваності посідає провідне місце. Найбільш ураженими є: Київська (29,00 випадків на 100 тис. населення), Черкаська ( 25,4), Вінницька (23,9), Сумська (25,89) області та м. Київ (22,54). Переважно хвороба Лайма реєструється у весняно-осінній період, це може бути пов’язано зі збільшенням відвідування зон відпочинку та сезонною активністю кліщів (травень–червень, вересень–жовтень місяці). Проаналізовано сучасні наукові данні про етіологію, епідеміологію, клінічний перебіг, діагностику, терапію та профілактику захворювання. Встановлено, що B. burgdorferi s. l. є одним з найбільш поширених збудників з трансмісивним механізмом передавання, на євро-пейському континенті, у тому числі і в Україні. Відсутня єдина світова думка з питань профілактики, методів діагностики та лікування, що вимагає подальшого вивчення цієї проблеми. Виявлення антитіл до B. burgdorferi s. l. у сироватці крові людей не є доказом інфекції, але свідчить про їх контакт з цими патогенами і наявності високого ризику розвитку хвороби Лайма.Для поліпшення епідемічної ситуації хвороби Лайма необхідно більш глибоко вивчати осередки даного захворювання як в Україні, вдосконалити систему епідеміологічного нагляду, розробивши карту поширення хвороб, які передаються через укуси кліщів на Сумщині. Спланувати низку протиепідемічних і профілактичних заходів, що мають практичне значення для населення, попередити прихований перебіг хвороби та хронізацію.Item Шляхи оптимізації епідеміологічного нагляду за гострими кишковими інфекціями в Україні(Сумський державний університет, 2019) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha VitaliivnaДосліджено динаміку захворюваності нашигельоз, сальмонельоз, діареєгенні ешерихіози, демографічну статистику та показники санітарно-гігієнічного моніторингу за період 2001 – 2017 р.р. у Сумській області. Застосовані епідеміологічний та статистичний методи дослідження, багатофакторний аналіз. Встановлено, що у досліджуваному періоді показники інцидентності на шигельоз зменшилися з 42,3 на 100 тисяч населення до 0,5; сальмонельоз – зросли з 13,0 до 17,7; діареєгенні ешерихіози – варіювали на рівні 3,70 – 2,20. При проведенні статистичного аналізу, за допомогою пакету прикладних програм Statistia, встановлено залежність захворюваності від впливу факторів ризику: чисельність і щільність населення; природний і міграційний рух населення; поширеність хвороб органів травлення; частота виявлення: носіїв патогенних ентеробактерій, «нестандартних» зразків води, сирого м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, цукру і кондитерських виробів, яєць; виділення санітарно-показової мікрофлори із обладнання і рук працівників у закладах громадського харчування, харчових підприємствах, підприємствах із виробництва кондитерських виробів із кремом, молокозаводах. Використовуючи значення факторів ризику, із застосуванням регресійних рівнянь, була спрогнозована захворюваність на найбільш значущі форми гострих кишкових інфекцій.